Тема 3. Моделювання поведінки споживача на ринку товарів

Головна мета використання ординалістичної моделі споживчої поведінки — не стільки з'ясувати, що купує споживач (це, звичайно, залежить від його уподобань), а як саме він реагує на зміни у своїх споживчих можливостях. Зміни в рівні доходу та в цінах пересувають лінію бюджету та зміщують ці можливості у способи, які можна спрогнозувати. Для прогнозування відмінностей між найбільш критичними точками на різних лініях бюд­жету можна скористатися моделлю уподобань та вибору.

У разі зниження ціни продуктів від 2 до 1 дол. лінія бюджету обертатиметься навколо своєї осі, зберігаючи той самий вертикальний перетин. Очевидно, що окрема особа від цього виграє, оскільки для неї тепер виникають нові можливості (а попередні можливості також залишаються доступними). За будь-якого рівня споживання одягу можна купити більшу ніж раніше кількість продуктів харчування. Найбільш привілейований ринковий кошик змінить своє положення від точки дотику кривої байдужості та лінії бюджету

C = (I - 2F) /Pc до точки дотику кривої байдужості та лінії бюджету C = (I - 1F)/Pc. Тепер покупець споживає більше продуктів і менше одягу.

Тепер уявімо, що ціна на продукти постійно зростає, тоді як ціни на одяг та дохід залишаються постійними. Траєкторія всіх точок, які максимізують задоволення спожи­вача,— крива «ціна—споживання ». Крива «ціна—споживання» та лінії бюджету зображені на графіку, де відкладено кількості обох товарів, продуктів та одягу (рис. 9). Крива попиту зображена на нижньому графікуна рис.9.

Зміна в рівні споживчого доходу спричиняє паралельний зсув лінії бюджету. Найбільш привілейований ринковий кошик після того, як відбудеться зміна в доході,— це точка дотику кривої байдужості та нової лінії бюджету. Траєкторія всіх точок дотику, що максимізують задоволення споживача, являє собою криву співвідношення доходу та спожи­вання. Подібно до кривої співвідношення «ціна—споживання», крива «дохід—спожи­вання» визначається відкладанням на кожній осі кількостей продуктів та одягу (рис. 10). Також можна накреслити криву споживання одного товару та доходу споживача; вона називається кривою Енджела. Як правило, вертикальна вісь — це рівень доходу, а горизонтальна вісь — рівень споживання. І криву Енджела, і криву «дохід—споживання» зображують за припущення, що ціни - фіксовані; ці криві зміщуються в разі зміни ціни на будь-який із товарів.

За умови зростання доходу споживач може купити більше або менше товару. Якщо споживання зростає разом з доходом, товар нормальний. Якщо споживання в разі зро­стання доходу зменшується, товар другорядний. Важливо визначити діапазон доходу, у якому товар є нормальний або другорядний. Товар нормальний у тій частині кривої Енджела, яка похило прямує вгору, і другорядний — у частині, що відхилятиметься назад.

У разі зменшення ціни на товар відбуваються дві зміни. Лінія бюджету споживача проходить далі в напрямку назовні, і її нахил стає більш пологим. Перша зі змін підвищує рівень добробуту споживача, оскільки тепер стають доступними ринкові кошики з більшою кількістю товарів, ніж кошики попереднього вибору. Друга зміна означає, що MRS за найбільш привілейованого ринкового кошика буде відмінною. З рис. 11 бачимо, що коли ціна на продукти харчування дорівнює Pf₁, то споживач спочатку робить свій вибір у точці А. Тепер уявімо, що ціна на товар падає до Pf₂. Перед тим споживачеві були недоступні всі ринкові кошики, що перебували в проміжку між старою та новою лініями бюджету. Оскільки «більше» означає «краще», усі ринкові кошики, що перебувають праворуч і вгору від кошика А, повинні мати перевагу перед А. Таким чином, ми знаємо, що після зміни ціни споживач придбає інший ринковий кошик. Щоб проаналізувати реакцію на зміну ціни, ми можемо розглянути обидва ефекти окремо.

Рис. 10

Ефект заміщення — це зміна в споживанні одного з товарів, яка відбувається завдяки тому, що зменшення ціни на цей товар збільшує його відносну привабливість і примушує споживача прагнути до придбання його в більшій кількості за умови, що ступінь задоволення залишається незмінним (точка переміщується по тій самій кривій байдужості). Ефект заміщення завжди діє в напрям­ку, протилежному до зміни ціни (переміщення від А до В на рис. 11-13).

Ефект доходу — це зміна в споживанні товарів, яка відбувається завдяки тому, що зменшення ціни на один із товарів збільшує реальний дохід споживача (відображає рух від однієї кривої байдужості до іншої). Ефект доходу від падіння ціни для нормального товару має додатне значення, а для другорядного — від'ємне (перміщення від В до Д на рис. 11-13).

Ми можемо визначити три види товарів відповідно до сумарного ефекту зміни ціни та супутнього ефекту доходу (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Наслідки падіння ціни Pf

Розрив між загальною корисністю певного блага та його загальною ринковою вартістю називається додатковою вигодою для споживача або споживчим надлишком. Споживачі отримують додаткову вигоду в основному тому, що платять однакову суму за кожну одиницю товару, яку купують.

Графічно споживчий надлишок - це площа фігури, яка утворюється між кривою попиту на товар і рівнем ринкової вартості товару.