Графічний спосіб

Для відшукання величин Р, δ, ε_max креслять графік (рис. 3). На графіку вдовж осі абсцис відкладаються значення установок лімба у градусах, а по осі ординат - значення v_i набуті із спостережень на кожному встановленні. Сполучаючи послідовно точки v_i в прямому ході, отримують ламану лінію прямого ходу, таку ж лінію будують для зворотного ходу. Потім від руки проводять плавну криву типу синусоїди, яка згладжує попередні криві, і є середньою між двома ламаними лініями графіка. Проводиться вісь симетрії синусоїди. На графіку амплітуда синусоїди є ε_max (кутовий елемент ексцентриситету), його величина не повинна перевершувати 20"; відстань осі симетрії синусоїди від осі абсцис є значення кута δ. Перетин висхідної гілки синусоїди з віссю симетрії проектують на вісь абсцис. Отриманий відлік по лімбу визначає односторонній відлік Р, при якому вплив ексцентриситету рівний нулю, так само як і при відліку по кругу, рівному Р + 180°. Величина лінійного елементу ексцентриситету визначається за формулою

,(20)

де r - радіус горизонтального кругу, мм.

Окрім ексцентриситету алідади, в теодоліті має місце неспівпадіння осі К обертання круга і центру ділень круга О, тому сумарний допуск на величину кутового елементу ексцентриситету E_{max -} приймається E _max ≤ 40" (рис. 2б).

E_max обчислюється за формулою

(21)

де ε_а і ε_k – кутові ексцентриситети алідади і лімба.

При дослідженні ексцентриситету круга положення алідади залишається незмінним, переставляється круг. Методика вимірювань і обчислень така сама, що і для ексцентриситету алідади. Величина лінійного ексцентриситету вісей e_o обчислюється по відомих e_a, е_к, Р_а і P_k:

(22)

Приклад визначення елементів ексцентриситету наведено у таблиці 9.

Таблиця 9 - Дослідження ексцентриситету алідади теодоліту 2Т2

Дата виконання: 04.07.2005

Виконавці: Шубін І.Л., Дерев′янко І.В.

a₀=5'00"

Рис.3 - Графік ексцентриситету алідади

З аналізу малюнка видно, що δ=20", , , лінійний ексцентриситет дорівнює

.