Причина появи революціонерів-повстанців

Росія жахливо експлуатувала Україну в фізичному, економічному відношенні. Кремлівські імперіялісти використовували Україну в першу чергу, як сировинну базу для промисловості центральних районів Росії. До промислових районів Росії з України вивозили вугілля, чавун, сталь, хліб, м'ясо, овочі.

В Україні Москва проводить політику жорстокого культурного гноблення. За роки їхньої влади в Україні, знищили сотні українських вчених – істориків, мовознавців, літературознавців, економістів, знищили сотні письменників, поетів, митців. Діячам української культури заборонялося творити в національному, патріотичному дусі. В цей спосіб цілковито загальмовано всякий розвиток української культури. Усе життя в Україні русифікувалося. У всіх адміністраційних, культурних та економічних інституціях, у всіх університетах, інститутах фактично панувала російська мова. Неподільно панувала російська мова в армії. Її накидалося українському народові методами посереднього тиску. Всюди насаджувалася російсько - шовіністична, імперіялістична ідеологія, переслідувалася кожна українська патріотична думка, кожне патріотичне українське почуття. В російсько-шовіністичному, імперіялістичному дусі висвітлювалася історія України, історія української культури, поборювалося захоплення рідним минулим. Українська преса, радіо, театр, література, наука поставлені в Україні цілковито на службу русифікаторської політики російських поневолювачів. Уся культурна політика гнобителів в Україні мала на меті повну культурну асиміляцію України з Росією, повну ліквідацію культурної окремішності українського народу.

Москва масово винищувала український народ фізично. Три рази за час свого панування в Україні вони навмисне викликали голод. Жертвою цього навмисне викликаного голоду впало в Україні близько вісім мільйонів українців. Сотні тисяч українських чоловіків і жінок вислано в Сибір, Середню Азію. Тут вони, будучи примушеними жити в найжахливіших умовах, масово вмирали. Сотні тисяч українських патріотів знищили московські гнобителі по тюрмах, на засланнях, у концтаборах, розстріляли, у безпосередній боротьбі.

Чи може український патріот, який бачить і розуміє всю злочинність, увесь бандитизм російської політики щодо України, не поклястися боротися проти гнобителів до останнього свого подиху, до останньої краплі своєї крови? Українські революціонери і повстанці, поклялися не припиняти боротьби проти наших гнобителів аж до повного визволення України з-під окупації, аж до цілковитого знищення гнобительської й експлуататорської системи.

Українські революціонери і повстанці, боролися проти гнобителів, врешті тому, що вони переслідували українців за патріотизм, за любов до України, за те, що вони палили українські хати, руйнували господарства, вивозили на Сибір український народ, мордували, спалювали живцем українських патріотів, пробивали штиками дітей, розпинали на парканах, тягли по дорогах, наших впавших друзів-революціонерів, розривали їхні могили, викидали на смітники, придорожні рови їхні тіла; вони боролися проти Росії тому, що вони нищили портрети Шевченка, Хмельницького, топтали "Кобзаря", "Історію України". Усю Західню Україну московські бандити перетворили в одну жахливу м'ясорубку. Немає тут сьогодні хати, де б ці душогуби когось не вбили, не заарештували, не вивезли на Сибір, немає ні лісу, ні гайку, де не видніли б розриті повстанські могили, немає села, де не було б спалених, зруйнованих господарств, немає родини, де мати не оплакувала б замордованого сина, дочка – замордованої матері, маленька дитина –вивезених на Сибір батьків. І за що це море горя, за що це море крові і сліз? За те тількі, що український народ любить Україну – свою Батьківщину, за те тільки, що український народ, як і кожний інший народ у світі, хоче жити вільним, незалежним життям.

Вони боролися за побудову на українських етнографічних землях української незалежної національної держави із справедливим політичним і суспільно-економічним устроєм. До своєї національної незалежности завжди прагнули і прагнуть усі українські патріоти.

До таких революціонерів і повстанців належали: Семен Петлюра, Євген Коновалець, Роман Шухевич, Степан Бандера, В’ячеслав Чорновіл.

8.1 ПЕТЛЮРА

СЕМЕН