Проблема відповідальності юридичних осіб і держави в міжнародному кримінальному праві

У літературі є вказівки на необхідність визнання юридичних осіб суб'єктами злочинів по міжнародному кримінальному праву.

Більше того, у Керівних принципах в області попередження злочинності й кримінального правосуддя в контексті розвитку й нового економічного порядку (1985 р.) є наступне приписання: «Держави-Члени повинні розглядати питання про передбачення кримінальної відповідальності не тільки для осіб, що діяли від імені якої-небудь установи, корпорації або підприємства... але й для самої установи, корпорації або підприємства шляхом вироблення відповідних заходів попередження їх можливих злочинних дій і покарання за них».

: Отже, міжнародний документ визнає, що юридична особа може вчинити злочин. Але як ця особа буде нести відповідальність? Цей же документ вимагає встановити відповідальність для юридичної особи тільки в рамках національного закону - і при цьому нічого не говориться про те, чи можлива відповідальність по міжнародному кримінальному праву. Зрозуміло, що відповідальність юридичної особи цілком припустима по міжнародному праву (наприклад, матеріальна), але про кримінальну відповідальність по міжнародному праву мова йти не може. Принаймні, на сучасний момент.

Репарація - це все, що можна сьогодні застосувати до держави як суб’єкта злочину.

Таким чином, держава може вчинити злочин у міжнародному праві, але не може піддаватися відповідальності по міжнародному кримінальному праву, несучи міжнародно-правову відповідальність. У цьому випадку ми маємо справу з розбіжністю понять «суб'єкт злочину» і «суб'єкт відповідальності», концепція кримінальної відповідальності держав існує лише в доктринальних розробках. Із цих причин практичне здійснення в цей час кримінальної відповідальності держав неможливо.

Таким чином, керівники держав чи інші юридичні особи держави-нападника можуть підлягати кримінальній відповідальності за міжнародні злочини і злочини міжнародного характеру – з однієї сторони. А з іншої керівники держави-жертви можуть звільнятися від міжнародної кримінальної відповідальності при наявності таких умов правомірності:

а) ситуація по захисту себе чи іншої особи пов’язана із необхідним і протиправним застосуванням сили проти охоронюваних інтересів. Така ситуація повинна бути наявною – фактичною. Якщо особа-виконавець помилялась, стосовно нападу, кримінальна відповідальність може виключатись через призму помилки у факті ст.. 32(1) Статуту МКС. Помилка у факті є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності, тільки якщо вона виключає необхідну суб’єктивну сторону даного злочину. Під юрисдикцію МКС підпадають справи тільки і виключно з умисною формою вини.

б) Застосування сили є «необхідним», якщо є його безпосередня загроза або уже наступила.

в) Охоронювані інтереси. Захист є правомірним лише в тому випадку, якщо сила застосовується проти життя, фізичної недоторканості, свободи пересування особи, що захищає себе чи третіх осіб. Я ще раз хочу нагадати, що це стосується охоронюваних інтересів у відношенні до геноциду, злочинів проти людства і агресії, саме тому ст.. 31 (1) додатково згадує спеціальні матеріальні інтереси «Власність» в контексті військових злочинів. При чому слід довести, що ця власність мала особливу цінність для виживання даної особи чи іншої особи, або була важливою для виконання військового завдання. Це правило про власність стосується виключно «військової необхідності»

в) міри, які застосовуються для захисту себе, чи інших осіб повинні бути «розумні» і співрозмірні ступеню небезпеці загрозі чи нападу. Вбивство допускається при загрозі життю або серйозної шкоди здоров’ю

Питання 34 Злочини проти людства: поняття та склад за МКП

Будь-який міжнародний злочин посягає на загальний об'єкт - інтереси світового правопорядку. При цьому загальний світовий правопорядок складається з різних родових груп юридичних інтересів і благ.

Аналіз діючого міжнародного кримінального права дозволяє говорити про 4 види злочинів, що підпадають під юрисдикцію міжнародного кримінального суду (ст.5 Римського статуту).