Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Завдання до роботи. Ціль лабораторного практикуму – навчитися писати та відлагоджувати програми, які реалізують в Borland Pascal:
ВВЕДЕННЯ
Ціль лабораторного практикуму – навчитися писати та відлагоджувати програми, які реалізують в Borland Pascal:
- роботу з основними операторами мови;
- роботу з масивами та множинами;
- роботу з символами та рядками;
- роботу з записами;
- роботу з файловою системою.
Задачі лабораторного практикуму:
- вивчити теоретичні положення по роботі з типами масив (Array) і множина (Set of Type) в Borland Pascal;
- ознайомитися з методами сортування;
- вивчити теоретичні положення по роботі з символьними та строковими типами Borland Pascal;
- вивчити теоретичні положення по роботі з типом запис (Record) в Borland Pascal;
- вивчити теоретичні положення по файловій системі Borland Pascal, процедури та функції для роботи з файлами та каталогами;
Лабораторна робота №1
Керівні структури мови Pascal
1.1 Стислі теоретичні відомості
Сама коротка програма на Вorland Рascal має наступний вигляд:
Begin
End.
В будь-якій програмі всі дії виконуються між операторними дужками Begin та End., тобто в основному програмному (операторному) блоці. Великі програми обростають різними смисловими блоками. Так формально загальну структуру програми на Вorland Рascal можна представить наступним чином:
{ Заголовок програми }
Program Ім’я_Програми;
{ Список бібліотек (модулів), які використовуються }
Uses Список_модулів;
{ Розділ описання }
Label Описання_міток;
Const Описання_констант;
Type Описання_типів;
Var Описання_змінних;
Procedure Описання_процедур;
Function Описання_функцій;
Exports Описання_експорту;
{ Основний (операторний) блок }
Begin
{ оператори }
End.
Зарезервовані слова Borland Pascal:
| and | downto | in | of | string |
| asm | else | inherited | or | then |
| array | end | inline | packed | to |
| begin | exports | interface | procedure | type |
| case | file | label | program | unit |
| const | for | library | record | until |
| constructor | function | mod | repeat | uses |
| destructor | goto | nil | set | var |
| div | if | not | shl | while |
| do | implementation | object | shr | with xor |
Стандартні директиви Borland Pascal:
| absolute | external | index | near | resident |
| assembler | for | interrupt | private | virtual |
| export | forward | name | public |
Для компілятора регістр написання зарезервованих слів та ідентифікаторів значення не має, наприклад: ARRAY, Array, array означають одне і теж зарезервоване слово.
Ідентифікатори виступають в якості імені констант, типів, змінних, процедур, функцій, модулів, програм та полів в записах. Ідентифікатор може мать будь-яку довжину, однак компілятор розрізняє тільки перші 63 символи. Ідентифікатор повинен починатися з літери або символу підкреслення і не може містить у собі пробілів. Після першого символу ідентифікатора можна використовувати літери, цифри, символ підкреслення в будь-якій сполуці.
Рядки програми мають довжину до 126 символів. Коментарі представляють собою фрагмент тексту програми, який обмежений символами { та } або (* та *). Коментарі в програмі мають чисто інформаційне значення. Вони ігноруються компілятором і не впливають на роботу програми. Коментарі можуть служити роздільниками у програмі.
Цілочислові типи даних Borland Pascal:
| Тип даних | Розмір у байтах | Діапазон значень |
| shortint | –128...127 | |
| byte | 0...255 | |
| integer | –32768...32767 | |
| word | 0...65535 | |
| longint | –2147483648...2147483647 |
Група дійсних типів Borland Pascal:
| Тип даних | Розмір у байтах | Діапазон значений |
| single | 1.5E–45...3.4E+38 | |
| real | 2.9E–39...1.7E+38 | |
| double | 5.0E–324...1.7E+308 | |
| extended | 3.4E–4932...1.1E+4932 | |
| comp | –263+1...263–1 або –9.2E+18...9.2E+18 |
Група бульових (логічних) типів Borland Pascal:
| Тип даних | Значенню false відповідає | Значенню true відповідає | Розмір у байтах |
| boolean | будь-яке | ||
| bytebool | число, | ||
| wordbool | 0 в обох байтах | відмінне | |
| longbool | 0 у всіх байтах | від 0 |
Арифметичні операції Borland Pascal:
| Операція | Дія | Приклад |
| + | унарний плюс | 
|
| – | унарний мінус | 
|
| + | додавання | 
|
| – | віднімання | a–b |
| * | множення | 
|
| / | поділення | a/b |
| div | цілочислове поділення | a div b |
| mod | залишок від поділення | a mod b |
Оператори відношень Borland Pascal:
| Оператор | Описання | Приклад |
| < | менше | 
|
| <= | менше або дорівнює | 
|
| > | більше | 
|
| >= | більше або дорівнює | 
|
| = | дорівнює | 
|
| <> | не дорівнює | 
|
Логічні операції Borland Pascal:
| Операція | Дія | Тип операндів | Тип результату |
| not | логічне заперечення | бульовий | бульовий |
| and | логічне “І” | бульовий | бульовий |
| or | логічне “АБО” | бульовий | бульовий |
| xor | логічне виключне “АБО” | бульовий | бульовий |
Бітові та зсувові операції Borland Pascal:
| Операція | Дія | Тип операндів | Тип результату |
| not | порозрядне заперечення | цілий | цілий |
| and | порозрядне “І” | цілий | цілий |
| or | порозрядне “АБО” | цілий | цілий |
| xor | порозрядне виключне “АБО” | цілий | цілий |
| shl | порозрядний зсув вліво | цілий | цілий |
| shr | порозрядний зсув вправо | цілий | цілий |
Нижче розглянуті приклади використання управляючих конструкцій мови Borland Pascal.
| Оператор if. | if not okay WriteLn(‘Incorrect answer!’); if (number>=1) and (number<=10) begin x:=number*y; z:=number/y; end; |
| Оператор else. | if not okay WriteLn(‘Incorrect answer!’) else begin WriteLn(‘Okay!’); Inc(i);{ i:=i+1; } end; |
| Оператор while. | while x<=y do begin WriteLn(‘x=’,x); Inc(x); end; |
| Оператор repeat–until. | repeat Inc(x); WriteLn(‘x=’,x); until x<=y; |
| Оператор for. | for i:=x to y do{ x>=y } WriteLn(‘i=’,i); for i:=x downto y do{ x<=y } WriteLn(‘i=’,i); |
Для передчасного завершення циклу використовується оператор break.
Оператор continue заставляє цикл перервати поточну ітерацію та почати наступну.
Оператор goto заставляє програму виконувати інший оператор (на який вказує мітка) та, починаючи з його позиції, продовжувати виконання програми.
Оператор exit завершує роботу свого програмного блока (процедура, функція, основний блок програми).
Оператор halt терміново завершує програму.
Завдання до роботи
1. Дане дійсне число Х. Одержати цілу частину числа Х, використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /).
2. Дане дійсне число Х. Одержати дробову частину числа Х, використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /).
3. Дане дійсне число Х. Одержати число Х, округлене до найближчого цілого, використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /).
4. Дане дійсне число Х. Одержати число Х без дробових цифр, використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /).
5. Для цілих чисел Х і Y (Х>Y) визначити результат цілочислового поділення Х на Y, використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /).
6. Для цілих чисел Х і Y (Х>Y) визначити залишок від цілочислового поділення Х на Y, використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /).
7. Дане натуральне число N. Визначити, скільки цифр у числі N, використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /).
8. Дане натуральне число N. Визначити суму цифр числа N, використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /).
9. Дане натуральне число N. Визначити останню цифру числа N, використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /).
10. Дане натуральне число N. Визначити першу цифру числа N, використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /).
11. Дане натуральне число N (N£9999). Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /) визначити чи з'являється це число паліндромом з урахуванням чотирьох цифр, як, наприклад, числа 2222, 6116, 0440 і т.і.
12. Дане натуральне число N. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /) з'ясувати, чи вірно, що це число містить усі однакові цифри, як наприклад 555, 44 і т.п.
13. Дане натуральне число N. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /) з'ясувати, чи має це число однакові цифри
14. Дане натуральне число N (N£100), що визначає вік людини (у літах). Дати для цього числа найменування “рік”, “роки” або “років”, наприклад 1 рік, 23 роки, 30 років і т.і.
15. Будь-яку цілочислову грошову суму, більшу ніж 7 коп. можна виплатити без здачі монетами гідністю в 3 і 5 коп. Для даного S>7 знайти такі цілі а і b, що 3а+5b=S.
16. Дані натуральні числа N і М. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /) одержати суму M останніх цифр числа N.
17. Дані натуральні числа N і М (М<10). Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /) визначити, чи містить число N хоча б одну цифру М.
18. Дані натуральні числа N і М (М<10). Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /) визначити, скільки цифр М містить число N.
19. Дане натуральне число N. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /) поміняти порядок цифр цього числа на зворотний.
20. Дане натуральне число N. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /) переставити першу й останню цифри числа N.
21. Дані натуральні числа N і М (М<10). Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /) приписати цифру М у початок й в кінець запису числа N.
22. Використовуючи наступне співвідношення: НСД (М,N)=НСД(N,R), де М і N –цілі невід’ємні числа, які не дорівнюють нулю одночасно, (M³N), R – залишок від ділення М на N, знайти найбільший спільний дільник N і М, використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /).
23. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /) і наступне співвідношення: НСД (М,N)=НСД(N,R), де М і N –цілі невід’ємні числа, які не дорівнюють нулю одночасно, (M³N), R=М–N знайти найбільший спільний дільник N і М.
24. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /), знайти найменше спільне кратне цілих невід’ємних чисел М і N.
25. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /), установити кратність цілих невід’ємних чисел М і N.
26. Дані цілі додатні числа N, K, a1,..., aN. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /), визначити кількість членів послідовності a1,..., aN, кратних К. Масиви не використовувати.
27. Дані цілі додатні числа N, K, М, a1,..., aN. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /), визначити кількість членів послідовності a1,..., aN, кратних К і некратних М. Масиви не використовувати.
28. Дані цілі додатні числа N, a1,..., aN. Визначити кількість парних і непарних членів послідовності a1,..., aN, використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /). Масиви не використовувати.
29. Дані цілі додатні числа N, a1,..., aN. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /), визначити кількість членів послідовності a1,..., aN, що мають парні порядкові номери та є непарними числами. Масиви не використовувати.
30. Дані цілі додатні числа N, a1,..., aN. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /), визначити кількість членів послідовності a1,..., aN, що з'являються квадратами парних чисел. Масиви не використовувати.
31. Дані цілі додатні числа N, a1,..., aN. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /), визначити кількість членів послідовності a1,..., aN, які є подвоєними невід’ємними непарними числами. Масиви не використовувати.
32. Дані цілі додатні числа N, a1,..., aN. Визначити суму і добуток членів послідовності a1,..., aN. Масиви не використовувати.
33. Дані цілі додатні числа N, К, a1,..., aN. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /), визначити суму і добуток членів послідовності a1,..., aN, які кратні К. Масиви не використовувати.
34. Дані цілі додатні числа N, К, М, a1,..., aN. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /), визначити суму і добуток членів послідовності a1,..., aN, кратних К та некратних М. Масиви не використовувати.
35. Дані цілі додатні числа N, a1,..., aN. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /), визначити суму непарних і добуток парних членів послідовності a1,..., aN. Масиви не використовувати.
36. Дані цілі додатні числа N, М, К, a1,..., aN. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /), знайти ті члени послідовності a1,..., aN, які при поділенні на М дають залишок кратний К. Масиви не використовувати.
37. Дані цілі додатні числа N, М, a1,..., aN. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /), знайти ті члени послідовності a1,..., aN, які при поділенні на М дають парний залишок. Масиви не використовувати.
38. Дані цілі додатні числа N, М, a1,..., aN. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /), знайти ті члени послідовності a1,..., aN, які при поділенні на М дають непарний результат цілочислового ділення. Масиви не використовувати.
39. Дане натуральне число N і деякі дійсні числа a1,..., aN. Знайти максимальне і мінімальне числа, які являються членами послідовності a1,..., aN. Масиви не використовувати.
40. Дані цілі додатні числа N, М, a1,..., aN. Якщо у послідовності a1,..., aN є хоча б один член, який дорівнює М, то обчислити суму усіх членів, що йдуть за першим таким числом; у противному випадку обчислити суму усіх членів послідовності. Масиви не використовувати.
41. Натуральне число називається досконалим, якщо воно дорівнює сумі усіх своїх дільників, за винятком самого себе. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /) з'ясувати, чи є натуральне число N досконалим.
42. Натуральне число називається досконалим, якщо воно дорівнює сумі усіх своїх дільників, за винятком самого себе. Дане натуральне число N. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /) визначити усі досконалі числа, менші за N.
43. Дані натуральні числа N і М (M<N). Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /) визначити усі числа, менші за N, що діляться без залишку на М.
44. Дані натуральні числа N і М (M<N). Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /) визначити суму усіх чисел менших за N і не кратних М.
45. Дане натуральне число N і дійсні числа a1,..., aN. Не використовуючи масиви одержати max(a1,..., aN).
46. Дане натуральне число N і дійсні числа a1,..., aN. Не використовуючи масиви одержати min(a1,..., aN).
47. Дане натуральне число N і дійсні числа a1,..., aN. Не використовуючи масиви одержати max(a2, a4,...).
48. Дане натуральне число N і дійсні числа a1,..., aN. Не використовуючи масиви одержати min(a1, a3,...).
49. Дане натуральне число N і дійсні числа a1,..., aN. Не використовуючи масиви одержати min(a2, a4,...) + max(a1, a3,...).
50. Дане натуральне число N і дійсні числа a1,..., aN. Чи вірно, що від'ємних членів у послідовності a1,..., aN більше, ніж додатних? Чи вірно, що найбільший член послідовності a1,..., aN по модулю більший за одиницю? Масиви не використовувати.
51. У деяких видах спортивних змагань виступ кожного спортсмена незалежно оцінюється декількома суддями, потім із усієї сукупності оцінок вибирається найбільша і найменша, а для оцінок, що залишилися, обчислюється середнє арифметичне, що і йде в залік спортсмену. Якщо найбільшу оцінку виставили декілька суддів, то із сукупності оцінок вибирається тільки одна така оцінка; аналогічно діють і з найменшими оцінками. Дане натуральне число N, дійсні додатні числа a1,..., aN (N³3). Рахуючи, що числа a1,..., aN – це оцінки, виставлені суддями одному з учасників змагань, визначити оцінку, що піде у залік цьому спортсмену. Масиви не використовувати.
52. Дане натуральне число N і дійсні, не рівні нулю числа a1,..., aN з різноманітними дробовими частинами. Знайти у послідовності a1,..., aN число, найближче до якого-небудь цілого, використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /) і не використовуючи масиви.
53. Дане натуральне число N і дійсні числа a1,..., aN. У послідовності a1,..., aN визначити число сусідств двох додатних чисел. Масиви не використовувати.
54. Дане натуральне число N і дійсні числа a1,..., aN. У послідовності a1,..., aN визначити число сусідств двох чисел різного знака. Масиви не використовувати.
55. Дане натуральне число N і дійсні числа a1,..., aN. У послідовності a1,..., aN визначити число сусідств двох чисел одного знака, причому модуль першого числа повинний бути більший за модуль другого числа. Масиви не використовувати.
56. Дане натуральне число N і цілі числа К, a1,..., aN. Чи є в послідовності a1,..., aN два члени, що йдуть поряд, і рівні К? Масиви не використовувати.
57. Дане натуральне число N і цілі числа К, a1,..., aN. Чи є в послідовності a1,..., aN три члени, що йдуть поряд, і рівні К? Масиви не використовувати.
58. Дане натуральне число N і дійсні числа К, a1,..., aN. Потрібно визначити скільки членів послідовності a1,..., aN із номерами 1, 2, 4, 8, 16,... мають значення менше, ніж К? Масиви не використовувати.
59. Дане натуральне число N і дійсні числа К, a1,..., aN. Одержати (1+R)/(1+S), де R – сума всіх тих членів послідовності a1,..., aN, що не перевищують К, а S – сума членів, більших за К. Масиви не використовувати.
60. Дане натуральне число N. Одержати вусі його натуральні дільники, використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /).
61. Дане натуральне число N. Одержати всі такі натуральні К, при яких N ділиться на К2 і не ділиться на К3, використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /).
62. Дані натуральні числа N і М. Одержати усі їх натуральні спільні кратні, менші за М*N, використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /).
63. Дані натуральні числа N і М (M¹0, N¹0). Одержати усі їхні спільні дільники (додатні і від’ємні), використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /).
64. Знайти натуральне число від 1 до N з максимальною сумою дільників, використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /).
65. Простим називається число, що має тільки два дільники: саме число й одиниця. У послідовності цілих чисел a1,..., aN, де N – натуральне число, використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /), визначити кількість простих чисел. Масиви не використовувати.
66. Простим називається число, що має тільки два дільники: саме число й одиниця. Дане натуральне число N. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /), визначити всі прості числа, менші за N.
67. Натуральне число називається досконалим, якщо воно дорівнює сумі всіх своїх дільників, за винятком самого себе. Для послідовності цілих чисел a1,..., aN, де N – натуральне число, використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /) і не використовуючи масиви, визначити кількість чисел, які є досконалими.
68. Для цілого числа M>1, використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /), визначити найбільше ціле К, при якому 4k<M.
69. Простим називається число, що має тільки два дільники: саме числа й одиниця. Дані натуральні числа А і В (A£B). Одержати прості числа Р, що задовольняють нерівностям A£P£B, а також їх кількість, використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /).
70. Простим називається число, що має тільки два дільники: саме число й одиниця. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /), знайти N (N – натуральне число) перших простих чисел.
71. Дані натуральні числа N і М. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /), визначити кількість всіх менших за N натуральних чисел, квадрат суми цифр яких дорівнює М.
72. Для послідовності цілих додатних чисел a1,..., aN, де N – натуральне число, використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /), обчислити найбільший спільний дільник. Масиви не використовувати. Див. алгоритм Евкліда.
73. Два натуральних числа називають дружніми, якщо кожне з них дорівнює сумі всіх дільників іншого, крім самого цього числа. Дані натуральні числа N і М (N<M). Визначити усі пари дружніх чисел, які лежать в діапазоні від N до М, використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /).
74. Для послідовності дійсних чисел a1,..., aN, де N – натуральне число, використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /) і не використовуючи масиви, визначити середнє арифметичне дробових частин чисел послідовності a1,..., aN, а також кількість чисел, дробова частина яких дорівнює нулю.
75. Для послідовності цілих додатних чисел a1,..., aN, де N – натуральне число, використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /) і не використовуючи масиви, визначити кількість парних і кількість непарних чисел з послідовності a1,..., aN, а також суму максимальних елементів цих двох груп чисел.
76. Дане натуральне число N. Одержати в порядку зростання N перших натуральних чисел, що не діляться ні на які прості числа, крім 2, 3 і 5, використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /). Простим називається число, яке має тільки два дільники: саме число й одиниця.
77. Дане натуральне число N. Як найменшою кількістю монет можна виплатити N копійок? Передбачається, що в достатньо великій кількості є монети гідністю в 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20 і 50 коп. Використовувати тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /). Масиви не використовувати.
78. Дане натуральне число N (N£99). Одержати всі способи виплати суми N за допомогою монет гідністю в 1, 5, 10 і 20 коп., використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /). Масиви не використовувати.
79. Дане натуральне число N. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /) одержати всі піфагорові трійки натуральних чисел, кожне з яких не перевищує N, тобто всі такі трійки натуральних чисел a, b, c, що a2+b2=c2 (a£b£c£N).
80. Дане натуральне число N. Знайти всі менші за N числа Мерсена, використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /). Просте число називається числом Мерсена, якщо воно може бути уявлено у вигляді 2p–1, де p – теж просте число. Простим називається число, що має тільки два дільники: саме число й одиниця.
81. Натуральне число з N цифр є числом Армстронга, якщо сума його цифр, зведених у N-у ступінь, дорівнює самому числу (як, наприклад, 153=13+53+33 і т.п.). Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /) одержати всі числа Армстронга, що складаються з двох, трьох і чотирьох цифр.
82. Дане натуральне число N. Серед чисел 1,..., N, використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /) знайти всі такі числа, запис яких збігається з останніми цифрами запису їхнього квадрата (як, наприклад, 62=36, 252=625 і т.і.).
83. Дане натуральне число N. З'ясувати, чи можна уявити N у вигляді добутку трьох послідовних цілих чисел.
84. Дане натуральне число N. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /) визначити кількість одиниць у двійковому уявленні числа N.
85. Дане натуральне число N. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /) одержати десяткове число, цифрами якого є номери увімкнутих (1) розрядів числа N.
86. Дане натуральне число N. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /) визначити кількість нулів у двійковому уявленні числа N.
87. Дане натуральне число N. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /) одержати десяткове число, цифрами якого є номери вимкнутих (0) розрядів числа N.
88. Дане натуральне число N. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /) інвертувати біти в числі N.
89. Дане натуральне число N. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /) одержати число M, що є двійковим уявленням числа N.
90. Дане натуральне число N. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /) визначити, скільки бітів необхідно (і достатньо) для двійкового уявлення числа N.
91. Дане натуральне число N. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /) визначити суму одиниць у двійковому уявленні числа N.
92. Дане натуральне число N. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /) визначити скільки байтів необхідно (і достатньо) для розміщення числа N.
93. Дане натуральне число N. Використовуючи тільки елементарні арифметичні операції (+, –, *, /) одержати десяткове число M, яке є числом N із переписаними в зворотній послідовності бітами.
Date: 2015-10-19; view: 300; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА... |