Оформлення графічної частини проекту

Графічна частина включає загальний вигляд проектного об’єкту (аркуш формату А1).

Креслення загального вигляду виконують згідно з ГОСТ 2.120-73 ЄСКД на створення технічних проектів на аркуші формату А1 (594х841мм). Воно містить:

а) зображення виробу (апарату, машини, пристрою), необхідні вигляди, розміри, перерізи, що дають повне уявлення про будову розробленого виробу;

б) основні розміри – конструктивні, приєднувальні, габаритні;

в) вигляд або схему з дійсним розміщенням штуцерів, люків, лазів, гільз чи пробок для датчиків КВП та А;

г) таблицю призначення штуцерів, патрубків тощо;

д) технічну характеристику;

е) лінії-виноски з порядковими номерами (номерами позицій), що позначають деталі виробу (згідно зі специфікацією);

ж) перелік основних частин виробу (специфікація).

Кількість виглядів, перерізів, розрізів має бути мінімальною, але достатньо для розуміння конструкції, взаємодії складових частин і принципу дії апарату. Головний вигляд апарату в робочому положенні розміщують вздовж по горизонталі аркуша, а на його решті виконують інші вигляди або розрізи. Ці основні види викреслюють в однаковому масштабі.

Загальний вигляд рекомендується викреслювати у найбільшому із можливих масштабів у разі необхідності з розривом апарату. У цьому випадку на кресленні слід додатково викреслити цей апарат без розриву в дрібному масштабі.

У процесі виконання креслення загального вигляду допускається ряд умовностей та спрощень. Роз’ємні з’єднання показують умовно, без ви креслення деталей. При нероз’ємних з’єднаннях указують вид з’єднання (зварювання, паяння, заклепкове). Якщо конструкція повністю зварна (паяна), то пишуть: «Навколо варити» або «Конструкція зварна».

Якщо вигляд розріз чи переріз є симетричною фігурою, допускається викреслювати половину чи трохи більше від половини зображення з проведенням в останньому випадку лінії обриву.

Якщо предмет має декілька однакових, рівномірно розміщених елементів, то на його зображенні повністю показують один-два таких елемента (наприклад, один отвір, одну трубу, один ковпачок на тарілці тощо), а решту елементів показують спрощено або умовно.

Якщо предмет, показаний на складальному кресленні, має ряд однотипних з’єднань, то відповідні кріпильні деталі слід зображувати умовно в одному-двох місцях кожного з’єднання, а в решті – центрами чи осьовими лініями.

На кресленні із суцільною сіткою, накаткою тощо допускається зображувати ці елементи частково, з можливим спрощенням. Пластини, а також елементи деталей (отвори, фаски, пази, прокладки, стінки тонкостінних апаратів тощо) розміром (або різницею в розмірах) на кресленні 2мм і менше зображають з відхиленням від масштабу, вибраного для всього зображення, в бік збільшення.

Вузькі площі перерізів, ширина яких на кресленні менша від 2 мм, допускається показувати затемненими і залишати просвіти між суміжними перерізами не менше як 0,8 мм.

Вузькі і довгі площі перерізів, ширина яких на кресленні 2…4 мм, рекомендується повністю штрихувати лише на кінцях і біля контурів отворів, а решту площі перерізів – невеликими ділянками в кількох місцях.

На зображенні загального вигляду допускається показувати умовно зміщеними (якщо вони не попадають в площину перерізу) штуцери, люки, гільзи, отвори тощо, не змінюючи їх розміщення за висотою чи шириною апарату, при цьому слід зробити напис, наприклад: «Штуцери умовно повернуті». На вигляді виробу (апарату) зверху (або збоку) необхідно показати дійсне розміщення штуцерів, люків тощо. Якщо відсутній вигляд зверху (або збоку), його слід викреслити схематично, проставивши умовні позначення штуцерів, люків тощо. При цьому під схемою роблять напис, наприклад: «Схема розміщення штуцерів і люків».

Гвинти, заклепки, шпильки, непорожнисті вали, шпинделі, рукоятки тощо при повздовжньому розрізі показують нерозсіченими.

Якщо необхідно виділити на кресленні плоскі поверхні предметів, на них на них проводять діагоналі суцільними тонкими лініями.

Частину предмета, що розміщується між спостерігачем і площиною перерізу, допускається зображати штрих пунктирною потовщеною лінією безпосередньо на розрізі (накладена проекція).

На кресленні основного вигляду вказують такі розміри:

· основні розрахункові;

· габаритні;

· основних складових частин;

· прив’язки штуцерів, люків, лазів тощо.

Діаметр штуцерів, люків, лазів тощо на кресленні не проставляють, а вказують у таблиці штуцерів, яку, як правило, розміщують у правому верхньому кутку аркуша, можливо внизу, ліворуч від основного напису.

Штуцери, патрубки, гільзи для термометрів, люки тощо на головному і спряжених з ним виглядах позначають літерами українського алфавіту розміром 5…7 мм (літери Й, О, З, Х не використовують), або римськими цифрами.

Обчислюють діаметри штуцерів (патрубків) (див. розділ 3.1). Штуцери для приєднання манометрів, відведення газів (повітряні), що не конденсуються, із парового простру теплообмінних апаратів беруть діаметром 20 мм; гільзи для термометрів - 32 мм.

Довжина патрубка штуцера для апаратів без теплової ізоляції береться залежно від умовного діаметра патрубка, мм:

Умовний діаметр патрубка 10…32 40…100 125…200 250

Довжина патрубка 70…80 85…90 100…110 120

У разі наявності теплової ізоляції довжина патрубка збільшується на 60 мм. Штуцери, що розміщуються біля фланців, виготовляються з патрубками довжиною 180 мм.

При викреслюванні зовнішній діаметр фланця Д і його товщину орієнтовно відшукують за табл. 2 залежно від умовного проходу Д патрубка, мм:

Таблиця 2

Умовний прохід патрубка Д'	10…20	20…100	100…400	>400
Зовнішній діаметр фланця Д	Д' + 60	Д'+100	Д'+120	Д'+150
Товщина фланця

Для внутрішнього огляду апарати забезпечуються люками і лазами. Стандартні діаметри люків – 120 і 150 мм. Лази виконуються овальної (300х400) або круглої (400,450 500 мм) форми в апаратах діаметром більше ніж 800 мм.

Для нагляду за рівнем рідини, ходом процесу в апараті (наприклад, у випарниках) передбачається встановлення круглих або прямокутних вікон. Нормовані круглі оглядові вікна роблять діаметром 50, 80, 125, 150 мм, прямокутні – шириною 60 і висотою 140 і 340мм.

Для освітлення внутрішнього простору на апараті з діаметрально протилежної сторони розміщують освітлювальні вікна, зазвичай, такої самої конструкції та розмірів, як і оглядові.

Перелік основних частин виробу (специфікацію) розміщують над основним підписом креслення на відстані не менше як 12 мм.

Графа «Позначення» в більшості випадків не заповнюється, оскільки вона служить для позначення складових одиниць нижчого порядку і деталей, які в курсовому проекті не розробляються.

Для спрощення завдання переліку частин виробу рекомендується залишати незаповненими 3-4 рядки переліку. В рядках переліку не допускаються «двоповерхові» записи. Якщо запис не вміщується в одному рядку, його слід писати на двох рядках і більше. Запис переліку ведеться зверху вниз у порядку номерів позицій.

Над таблицею переліку складових частин розміщується технологічна характеристика виробу, в якій необхідно вказати:

· назва виробу (апарату, машини, пристрою);

· продуктивність;

· основний характерний параметр (площу поверхні теплопередачі, робочий об’єм, площу робочого елемента, переріз тощо);

· параметри робочих середовищ (температуру, тиск, концентрацію, рН тощо);

· матеріал для виготовлення основних робочих елементів.