Лабораторна робота № 10

Тема заняття. Розрахунок оптимальної рекреаційної ємності садово-паркових об’єктів різного функціонального призначення.

Мета заняття. Засвоїти основні поняття оптимального використання рекреаційних територій та методи розрахунку основних показників.

Оптимальна рекреаційна ємність садово-паркового об’єкта – це кількість рекреантів, які, перебуваючи на території парку, скверу тощо не завдають шкоди оточуючому середовищу.

Основні терміни та поняття:

Комплексна зелена зона міста (КЗЗМ) – це науково обґрунтована сукупність територій у межах населених місць і за містом, яка включає зелені насадження, водні простори та інші елементи природного ландшафту, які є своєрідним екологічним каркасом планувальної структури міста і забезпечує рекреаційні, санітарно-гігієнічні, естетичні та соціальні функції з метою створення здорового оточуючого середовища для праці і відпочинку населення.

Рекреаційна ємність одиниці площі – це максимальна з урахуванням видів відпочинку кількість людей, які можуть одночасно використовувати дану одиницю площі для відпочинку, не викликаючи деградації екосистем і не вносячи психологічного дискомфорту (люд./га).

Рекреаційне навантаження – показник числа відвідувачів парку (об’єкта) на одиницю площі території, при якому забезпечується збереження природних компонентів середовища та її культурно-історичних цінностей; при підвищенні навантажень відбувається деградація паркового ландшафту, погіршення психофізіологічного комфорту відвідувачів, часткове руйнування МАФ, скульптури, рослинних угруповань.

Норма рекреаційного навантаження – ступінь безпосереднього впливу відпочиваючих на природні комплекси. Критичним вважається таке навантаження, при підвищенні якого відбувається порушення структури ландшафту і його функцій. Залежить від кількості об’єктів рекреації, їх розмірів та розташування в планувальній структурі міста. Допустиме рекреаційне навантаження: 50-100 осіб/га – для міських парків та садів; 5-10 осіб/га – для лісопарків; 1-5 осіб/га – для рекреаційних лісів. У разі перевищення норми рекреаційного навантаження слід проводити заходи планувального характеру.

Рекреаційна дигресія – погіршення стану природних комплексів під впливом інтенсивного використання їх для масового відпочинку населення. Найбільшою мірою проявляється в зонах відпочинку, приміських лісах, лісопарках. Розвивається при перевищенні гранично допустимого рекреаційного навантаження в результаті витоптування та механічного пошкодження рослинного покриву, опіків ґрунту від вогнищ, засмічення середовища, відлякування тварин. Супроводжується розвитком ерозійних процесів, порушенням здатності біоценозів до самовідновлення і самоочищення. Виділяють п’ять стадій рекреаційної дигресії насаджень.

Для виконання завдання необхідно вирішити запропоновані задачі згідно варіантів табл. 12.

Таблиця 12

Завдання для самостійної роботи студентів