З використанням фізичної допомоги дорослого

Звичайно, найефективнішою підказкою при навчанні навичкам є фізична допомога, але треба враховувати, що є діти з підвищеною чутливістю до дотиків. Для таких дітей потрібно використовувати візуальні підказки та інструкції.

Візуальні підказки у вигляді послідовних завдань допоможуть ефективніше навчити дитину самостійно виконувати визначений алгоритм дій. Кінцевою метою візуальної підтримки (спосіб ілюстрації порядку дій) завдань є виконання дитиною послідовних дій без прямих інструкцій або підказок з боку дорослих. Для цього використовується набір карток з предметними зображеннями або підписами, на які орієнтується дитина під час самостійного виконання завдання.

На початковому етапі візуальний план повинен бути детальним, де кожна дія розбита на маленькі кроки, в подальшому цей план стає узагальненим.

Перед використанням візуального плану завдань потрібно переконатися, що у дитини сформовані наступні навички:

- дитина розрізняє малюнок на загальному тлі;

- вміє спів ставляти предмет та його зображення;

- здатна розуміти відповідність змісту зображеного певній дії.

Дитину вчать виконанню послідовних дій за планом, якщо деякі з етапів цих завдань їй вже знайомі, або вона вже повністю оволоділа цією навичкою. Перші послідовності дій повинні бути короткими (з 5–6 завдань), конкретними, закінчуватись отриманням улюбленого заохочення.

На початковому етапі краще використовувати для цього одне з найулюбленіших заохочень дитини (наприклад, ласощі), і поки вона не навчиться самостійно виконувати дії з цього візуального плану – не використовувати ласощі в інших обставинах. Картка «ласощі» завжди в послідовності карток викладається останньою.

Як підкріплення бажаного результату дуже важливо використовувати різноманітні стимули. Необхідно прагнути до різноманітності використовуваних підкріплень: розваги, ласощі, улюблені дитиною форми контакту, звичайна похвала. Важливо надавати заохочення в ті моменти, коли дитина поводить себе найкращим чином, і ні в якому разі – якщо виникає проблемна поведінка: вона не реагує, займається самостимуляцією, або вередує. Таким чином, слід пам'ятати про те, які реакції необхідно закріпити, і тому не надавати заохочення після небажаних реакцій.

Важливо завжди дотримуватись послідовності у своїх вимогах та реакціях на поведінку дитини. Слід формулювати своє прохання, звертаючись до дитини, чітко та стисло, а не повторювати його багато разів.

За умови навчання соціально–побутовим навичкам необхідні чітка схема дій, відсутність відволікаючих предметів та повторення стереотипної побутової ситуації кожного дня. Якщо родина ще не має чіткого розпорядку дня, сімейних звичок, потрібно встановити зручний для всіх навколишніх порядок основних домашніх справ, якого всі повинні неухильно дотримуватись. Послідовність дій, яка представлена наочно у вигляді розпорядку дня або послідовності дій допомагає дитині бачити, що їй потрібно робити.

Так, в процесі формування навичок охайності та гігієни на видному місті у ванній кімнаті та туалеті доцільно буде розмістити візуальні підказки (Мал.1, 2).

Мал. 1. Візуальна підказка до процесу миття рук

Варто повісити заламіновану візуальну підказку послідовності миття рук біля раковини на рівні очей, для нагадування дитині про ті кроки, які вона повинна зробити. Послідовність може складатися з фотографій, малюнків або написів – того, що є найдоречнішим та цікавим для дитини. Можливо доведеться прибирати або закривати кожен крок на візуальній підказці, коли цей крок буде виконаний, щоб дитина бачила, що вона вже зробив і що вона повинна зробити під час наступного кроку.

Під час привчання до туалету дитину треба вдягати в одяг, який вона може сама легко і швидко знімати й одягати: штани з еластичними поясами, спідниці або плаття. Одяг повинен бути зручним, при цьому варто остерігатися етикеток, ярликів або швів, які можуть подразнювати шкіру.

Можливо дитину для того, щоб почати користуватися туалетом, спочатку доведеться навчити одягатися / роздягатися. Для цього також треба використовувати чіткі зображення і слова. Ефективним способом навчання новим навичкам може бути «Зворотній ланцюжок». Ця методика полягає в тому, що навичка розподіляється на дрібні кроки і виходить ланцюжок – послідовність дій. Як вже зазначалося, починати навчання варто з останнього кроку в ланцюжку. Тобто, якщо вчити дитину натягувати штани, варто тягнути їх до стегна, а потім дитина продовжує їх тягнути до пояса. Наступного разу дорослий натягне штани вже нижче стегон, а дитина буде тягнути сама до стегон, а потім до талії. Ця методика особливо гарна за умови навчання новим навичкам, оскільки вона дозволяє дитині відчути гордість, начебто, зробивши останній крок, вона самостійно виконала всю послідовність.

Мал. 2. Візуальна підказка щодо поводження в туалеті

В процесі складання розпорядку дня необхідно враховувати рівень сприйняття дитини. Для цього можливо використовувати:

- об’єкти, які безпосередньо використовуються у цій дії (тарілка – будемо їсти; мило – будемо мити руки);

- фотографії або малюнки, на яких зображено безпосередньо дії;

- символічні зображення, або піктограми;

- письмовий план (у подальшому).

Незалежно від рівня зорової організації розпорядок дня допоможе підпорядкувати повсякденне життя всієї родини, а особливо дитини. Важливо дійсно виконувати кожний пункт розпорядку. Якщо дитина зрозуміє, що небажане завдання можна не виконати, вона почне маніпулювати подіями як заманеться.

Спочатку потрібно складати розклад з приємних та простих для дитини занять, які в подальшому будуть ускладнюватись.

Немає необхідності проводити навчання в середовищі, ізольованому від зовнішніх подразників, тому що дитина повинна навчитися зосереджуватися на виконанні завдань у природній обстановці. Дорослий, який навчає дитину, повинен максимально зосередитись на процесі навчання.

У процесі навчання важливо відстежувати прогрес дитини і робити висновки про ефективність навчання.

У даному розділі програми представлено завдання та зміст корекційно– розвивальної роботи з формування соціально–побутових навичок згідно з п’ятьма рівнями навчання.