Вправи для розвитку фантазії

1. Подумки перенестися у царину нездійсненного, казкового:

§ Ви у царстві царевни Моркви;

§ Ви у царстві Морського царя;

§ Ви у королівстві королеви Бурульки.

Педагог стежить за тим, щоб у розповіді не порушувалася лінія поведінки дійових осіб, щоб дотримувалася послідовність, щоб не порушувалася логіка викладу й не втрачалася з уваги кінцева мета розповіді (надзавдання).

2. Педагог задає кожному студентові певну тему:

§ Ви пастух;

§ Ви водолаз;

§ Ви індик;

§ Ви стілець;

§ Ви вартова вежа на валу фортеці;

§ Ви чайник;

§ Ви циркуль;

§ Ви куля;

§ Ви платяна шафа;

§ Ви гасова лампада та ін.

Завдання виконується так само, як і попереднє. Можна дати кільком студентам ту саму тему. У відмінностях між їхніми розповідями й виявиться розвиненість фантазії.

З. Студенти по черзі, по два чи три речення, розповідають вигадувану ними казку на задану тему.

4. Розповісти "навпаки" відому казку або розповідь. Персонажі повинні радикально мінятися ролями — добрі повинні стати злими та ін.

Виконавцям наступних вправ пропонуються фантастичні обставини.

5. Прокинувся, а очі на потилиці, необхідно вчитися жити й ходити по-новому.

6. П'ю каву й раптом перетворююся на жабу.

7. Йду на побачення або на ділову зустріч, і раптом у мене виросли ослячі вуха та хвіст.

8. Я — чарівник, перетворюю всіх у все, що мені заманеться, сам можу перетворитися на що завгодно.

9. Я — чаклун, мій товариш спить, відкручую йому голову й ховаю. Він, прокинувшися, шукає її, нарешті знаходить.

10. Я — інопланетянин, опинився на заняттях, шукаю контакт і входжу в нього зі студентами.

11. Одному із студентів педагог пропонує прочитати вірші або розповісти невелику розповідь доброї літературної якості. Цьому самому студентові по закінченні читання педагог пропонує докладно розповісти про людей, котрі їхали з ним сьогодні у громадському транспорті по дорозі в інститут. За участю студентів порівнюються перша та друга розповідь. Як правило, з'ясовується, що друга розповідь була значно цікавішою для слухачів (студентів), хоча першу ввіч вирізняли літературні переваги. Далі педагог разом із студентами "монтує" внутрішню лінію бачення оповідача. Критерії оцінки — наявність уяви та фантазії. Однією з цілей цього завдання є те, що студенти зрозуміють — наявність багатої внутрішньої "кінострічки" бачень (уяви та фантазії) спричиняє в процесі мовної діяльності інтерес слухачів. Ця вправа особливо підкреслює важливість емоційної уяви та фантазії у педагогічній діяльності. Це відзначене у багатьох дослідженнях. Зокрема, відомий психофізіолог ГТ.В.Симонов вважає: "Емоції, їх багатство в афективній пам'яті людини — один з найважливіших складників її обдарованості, емоції мобілізують весь життєвий досвід людини, причому не тільки усвідомлений, який добре улягає аналізові, але й той досвід, який є засадовим стосовно інтуїтивної поведінки".

\

1. Одна група учасників ("звукооператори") розташовується так, щоб друга група ("слухачі") не бачила їхніх облич. "Звукооператори" по черзі імітують різні звуки, наприклад: