Діаграма кольорів - стандартний графік кольору МКО

Кольоровістю називається якісна характеристика сприйманого оком людини відбитого хроматичного випромінювання, обумовлена кольоровим тоном і насиченістю.

Всі існуючі в практичній діяльності кольоровості складають діаграму, зображену у виді стандартного графіка МКО (колірна система міжнародної комісії з висвітлення RGB і XYZ).

Побудова графіка має наступне обґрунтування. Любий кольор може бути описаний визначеної з досвіду закономірністю:

Ц=кК+зЗ+сС – RGB З= х₁Х+y₁Y+z₁Z – XYZ

де З, Ц - довільний колір;

X, Y, Z. - основні кольори (відповідно червоний λ= 700 нм, зелений λ= 546,1нм, фіолетовий λ = 435,8 нм, ці кольори є лінійно незалежними, тобто будь-які два з них при адитивним у змішувані не дають третього);

x, y, z - коефіцієнти кольору, що показують співвідношення змішування основних.

Прагнення уникнути негативних коефіцієнтів і в такий спосіб створити систему, більш зручну для обчислень, привело до того, що реальні основні кольори R, G, B були замінені трьома реально не відтвореними кольори, позначеними через X, Y, Z. Ці кольори лежать поза полючи реальних кольорів і розташовуються так, що утворений ними трикутник охоплює усі поле реальних кольорів. Таке розташування обраних кольорів дозволило позбутися від негативних значень координат кольору і кольоровості. Поряд з цим, вибір кольору X, Y, Z був проведений так, щоб спростилося перебування яскравості кольору – третьої характеристики кольору, обумовленої розрахунковим шляхом, оскільки в двомірній графічній системі вона не знайшла свого відображення.

Кольоровість, що є похідної кольору, тону і насиченості, зручніше оцінювати за допомогою відносних коефіцієнтів кольору

; ; ;

Сума відносних коефіцієнтів дорівнює одиниці . З цієї умови випливає, що існує тільки два незалежних друг від друга відносних коефіцієнта (третій дорівнює одиниці мінус сума двох незалежних). Зазначена незалежність дозволяє характеризувати будь-яку кольоровість будь-якою парою відносних коефіцієнтів кольору xy; xz; yz, тобто кольоровість може бути зображена у виді точки в прямокутній системі координат, наприклад ху, Отримана зазначеним способом діаграма кольоровості (Рис.3) є графіком переходу від відносних колірних коефіцієнтів x і y до кольорового тону λ і насиченості Р щодо білого кольору.

Усі спектральні кольори від 760 до 380 нм, насиченість яких приймається за 100%, розташовані на граничної кривої (локусі) діаграми. По прямій, що стягає кінці дуги, розташовані пурпурні кольори, що не є спектральними. У центрі діаграми з координатами x= y= 0,33 поміщений білий колір, насиченість якого дорівнює Р=0%. На прямих, що з'єднують центр із граничної кривої діаграми, нанесені значення насиченості від 0 до 100% для кожного кольорового тону. Значення рівної насиченості кольорів з'єднані внутрішніми кривими.

По відомих коефіцієнтах х и у кольоровий тон визначається на граничної кривої (локусі) у точці її перетинання з лінією, проведеної крізь точки х = у= 0,33 і точку з заданими координатами, а кількісне значення насиченості - по кривих рівної насиченості.