Основні теоретичні відомості. Канали автоматичного управління кутовими рухами літака традиційно називають автопілотами

Канали автоматичного управління кутовими рухами літака традиційно називають автопілотами. Автопілоти крену забезпечують управління і стабілізацію кута крена літака через органи управління кутом крену, які створюють керуючі моменти відносно поздовжньої вісі, що призводить до зміни кута крену літака. До таких органів управління відносять елерони, інтерцептори, диференціальний стабілізатор і т.д. Ці органи управління створюють керуючі моменти відносно поздовжньої вісі літака, що призводить до зміни кута крену. В якості вимірювачів поточного кута крену можуть використовуватись датчики авіагоризонта (АГД), а в якості вимірювачів кутової швидкості - датчики кутової швидкості (ДКШ). Структура автопілота крену зображена на рис. 7.1. Сигнали вимірювачів з певними коефіцієнтами підсумовуються, підсилюються на підсилювачі (П) і подаються на рульову машину (РМ), яка відхиляє елерони. Сервоповідню автопілота зазвичай охоплюють зворотним зв’язком, вид якого визначає динаміку контура управління.

Рис.7.1 Структурна схема типового автопілота крену

Обладнання, прилади та матеріали

При виконанні лабораторної роботи використовується персональний IBM сумісний комп’ютер класу Pentium PRO, Pentium II, Pentium III, Pentium IV або вище з характеристиками: мінімаль-ний об’єм оперативної пам’яті – 512 Мбайт; операційна система – Microsoft Windows (XP, Vista, 7). На комп’ютері повинно бути встановлено інтегроване середовище Matlab R2007a або більш пізніша версія.