Лабораторна робота № 4

Тема заняття. Використання компонентів ландшафту в озелененні.

Мета заняття. Навчити студентів використовувати різні форми рельєфу, декоративне каміння, водні устрої, деревно-чагарникові насадження для збагачення садово-паркового ландашфту.

Географічний ландшафт – це однорідна за умовами розвитку природна система, основна категорія територіального поділу географічної оболонки (в широкому розумінні природно-територіальний комплекс будь-якого рангу), що складається з морфологічних частин, або елементів (місцевостей, урочищ, фацій) і компонентів (рельєф, гірська порода, грунтовий шар, гідрологія, клімат, рослинний і тваринний світ). Між компонентами ландшафту відбувається постійний речовинно-енергетичний обмін, який і визначає його структуру. Ландшафти піддаються постійним і незворотним змінам, які зумовлені діяльністю людини.

У міському середовищі ландшафт є основною одиницею і об¢єктом наукових досліджень. Для Львова, наприклад, це ландшафти дуже розсіченої скульптурної висоти Опілля чи Західно-Подільського горбогір¢я, горбиста гряда Розточчя, Львівське плато з декількома ерозійними останцями (гори Високий Замок, Лева, Вовча, Лиса) і Львівської улоговини (старовинний центр міста), Мале Полісся.

Залежно від форми і ступеня вторгнення людини в середовище природного ландшафту прийнято декілька класифікацій антропогенного ландшафту, тобто ландшафту, зміненого людиною у вигляді культурних рослин, зміни властивостей грунту, режиму підземних і поверхневих вод і т.п.

За соціально-економічними функціями розрізняють функціональні ландшафти:

- урбанізований (міський) – антропогенний ландшафт, основні якості якого визначаються виглядом та умовами міст або міських агломерацій; характеризується глибокою перебудовою природних ландшафтів і особливо концентрованим перетворюючим впливом людини як на окремі природні компоненти, так і на середовище в цілому;

- індустріальний – різновид антропогенного ландшафту, який формується в результаті впливу на оточуюче середовище крупних індустріальних комплексів; характеризується значною концентрацією населення, промислових підприємств, інтенсивним впливом техногенних факторів;

- девастований – ландшафт, порушений внаслідок господарської діяльності людини. Найчастіше такі ландшафти представлені кар’єрними виїмками та відвалами в зоні видобування будівельних матеріалів (каменю, піску, глини), а також корисних копалин (вугілля, сірки). Часто займають значні території;

- рекреаційний – вид функціонального ландшафту, сформований на основі природного чи штучного ландшафту для використання його з метою відпочинку населення. Це взаємопов’язаний комплекс рослинності, рельєфу, ґрунту, води та інженерно-архітектурних споруд, покликаний забезпечити людині певні санітарно-гігієнічні умови, створити сприятливі умови для певного виду відпочинку і викликати своїми естетичними якостями більш-менш однотипну емоційну реакцію. Рекреаційний ландшафт може бути лісовим, лучним, гірським, водним, степовим;

- комунікаційно-стрічковий – являє собою специфічну форму антропогенного ландшафту, який розвивається у зв’язку із будівництвом, благоустроєм і озелененням залізниць і шосейних доріг. Сьогодні до цього типу ландшафту ставляться вимоги рекреаційного характеру: підсилення мальовничості шляхом ландшафтної реконструкції монотонних рядових посадок, відкриття цікавих перспектив сусідніх сільськогосподарських або гідроморфних ландшафтів і, навпаки, маскування девастованих ділянок;

- агроландшафти – 1) антропогенні ландшафти із переважанням в них біотичної частини угруповань живих організмів, штучно сформованих людиною (агробіоценозів), що замінили природні фіто- та зооценози на переважаючій території. У більш вузькому розумінні під агроландшафтом розуміють ландшафт, на більшій частині якого природна рослинність замінена посівами і посадками сільськогосподарських рослин; 2) – пейзажі сільської місцевості;

- лісогосподарські – відзначаються лісистістю приміської зеленої зони, підвищують її виразність. Природні лісові ландшафти у зв’язку з розширенням їх рекреаційних функцій і реконструкцією поступово перетворюються в лісопаркові;

- гідроморфні – ландшафти річок, озер, ставків, узбережжя морів тощо. Більшість з них в умовах міст виконують декоративну та рекреаційну функції і лише окремі мають господарське значення.

За характером наслідків розрізняють: культурний ландшафт – цілеспрямовано змінений господарською діяльністю людини для задоволення своїх потреб, який постійно підтримується нею в потрібному стані, здатний одночасно продовжувати виконання функцій відтворення здорового середовища; акультурний ландшафт, який виникає в результаті нераціональної діяльності або несприятливих впливів сусідніх ландшафтів, що втратили здатність виконувати функції здорового середовища.

Для виконання завдання необхідно на стандартних листах (А 4) написати реферат за вказаною викладачем темою. Реферат виконується рукописно або комп’ютерним друком, супроводжується ілюстраціями. Після тексту слід вказати перелік використаних джерел із обов’язковим зазначенням посилань.

Теми рефератів:

1. Класифікація форм рельєфу та їх використання в садово-парковому мистецтві.

2. Формування гірських пейзажів.

3. Розташування деревно-чагарникових та трав'янистих рослин на схилах.

4. Елементи благоустрою, що використвуються при створенні штучного чи оформленні природного рельєфу (терасування, сходи, доріжки, підпірні стінки).

5. Декоративні басейни та інші водні споруди (фонтани, каскади, водоспади, джерела).

6. Природні та штучні водойми на об`єктах озелененя.

7. Використання каміння в садово-парковому ландшафті.

8. Стан повітряного басейну сучасного міста.

9. Стан грунтового покриву сучасного міста.

10. Урбанізація компонентів природних ландшафтів.

11. Роль мікрокліматичних умов у вирішення питань проектування зелених насаджень.

12. Типи паркових деревно-чагарникових насаджень.

13. Вертикальне озеленення.

14. Газони. Класифікація та способи влаштування.

15. Квітники. Класифікація та способи влаштування.

Література:

1. Боговая И.О. Ландшафтное искусство: учеб. [для вузов] / И.О. Боговая, Л.М. Фурсова. – М.: Агропромиздат, 1988. – 223 с.

2. Гостев В.Ф. Проектирование садов и парков: учеб. [для техникумов] / В.Ф. Гостев, Н.Н. Юскевич. – М.: Стройиздат, 1991. – 340 с.

3. Кучерявий В.П. Озеленення населених місць: підруч. / В.П. Кучерявий. – Львів: Світ, 2005. – 456 с.

4. Кучерявий В.П. Урбоекологія / В.П. Кучерявий. – Львів: Світ, 1999. – 360 с.

5. Кучерявий В.П. Фітомеліорація: навч. посіб. / В.П. Кучерявий. – Львів: Світ, 2003. – 540 с.

6. Ландшафтна архітектура: довідник термінів / В.П. Кучерявий, Р.Б. Дудин, Т.М. Левусь. – Львів: Компанія «Манускрипт», 2010. – 156 с.