КИЇВ «ОСВІТА» 1992

ББК 74.102

М36

Мацюк Л. Г., Крушинська В. Д. Дидактичні ігри з математики в ди­тячому садку: Навчально-методичний посібник.— К.: Освіта, 1992.— 64 с.

У посібнику подається система проведення дидактичних ігор з фор­мування елементарних математичних уявлень у дітей від З до 7 років. Автори звертають особливу увагу на питання організації і методики про-' ведепия ігор.

Для працівників дошкільних закладів; учнів і студентів педагогічних
навчальних закладів.

Рецензенти: Грибанова А. К., викладач Київського педагогічного інституту ім. М. Драгоманова, канд. пед. наук, Кириченко О. М., методист д/з № 607 м, Києва.

Редактор Шаркунова В. В.

Мацюк Л. Г., Крушинська В. Д.
М 36 Дидактичні ігри з математики в дитячому сад-

ку: Навчально-методичний посібник. — К.: Освіта,

1992 — 64 с.

ІSВN 5-330-01361-5

У посібнику подається система проведення дидактичних ігор з формування елементарних математичних уявлень у дітей від З до 7 років. Автори звертають особливу увагу на питання організації І ме­тодики проведення ігор.

Для працівників дошкільних закладів і студентів педагогічних закладів.

ПЕРЕДМОВА

У посібнику вміщено дидактичні ігри математичного змісту. їх можна використовувати на заняттях і поза ними з метою виявлення, закріплення, повідомлення нових знань, формування вмінь, способів дій.

Принцип розміщення дидактичних ігор та вправ — віковий і тематичний. Крім того, тут подано зразки дидактичного матеріалу (на кольоровій вклейці).

Запропонований матеріал допоможе педагогові як у розробці нових ігор, так і в доборі обладнання.

Для формування у дітей математичних уявлень проводяться ігри з іграшками і предметами, з картинками і моделями, словесні. Організовують їх фронтально, з підгрупами дітей або індивідуально.

Керівництво дидактичною грою потребує від педагога великої майстерності й такту. Важливо не тільки розв'язати пізнавальне завдання гри, а й зберегти її як цікаву, близьку й доступну дітям діяльність.

Готуючись до гри, вихователь:

1) Добирає і придумує програмні завдання, чітко їх визначає, встановлює місце гри в системі навчання. Хоч окремі ігри й можуть бути цікавими для дітей, але, використовуючи їх поза системою, не можна досягти навчального й розвиваючого ефекту. В цьому посібнику вміщено дидактичні завдання лише з формування математичних уявлень. Використовуючи гру як засіб усебічного розвитку, вихователь доповнює її завданнями, спрямованими на розвиток сенсорних процесів, мови, пізнавальних інтересів і розумових здібностей, виховання моральних якостей і вольових рис особистості дітей. Наприклад, плануючи проведення гри «Хто швидше» (тема «Кількість і лічба», підготовча група), вихователь передбачає реалізацію таких завдань: «Формувати уявлення про те, що будь-яке число можна скласти з двох менших чисел

і розкласти на два менших числа». Важливо також розвивати пам'ять на числа з використанням еталонів (смужки різного кольору й величини), розвивати словник дошкільників термінами: число, цифра, число 8 складається з двох менших чисел: 7 і 1; 1 і 7; 6 і 2; 2 і 6; 5 і 3; З і 5; 4 і 4, сприяти розвиткові психічних процесів (мислення, пам'яті, уваги), виховувати кмітливість, зосередженість, інтерес до нових знань

2) Створює «матеріальний центр» гри й добирає іграшки, картинки, моделі та інші матеріали, готує місце для гри (в приміщенні, на ділянці тощо).

3) Готує до гри дітей: збагачує їх знаннями, уявленнями, потрібними для розв'язання ігрового завдання. Це здійснюється на заняттях з різних розділів програми, під час спостережень, режимних процесів.

Розглянемо, наприклад, тему «Орієнтування в часі». Знання про пори року, дні тижня подаються на заняттях з розвитку мови, ознайомлення з природою, з малювання, аплікації, музичних, а також під час коротких і тривалих спостережень, колективної праці, оформлення календаря природи тощо, Згодом ці знання застосовуються в іграх «Наш день», «Лото», «Навпаки», «Дні тижня» (старша група), «Тиждень», «Пори року», «Буває — не буває» (підготовча група).

4) Ознайомлює дітей з дидактичним матеріалом,який буде потрібний у грі (показ предметів, карток із зображенням їх, бесіда про ці предмети, практичні дії з ними). Краще це зробити напередодні, а можна й на самому занятті перед проведенням гри. Організовуючи гру, вихователь повідомляє дітям її зміст та правила. Тут доречно спинитися на ролі слова вихователя. Звернення до дітей, короткі сюжетні розповіді, що розкривають зміст гри, образні пояснення ігрових дій, запитання до дітей — усе це розкриває зміст гри й участь дітей у ній, сприяє розумінню ігрових завдань, забезпечує контакт між самими учасниками, а також між дітьми й доросли­ми. Мова вихователя має бути зрозумілою, образною і водночас лаконічною. Надто багатослівні пояснення заважають розвиткові гри, руйнують її. Доречно вказати й про безпосередню участь у грі самого вихователя, що залежить від віку дітей, рівня їх підготовленості, складності ігрових завдань і правил. В одному випадку вихователь — учасник гри, у другому – арбітр, у третьому — вболівальник. Участь педагога у грі має сприяти збереженню емоційного настрою дітей, невимушеності їхньої

поведінки, переживанню ними почуття задоволення від виконання ігрових дій і розв'язання ігрових завдань.

Організовуючи ігрову діяльність дітей, треба керуватися словами відомого психолога О. В. Запорожця: «Нам необхідно добиватися того, щоб дидактична гра була не лише формою засвоєння окремих знань і вмінь, а й сприяла б загальному розвитку дитини, служила формуванню її здібностей».

Як зразок використання дидактичних ігор подаємо зразки деяких занять з математики.