Характеристика основних ознак держави

Розвиток уявлень про основні ознаки держави в античності, середньовіччі та сучасності. Характеристика: територіального простору, державної влади, суверенітету та його видів громадянства, апарату держави, права, податків і займів, фінансової системи і грошової одиниці, державної мови і національної культури символів, політичних доктрин та атрибутів держави.

Ключові поняття і категорії: держава, територія, державний кордон України, суверенітет, суверенітет народу та нації, громадянство, податкова система, фінансова система.

4. Сутність держави.

С утність держави як внутрішнього змісту її діяльності, що виражається через єдність загальносоціальних і соціально – групових інтересів громадян. Розкриття підходів до з’ясування сутності держави. Характеристика античного підходу через сприйняття держави як соціального блага (Аристотель, Цицерон, Платон, римські юристи). Характеристика класового підходу до з’ясування сутності держави через визначення держави як механізму гноблення одного класу іншим (Каутський, Маркс, Ленін, Енгельс). Зміст сучасної держави як організаційно-правового механізму для регулювання суспільних відносин. Простежити закономірності еволюції і сутності держави.

Ключові поняття і категорії: держава, сутність держави.

5. Способи виникнення, реорганізації і припинення сучасних держав.

Аналіз постійної зміни світової політичної карти. Характеристика основних способів виникнення держав: об’єднання кількох держав, дезінтеграція, відокремлення, деколонізація. Прослідкувати відмінності у способах виникнення держав від античних часів, середньовіччя і 20 століття. Визначення способів припинення сучасних держав (приєднання, розпад, об’єднання, окупація).

Ключові поняття і категорії: держава, дезінтеграція, сепарація, деконолонізація.

6. Поняття типу держави і права. Критерії типології держав і правових систем.

Визначення типології як науки про типи держав, поділ їх на класи і групи для розкриття їх сутності. Тип держави як система суттєвих рис, притаманних усім державам, що виражає соціальна сутність держав і мають схожий рівень культурно-духовного розвитку. Об’єктивність критеріїв для поділу держав за типами.

Ключові поняття і категорії: типологія тип держав, формаційний підхід теорії держави і права, цивілізаційний підхід теорії держави і права.

7. Поняття і характеристика державної влади.

Державна влада як особливий вид політичної влади. Сутність державної влади як особливої суспільної функції. Визначення поняття державної влади. Характеристика ознак державної влади. Співвідношення понять “держава” і “державна влада”.

Ключові поняття і категорії: державна влада, політична влада, універсальна влада, пріоритетна влада, апаратна влада, суверенна влада.

8. Влада та її види.

Сутність державної влади як відносин панування – підкорення. Поняття влади, її основні ознаки і якості. Структура влади (суб’єкт, об’єкт, зміст, способи і методи здійснення влади) та її класифікація. Політична влада та її види.

Ключові поняття і категорії: влада, суб’єкт влади, об’єкт влади, зміст владних відносин, способи і методи здійснення влади, політична влада, партійна влада, влада політичних рухів і організацій, влада політичних лідерів, державна влада.

9. Монархія як форма державного правління та її види.

Форма держави – як вираз сутності і змісту держави, що їх об’єднує. Форма державного правління – як форма організації вищої влади. Монархія та її ознаки. Обмежені і необмежені монархії.

Ключові поняття і категорії: форми держави, форма правління, монархія, абсолютна монархія, конституційна монархія, парламентська монархія, дуалістична монархія.

10. Республіка як форма державного правління та її види.

Форми державного правління. Характеристика республіки – як форми правління, в якій вища влада належить виборчому органу, що обирається на певний строк. Юридичні ознаки республіки. Характерні риси парламентської республіки, президентської республіки, парламентсько-президентської республіки.

Ключові поняття і категорії: форма правління, республіка, президентська республіка, парламентська республіка, парламентська – президентська республіка.

11. Поняття і класифікація функцій держави.

Категорія функція та її особливості. Характеристика ознак функцій держави. Поділ функцій держави за тривалістю існування, за соціальною значимістю, за територіальним масштабом, за сферою діяльності. Внутрішні функції української держави, їх види. Зовнішні функції та їх класифікація за сферами суспільних відносин.

Ключові поняття і категорії: функція держави, основні і похідні функції, постійні тимчасові функції, внутрішньо політична функція, економічна функція, фіскальна функція, соціальна функція, екологічна функція, культурна функція, інформаційна функція, правоохоронна функція, правозахисна функція, дипломатична функція, матеріальна функція.

12. Орган держави: поняття, ознаки і види.

Орган держави, його статус і характеристика. Ознаки органу держави та їх класифікація: за черговістю утворення, способом утворення, часом функціонування повноважень, територіальною сферою діяльності, обсягом компетенції і формою її здійснення, функціональним призначенням, характером і змістом діяльності.

Ключові поняття і категорії: орган держави, первинні і вторинні організації, місцеві і центральні організації, виборчий орган, призначувальний орган, орган загальної компетенції, орган спеціальної компетенції, колегіальний орган, правотворчий орган, правозастосовчий орган, правоохоронний орган, контрольно-наглядовий орган, установчий орган, законодавчий орган, виконавчий орган, судовий орган.

13. Поняття і типи державної служби. Посадова особа: поняття і ознаки.

Характеристика професійної служби та її складових: державна служба, служба в органах місцевого самоврядування, служба в комерційних організаціях. Державна служба: види, специфіка правовідносин. Типи систем державної служби. Посадова особа, як державний службовець: поняття, ознаки. Співвідношення категорій “посадова особа” і “державний службовець”. Вимоги до посадової особи: класифікація посадових осіб.

Ключові поняття і категорії: професійна служба, державна служба, цивільна служба, мілітаризована служба, посадова особа, кар’єрна система державної служби, споліальна система державної служби, мерітна система державної служби.

14. Види державних службовців.

Державний службовець – як учасник правовідносин, їх специфіка. Ознаки державного службовця та види державних службовців. Роль публічно-правового статусу у здійсненні державної служби.

Ключові поняття і категорії: державна служба, посадова особа, державний службовець, що не має публічно-правового статусу, патронатна служба.

15. Об’єднання громадян: поняття, види. Форми взаємодії з державою.

Громадянське об’єднання, політичне громадянське об’єднання, їх обов’язкові ознаки та види. Правові умови взаємодії держави і громадських об’єднань. Права громадських об’єднань. Заборони до діяльності громадських об’єднань, політичних громадських об’єднань.

Ключові поняття і категорії: громадянське об’єднання, політичне громадянське об’єднання.

16. Взаємодія держави і політичних партій.

Політична партія як політичне громадянське об’єднання і його статус в Україні. Ознаки політичних партій. Характеристика основних партійних та однопартійних систем, системи партій – гегемона, системи домінуючої партії, біполярної партійної системи, системи помірного і крайнього плюралізму, автомізованої системи. Основні вимоги для реєстрації партій в Україні у порівнянні із світовою практикою. Види політичних партій в залежності від спрямованості програм.

Ключові поняття і категорії: політичне громадське об’єднання, політична партійна система, демократична партія, лейбористська партія, ліберальна партія, комуністична партія, соціалістична партія, соціал-демократична партія, християнсько-демократична партія.

17. Основні принципи права.

Принципи права як основоположні напрямки та властивості права з вищою імперативною силою, що висувається до учасників суспільних відносин для встановлення соціального компромісу. Призначення принципів права. Відмінність принципів права від норм права. Класифікація принципів права: загально цивілізаційні, регіонально-континентальні, внутрішньодержавні (загальні, міжгалузеві, галузеві, підгалузеві, інституційні) принципи права.

Ключові поняття і категорії: принципи права, норма права, гуманізм, юридична рівність, демократизм, справедливість, законність.