Завдання. 1. Марія Петрівна щонеділі купує буханки хліба та літри молока ціною 1грн та 80 коп

1. Марія Петрівна щонеділі купує буханки хліба та літри молока ціною 1грн та 80 коп. відповідно. У теперішній час вона купує таку кількість цих продуктів, що гранична корисність їх останніх одиниць становить відповідно 80 та 70 ютилів. Чи можна сказати, що вона купує найкращий набір, тобто максимізує корисність? Якщо ні, то яким чином їй необхідно перерозподілити свої доходи між цими товарами.

Розв’язання

Необхідно перевірити набір хліба та молока, що їх купує Марія Петрівна, за правилом максимізації корисності: гранична корисність останньої буханки хліба, поділена на її ціну, повинна дорівнювати граничній корисності молока, поділеній на його ціну:

80/1=80 і 70/0,8 = 87,5,

тобто рівняння не виконується: 80 < 87,8.

Таким чином, Марія Петрівна не максимізує корисність, купуючи такий набір товарів. Їй можна запропонувати перерозподілити свої гроші на користь молока, тому що його корисність на гривню більша, ніж у хліба.

2. Петро Іванович робить вибір між трьома товарами А, В та С (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Загальна корисність (ТU), яку отримує Петро Іванович

відпослідовного споживання товарів

Ціни товарів А, В та С дорівнюють Ра= 2грн, Рb= 1грн, Pc=3грн. Дохід Петра Івановича I=26грн. Визначте такий набір товарів, що буде забезпечувати Петру Івановичу найбільшу корисність. Підрахуйте загальну корисність такого набору.

Розв’язання

Граничні корисності MUa, MUb, MUc розраховуються за формулою

MU_n = U_n - U_(n-1),

де n - номер одиниці товару.

Заповнимо 3-тю, 6-у та 9-ту колонки табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Гранична корисніть та гранична корисність 1 грн для товарів А, В та С

Щоб зробити граничні корисності порівнянними, необхідно розрахувати величину граничних корисностей даних товарів у розрахунку на 1 грн та заповнити 4, 7, 10-ту колонки табл. 1.2.

За допомогою цих колонок робимо вибір товарів у споживчий кошик на весь дохід споживача від найбільшої величини граничної корисності на 1 грн до меншої. Записуємо назву товару, величину граничної корисності всієї одиниці товару (в дужках) та ціну одиниці товару (через дефіс):

С(32) - 3 А(19) - 2

С(31) - 3 С(28) - 3

С(30) - 3 С(27) - 3

А(20) - 2 В(9) - 1

В(10) - 1 А(18) - 2

С(29) - 3

Отже, на свій дохід споживач може отримати: 3 одиниці товару А, 2 одиниці товару В та 6 одиниць товару С.

Загальна корисність такого набору дорівнює сумі граничних корисностей одиниць товарів, що входять до набору.