Змістовий модуль 4. Соціальна філософія

1. Поняття людського суспільства і його відношення до природи. Лінійні та циклічні схеми соціально-історичного розвитку.

2. Моделі суспільства. Поняття суспільно-економічної формації в марксизмі. "Культура" і "цивілізація". Тоталітаризм і лібералізм.

3. Суб'єкти історичної дії. Поняття соціального класу і класової боротьби. Етнос і нація як форми спільності людей. Релігійні спільності. Інтелігенція та її роль.

4. Суспільна свідомість і співвідношення її елементів. Поняття соціальної ідеології. Колективне несвідоме і поняття архетипів.

Основна література:

1. Філософія. Конспект лекцій. – Одеса: Наука і техніка, 2005. – С. 81-89, 105-110.
2. Петрушенко В.Л. Філософія. –К.: Каравела, 2001.- С. 352-400.
3. Мир философии. Книга для чтения. Ч. II. Розділи 6–8. – М.: ИПЛ, 1991.
4. Спиркин А.Г. Философия: Учебник для студентов вузов. –Раздел 3. -. М.: Гардарика, 2000.
5. Філософія: Підручник для вищої школи. –Гл.4– Харків, 2004.
6. Цофнас А.Ю. Философский минимум бакалавра. – Тема 4. - Одеса: Наука і техніка, 2007.

Додаткова література:

Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги: Пер. з англ. У 2-ох тт. – Т. 1. У полоні Платонових чарів; Т. 2. Спалах пророцтва: Гегель, Маркс та послідовники. – К.: Основи, 1994.

Тойнби А.Дж. Постижение истории. М.: Прогресс, 1991.

Уёмов А.И. Системные аспекты философского знания.– Одесса: Студия "Негоциант", 2000.

Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. – Т.1. – М.: Мысль, 1993.

Мета заняття: проаналізувати основні проблеми соціальної філософії

Спочатку з’ясуйте, як в історії філософії розумілась сутність суспільства. Треба також коротко охарактеризувати проблему співвідношення суспільства і природи. Зверніть увагу на те, що при всіх розбіжностях щодо цієї проблеми, все ж найпоширенішою є думка про те, що при визначенні сутності суспільства треба враховувати об’єктивний критерій – створення штучної природи, чого не робить жодна популяція тварин. Буде добре, якщо Ви зможете дати сучасну оцінку історичного матеріалізму. Майте на увазі що сутність філософського аналізу суспільства полягає в виробленні вихідного принципу, моделі, підходу, з яких, як з єдиної підстави можна було б зрозуміти усе розмаїття суспільних явищ. А модель суспільства, визначають тим філософським концептом – економічним, політичним, культурологічним, військовим, геополітичним та ін., що використовується для пояснення суспільних явищ або суспільства в цілому. Наприклад, в соціальній філософії існують різні підходи до розуміння основних етапів розвитку суспільства: як коловорота або зміни різних типів цивілізацій і культур (Дж. Віко, П. Сорокін, А. Тойнбі, К. Маркс).

Зверніть увагу на різницю між поняттями „культура” і „цивілізація”.

Майте на увазі, що поняття суспільного прогресу увійшло в людське життя лише у XVIII столітті, а зараз підпало під гостру критику. Про суспільний прогрес і його критерії можна говорити лише у відносному сенсі, наприклад, щодо співвідношення цілі (ідеалу) і результату. Пам’ятайте, що сучасне, найбільш загальне розуміння прогресу зв'язано з людиною: свобода людини від поневолення, насильства; його гармонія з природою; високий рівень науки і техніки, що дозволяє вирішувати проблеми споживання, здоров'я, відпочинку; людина як вища цінність для держави; розвиток творчих спроможностей особистості і т.д. Зверніть увагу на дуже важливу ідею: крім прогресистського бачення суспільства, орієнтованого на нескінченний розвиток людини і задоволення його постійно зростаючих потреб, можливе й інше бачення, орієнтоване на гармонію людини з природою, суспільством, культурою, іншою людиною. Якщо припустити, що окрім європейської цивілізації, запрограмованої на розвиток, прогрес, скорення природи, можливі й інші типи цивілізацій з іншою орієнтацією, наприклад на гармонію, то прогресистський ідеал втрачає свою загальність.

Зверніть увагу на те, що суб'єктів історії (народ, або клас, націю, особистість, інтелігенцію) виділяють залежно від відповідної моделі соціального життя.

Вам треба встановити зв’язок суспільної свідомості і духовного життя. Розкриваючи структуру суспільної свідомості майте на увазі три її компоненти. По-перше, це – рівні (емпіричний, де важливу роль відіграє повсякденна свідомість, і теоретичний, де особливе значення має ідеологія). По-друге, це – форми (політична, правова, моральна, естетична, релігійна, наукова, філософська). По-третє, це – індивідуальна свідомість як складова суспільної. Буде дуже добре, коли Ви зможете розібратись в поняттях „масове суспільство”, „масова свідомість”, „людина маси”.

Основні поняття теми: суспільство, природа, соціальна закономірність, духовне життя, суспільна свідомість, ідеологія, повсякденна свідомість, культура, цивілізація, держава, прогрес, етнос, нація, ноосфера, клас, базис і надбудова, суспільно-економічна формація, свобода і необхідність.

Контрольні питання.

1.Що таке суспільство?

2.В чому полягає основна проблема співвідношення суспільства і природи?

3.В чому різниця між поняттями „культура” і „цивілізація”?

4.Чи існують соціальні закономірності?

5.Як у сучасній філософії оцінюється поняття „прогрес”?

6.Назвіть структурні компоненти суспільної свідомості.

7.Що таке суб'єкт історії?

8.В чому полягає сутність філософського аналізу суспільства?

9.Назвіть основні філософські концепції суспільства.

10. Як зв'язані поняття „свобода” і „необхідність” в історії?