Практичні роботи. Завдання 1. Виявити гемоглобін за допомогою бензидинової проби у крові

Завдання 1. Виявити гемоглобін за допомогою бензидинової проби у крові.

Принцип методу. Для виявлення кров’яного пігменту використовують бензидинову пробу, яка основана на каталітичній здатності похідних гемоглобіну активувати окислення речовин, за рахунок кисню пероксиду водню. Продукт окислення бензидину забарвлений в синій колір, при стоянні переходить у червоний.

Техніка роботи. В пробірку вносять 5 крапель розбавленої крові, 5 крапель розчину бензидину, 2-3 краплі пероксиду водню та спостерігають за зміною забарвлення. Дуже мала кількість пігменту крові може бути виявлена на тканині, яку поміщають у пробірку і додають указані реактиви.

Клініко-діагностичне та практичне значення. Підвищення рівню гемоглобіну спостерігається при висотній гіпоксії, хронічній легеневій недостатності, вроджених вадах серця із зменшеним легеневим кровообігом, великій втраті рідини, при тяжкій харчовій інтоксикації, та отруєнні чадним газом.

Гіпохромна анемія може виникати у результаті розладів всмоктування заліза, гострої та хронічної кровотечі.

Гіперхромна анемія спостерігається при недостатньому всмоктуванні цианкобаламіна та фолієвої кислоти у травному тракті, інвазії широким лентецом, ахілічному гастриті, поліпозі шлунку, стан після резекції шлунку.

Завдання 2. Визначення вмісту креатиніну в сечі.

Принцип методу. Креатинін взаємодіє в лужному середовищі з пікриновою кислотою і утворює сполуку червоного кольору. Інтенсивність забарвлення отриманої сполуки пропорційна вмісту креатиніну в пробі. Норма креатиніну в сечі 1,0-2,0 г/добу.

Техніка роботи. Беруть 2 пробірки. В першу пробірку вносять 0,5 мл сечі (з добової кількості) і 3мл пікринової кислоти, перемішують і додають 0,2мл 10% розчину їдкого натру. В другу пробірку вносять 3мл пікринової кислоти, 1мл стандартного розчину креатиніну 100 мг/мл і 0,2 мл 10% розчину їдкого натру. Об’єм розчинів доводять до 10мл, перемішують та фотометрують. Спостерігають за розвитком червоно-помаранчевого кольору.

Розрахунок вмісту креатиніну в пробі проводять за формулою:

С=10•опт.щільність проби / опт. щільність стандарту.

Клініко-діагностичне та практичне значення. Підвищене виділення креатиніну з сечею – гіперкреатинінурія, спостерігається при розсмоктуванні м’яких тканин, синдромі довготривалого роздавлювання, важкої м’язевої роботи, після зняття кровоспинного жгута, при лихоманці. Зниження вмісту креатиніну у сечі – гіпокреатинінурія, відмічається при хронічному нефриті з уремією (ниркова недостатність), м’язевої атрофії, дегенераціі нирок, лейкемії, у старечому віці.

Література

Основна:

Губський Ю.І, Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмед-книга, 2000. – 508 с.

1. Хмелевский Ю.В. Биологическая химия: Практикум. – К.: Вища школа., 1985. – 207 с.

2. Будова та властивості білків, ферментів, вітамінів і гормонів. Методичні розробки практичних занять з біологічної хімії. Під ред. Ю.В. Хмелевського. – Київ: НМУ. – 1992. – 31 с.

Додаткова:

1. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744 с.

2. Ленинджер А. Основы биохимии. В 3 т. – М.: Мир, 1985. – 1056 с.

3. Практикум з біологічної хімії. Під ред. О.Я. Склярова. – Київ: Здоров’я. 2002. – 298 с.