Короткі відомості з історії бурових робіт

У Китаї понад 2 тис. років тому вперше в світовій практиці уручну бурилися свердловини (діаметром 12... 15 см і завглибшки до 900 м) для видобутку соляних розчинів. Буровий інструмент (долото і бамбукові штанги) опускали в свердловину на канатах завтовшки 1... 4 см, звиті з індійського очерету. Буріння перших свердловин в Росії відноситься до IX в. і пов'язано із видобутком розчинів куховарської солі (Стара Руса). На соляних промислах застосовувалося ударне штангове буріння. У рукописній праці «Розпис, як зачати робити нова труба на новому місці» був узагальнений народний досвід бурової розвідки на сіль в другій половині XVII ст. Перші свердловини на воду пройдені в XII в. у Франції в провінції Артуа. Звідси свердловини з напірною водою одержали назву артезіанських.

Розвиток методів і техніки буріння в Росії починається з XIX ст. у зв'язку з необхідністю постачання крупних міст і залізничних станцій водою.

Поворотним моментом, з якого починається інтенсивний процес в розвитку техніки і способів буріння, був розвиток нафтовидобутку. Першу свердловину на нафту заклав в 1859 р. американець Дрейк в Пенсільванії (США). Перша свердловина на нафту в Росії пробурена в 1864 р. на Північному Кавказі (біля Анапи).

Вперше успішне буріння з промивкою проведене Фовелем у Франції.

У 1859 р. Р. Д. Романовській вперше механізував бурові роботи, застосувавши паровий двигун для буріння свердловин поблизу Подільська. При бурінні свердловин на нафту на першому етапі одержав розвиток ударний спосіб. В кінці 80-х років позаминулого століття в США упроваджується роторне буріння на нафту з промивкою глинистим розчином. У Росії обертальне роторне буріння з промивкою вперше застосували в Грозному для буріння свердловини на нафту. (1902).

Вперше в світовій практиці М. А. Капелюшниковим (1922) був розроблений турбобур, застосований двома роками пізніше для буріння в Сураханах (район Баку). У 1935... 1939 рр. П. П. Шумілов, Р. А. Іоаннесян, Е. І. Тагієв і М. Т. Гусман розробили і запатентували досконалішу конструкцію турбобура. У 1938 р. А. П. Островським і Н. В. Александровим створений електробур, долото якого приводиться в обертання занурювальним електродвигуном. У 1940 р. в Баку електробуром пробурена перша свердловина.

У 1941 р. Н. С. Тімофєєв запропонував в стійких породах застосовувати так зване багатозабійне буріння.

У 1897 р. в Тихому океані, в районі о. Сомерленд (Каліфорнія, США), вперше було здійснене буріння на морі. У 1924-1925 рр. в СРСР, поблизу бухти Ілліча (район Баку), була пробурена перша морська свердловина, що дала нафту з глибини 461 м.

Роботи по надглибокому бурінню для вивчення кори і верхньої мантії Землі велися за міжнародною програмою «Верхня мантія Землі».

У колишньому СРСР за цією програмою намічено було пробурити в п'яти районах країни ряд свердловин завглибшки до 15 км. Перша така свердловина споруджувалась в північно-західній частині Кольського півострова. У 1991 р. вона досягла глибини 12600 м. Така глибина проходки досягнута вперше в світі. Температура на цій глибині виявилася 180 градусів, очікувалася ж не більш 90 градусів. Буріння свердловини здійснювалося буровою установкою «Уралмаш 15000», сконструйованою і виготовленою спеціально для проходки надглибоких свердловин. В процесі проходки відпрацьовувалась технологія, яка дозволить здійснити буріння на глибинах з тиском до тисячі і більш атмосфер. З'ясувалося, що в якнайдавніших породах є газ, нафта, мінералізовані води. Свердловиною підсічені два нові родовища твердих корисних копалин.

Друга в світі по глибині свердловина – 9583 м – пробурена в штаті Оклахома (США).

Розвиток розвідувального буріння пов'язаний з винаходом швейцарським годинникарем Г. Лешо алмазного бура (1862). Перша працездатна бурова установка з алмазним інструментом створена французьким інженером Перетом.

У 1850 р. в Росії був закладений ряд розвідувальних свердловин на кам'яне вугілля. Вдосконалення розвідувального буріння в Росії кінця XIX в. пов'язано з ім'ям Воїслава, який в 1885 р. винайшов, а в 1897 р. одержав патент на бури з розширювачем для ручного буріння свердловин великого діаметру. У 1898 р. Воїслав спільно з Л. Кулешом одержав патент на оригінальний верстат для алмазного буріння.