Фінанси домашніх господарств і підприємств у ФРН та їх оподаткування

У Німеччині домашні господарства сплачують дуже високі подат­ки, але разом з тим отримують значні соціальні допомоги. Одним із найважливіших прямих податків у Німеччині, що стягується з фі­зичних осіб, є податок на доход (особистий прибутковий податок). Ним обкладається заробітна плата осіб, що працюють за наймом, доходи осіб вільних професій (гонорари), доходи на капітал, процен­ти за банківськими вкладами, оренда, здача житлових приміщень, індивідуальна трудова діяльність та ін. В основу оподаткування за­кладено принцип рівного податку на рівний доход незалежно від його джерела.

З січня 1993 р. неоподатковуваний мінімум доходу складав DM4752 на рік для неодружених і від DM9504 — для сімейних громадян. В межах від DM4753 до DM 18056 в рік для неодружених і від DM9505 до DM36070 для сімейних громадян стягувався пода­ток в розмірі 22% (нижня ставка). В межах DM 18036/36071 до DM 13003/260063 доход обкладався на основі прогресивних ставок від 22 до 56%. Доходи понад DM 130032/260064 на рік обкладалися за єдиною ставкою на рівні 56% (з 1990 р. — 53%).

При визначенні податку на зарплату застосовуються такі спеці­альні інструменти як «податкові класи», «податкові карти» і «по­даткові таблиці». Шість податкових класів групують робітників і службовців в залежності від їх сімейного стану, кількості працюючих, сумісного чи окремого ведення обліку отримуваних доходів, наяв­ності дітей.

До І класу відносяться неодружені працівники без дітей і ті з одружених (вдівці чи розведені), у яких відсутні умови для вклю­чення в більш сприятливі IV і III класи.

До II класу включені неодружені, розлучені чи вдівці, які мають на утриманні не менше 1 дитини, якщо їм належала вільна від по­датку сума в DM4752 в рік (до 2002 p.).

До НІ класу віднесені одружені працівники, за умови якщо в сім'ї працює один з подружжя. Якщо працюють обидва, то один із них за спільною згодою переходить в IV клас.

Клас IV включає сім'ї з працюючим подружжям, тобто коли пра­цюють чоловік і дружина, і оподатковуються окремо.

Клас V — це одружені працівники, в сім'ї працюють і чоловік, і дружина, але один з них, за спільною згодою, включений в III клас.

Клас VI — призначений для працівників, які отримують заробіток в кількох місцях, з метою їх обліку.

Податкові таблиці враховують не лише податкові класи, а також і кількість дітей в сім'ї, на чиєму утриманні вони знаходяться, су­місний чи відокремлений облік доходів. Крім того, в податкових таблицях враховано ряд доходів, що звільнені від оподаткування. До них відносилася, наприклад, зарплата, що звільнялася за умовами найму від податку, розміром DM480 на рік; різдвяні виплати — DM600; спеціальні видатки (включаючи видатки на різні види стра­хування життя, підвищення ділової кваліфікації тощо) в розрахунку DM270 на одного працюючого і DM540 на сім'ю, та ін.

Податок утримується з заробітної плати на основі податкової карти. В карті, яка заповнюється в общині за місцем проживання, посвідчується податковий клас, кількість дітей, віросповідування працюючого. Далі до неї заноситься сума звільнення від податку по досягненні працюючим 64-річного віку — фіксована сума звіль­нення для осіб з фізичними вадами (інвалідів) з тим, щоб ці су­ми були враховані в роботодавця і фінансового відомства (общин, землі).

Протягом календарного строку сума податку з доходу (податку на заробітну плату) може відхилятися від належної до сплати за під­сумком за рік. Кінцевий перерахунок відбувається за підсумком за рік.

Наступним прямим податком, що теж займає не останнє місце у витратах домашніх господарств та в надходженнях до бюджету, є земельний податок. Він є податком на нерухоме майно. Об'єкти оподаткування — підприємства сільського і лісового господарства, земельні ділянки, які належать компаніям і приватним особам, а також споруди, що знаходяться на цих ділянках. Стягнення податку здійснюється общиною. Ставка земельного податку складається з двох частин: основної ставки, яка встановлюється в централізованому порядку для окремих видів нерухомого майна, і надбавки общини, яка визначається залежно від стану місцевих фінансів.

У відповідності з законодавством про земельний податок від 1974 р. розрізняли 2 види цього податку: земельний податок А (для підприємств сільського і лісового господарства) і земельний податок В (для земельних ділянок і споруд компаній і приватних осіб).

РОЗДІЛ8

Розрізняють такі ставки податку:

• для підприємств сільського і лісового господарства — 0,6%;

• для незабудованих ділянок землі — 0,35%;

• для забудованих ділянок землі — 0,35%;

• для ділянок землі, зайнятих будинком на одну сім'ю:

— перші DM75 тис. вартості будинку — 0,26% (до 2002 p.);

— залишок вартості будинку — 0,35%;

— для ділянок землі, що зайняті будинком на дві сім'ї — 0,31%. У межах стимулювання житлового будівництва ФРН дозволено

не виплачувати перші 10 років земельний податок з новозбудованих житлових будинків. Земельний податок стягується, як правило, що­квартально у формі авансових платежів на рівні надходжень за ми­нулий рік. Сума належного до сплати податку визначається один раз у 3 роки, при змінах у нерухомому майні здійснюється перерахунок.

Податок на доходи з капіталу. Цей податок є однією з форм податку на доход і стягується з фізичних осіб безпосередньо при виплаті доходів з капіталу — дивідендів і процентів. Оподаткуванню підлягає сума дивідендів, розрахованих після сплати корпоративного податку. Сума податку на доходи з капіталу, сплачена власниками капіталу, враховується при визначенні загальної величини податку з доходу на сукупний доход податкоплатника. Ставка податку на до­ходи з капіталу залежить від виду отриманого прибутку.

На дивіденди з акцій, доходи від участі в капіталі товариств з обмеженою відповідальністю і різної участі в капіталі приватних підприємств і кооперативів ставка податку встановлюється на рівні 20%.

З 1 січня 1989 р. в межах податкової реформи в ФРН введено в обов'язок банків перераховувати податок на грошові внески в бан­ківських установах (строком понад 3 місяці), страхових компаніях і процентів з цінних паперів (облігацій, депозитних сертифікатів і т. ін.), виходячи з ставки 10%. Введення такого порядку пояснюється тим, що понад 80% вкладників не платять податку з доходу по процентах, хоча цей вид доходів у відповідності з законом повинен обкладатися податком і в податковій декларації є відповідна стаття.

Податок на майно є податком на нетто-майно (за мінусом забор­гованості) юридичних і фізичних осіб. Оподаткуванню підлягає:

• майно підприємств сільського і лісового господарства;

• нерухоме майно юридичних і фізичних осіб;

• виробниче майно компаній;

• окремі види особистого майна.

Правовою основою майнового оподаткування є закон від 1974

Фінанси Європейського Співтовариства та окремих країн ЄС 121

року з наступними змінами, у відповідності з якими всі надходження від цього податку спрямовуються до бюджетів земель. Для оподат­кування особистого і виробничого майна застосовуються різні ставки податку. Ставка податку на майно юридичних осіб становить 0,6%. Оподаткуванню підлягає майно підприємств за мінусом суми забор­гованості, зобов'язань по соціальних платежах, пенсійних внесках та ін.

Важливим елементом оподаткування майна є оцінка вартості май­на компаній і фізичної особи. У відповідності з законодавством опо­даткуванню підлягає «одинична вартість майна». В основі оцінки одиничної вартості майна лежить підсумкова оцінка всіх елементів майна, виходячи з доходності. Нерухоме майно фірми включається за ціною його реалізації на момент оцінки, рухоме майно — за за­лишковою вартістю, цінні папери — за курсовою вартістю.

Оподаткуванню підлягає особисте майно, а також цінні папери, банківські рахунки, вклади в страхові компанії, предмети мистец­тва, коштовне каміння, приватні літаки, яхти та інші предмети роз­коші. Для платників податків було встановлено неоподатковуваний мінімум майна для однієї особи — DM70 тис, для подружжя — DM 140 тис, а також були передбачені відрахування на кожну ди­тину в розмірі DM70 тис

При обрахуванні своїх платежів до бюджету і різних фондів плат­ники податку можуть звертатися за консультаціями до податкових консультантів, уповноважених по податках, адвокатів, аудиторів. Усі інші фізичні та юридичні особи (крім встановлених законом ви­нятків), що надають консультаційні послуги, караються грошовими штрафами до DM 10 000. Питання податкових консультацій регулю­ється спеціальним «Законом про податкові консультації».

Платник податків має право скористатися судовою допомогою у разі незгоди з рішенням державних податкових органів. Ці питання входять до компетенції спеціальних фінансових судів, які є повністю незалежними. Звернення до них можливе лише у тому випадку, коли суперечка не була вирішена несудовим шляхом на основі Положення про збори.

На практиці існує такий порядок збору податків. Бланк податкової декларації висилається платнику поштою. Це означає, що він заре­єстрований і повинен до кінця травня здати декларацію.

У разі неподання протягом місяця декларації (після попереджен­ня) раніше накладався штраф у сумі DM5000. Потім знову посила­ється попередження, і в разі неподання декларації слідує повторний штраф. Після чого можна звернутися до суду. Податкова інспекція може визначити податок без декларації, на основі доходів минулого

РОЗДІЛ 8

року. З податку на заробітну плату, ПДВ розрахунок проводять самі підприємства (сплата протягом місяця).

Скарги на неправильне стягнення податку приймаються протягом місяця після отримання повідомлення про сплату податку. Податок на доход повинен бути сплачений протягом місяця після отримання повідомлення, за кожен місяць прострочки (протягом 15-ти місяців) нараховуєтьм пеня в розмірі 1% від суми податку. З 16-го місяця пеня збільшується до 6%. Накладання пені відбувається протягом 4-х років. З неплатниками мають справу коифіскатори з фінансової каси податкової інспекції. Якщо і це не допомагає, то суд може винести вирок — позбавлення волі строком до 5 років, а до крупних неплатників — до 10 років. При дрібних неплатежах податкова ін­спекція накладає штраф, який фіксується в особистій карті платника. Якщо це було зроблено ненавмисне, а штраф становив DM 10000 то запис у картку не робиться.