Модуль 1. Змістовий модуль 1. «Арт-менеджмент в системі сучасної арт-індустрії»

Змістовий модуль 1. «Арт-менеджмент в системі сучасної арт-індустрії»

Тема 1. Специфіка менеджменту в сфері мистецтва

Мистецтво в умовах становлення та розвитку інформаційного суспільства. Парадигма ринкових відносин в сфері мистецтва. Масова культура як чинник формування споживчих якостей сучасного мистецтва. Мистецька діяльність як об’єкт управління. Арт-менеджмент як складова концепції інтегрованого стратегічного управління духовно-інформаційною сферою суспільства.

Арт-менеджмент як самостійна сфера діяльності. Співвідношення та зв’язок арт-менеджменту з іншими галузями знань: економікою, менеджментом, маркетингом, комунікологією, мистецтвознавством, культурологією, естетикою та ін. Поняття та зміст невиробничої сфери. Специфічні функції арт-менеджменту: інноваційно-креативна, комунікативно-інтегративна, трансляційно-аксіологічна, соціально-проектна.

Тема 2. Концепція підготовки спеціалістів з арт-менеджменту в сучасних умовах

Історія професії арт-менеджер. Мистецтвознавчий та естетичний аспекти підготовки фахівців з арт-менеджменту. Вимоги XXI століття до професійних компетенцій арт-менеджеру, сформовані комерційним, інформаційно-комунікативним, когнітивним, глобалізаційним аспектами будови сучасного суспільства та масовізацією культурних явищ. Креативна компонента професії арт-менеджер.

Завдання арт-менеджеру. Предметні сфери діяльності арт-менеджеру: інституційний рівень, на якому культурні цінності та норми створюються та охороняються системою соціальних інститутів та державною ідеологією (центральні та місцеві органи державної влади, центри мистецтва, галереї, музеї та ін.); неінституційний рівень, що проявляється в певних формах та видах суспільної самодіяльності (громадські об’єднання, творчі спілки, асоціації, фонди, партії, рухи, клуби тощо).

Тема 3. Еволюція художнього ринку

Соціальна роль митця як виробника художнього продукту в різні історичні періоди. Історична ретроспекція жанрів мистецтва. Інституційні зміни в сфері мистецтва протягом всієї історії. Роль мистецтва у Стародавньому Єгипті (мистецтво як хранитель священних канонів). Роль мистецтва у Стародавній Греції (мистецтво як вид ремісницької діяльності, шанування художника як вправного майстра своєї справи). Роль мистецтва у Стародавньому Римі (мистецтво – вид ремісницької діяльності, труд художника сприймається суспільством як сервільний). Роль мистецтва у Середньовіччі (мистецтво – вид ремісницької діяльності, художник посідає найнижчу ступінь феодальної ієрархії, належить до «третього стану»). Роль мистецтва в епоху Відродження (мистецтво по значимості випереджає науку, філософію, поезію, виконуючи функцію універсального пізнання).

Передумови виникнення арт-ринку (XVI ст.). Ринок образотворчого мистецтва – перший художній ринок, який включається до процесу товарно-грошових відношень (первинний і вторинний художні ринки). Поява конкурентної боротьби на вільному художньому ринку як чинник його подальшого розгортання. Фігура незалежного посередника-торгівця на перших художніх ринках Європи. Фактори становлення художнього ринку: промислова революція, зростання споживчої аудиторії, формування законодавчої бази, зародження «публічної сфери», фактична активність художнього ринку.

Тема 4. Суб’єкти художнього ринку

Загальна характеристика художнього ринку як системи. Модель класичної ринкової комунікації: митець (виробник художнього продукту), експерт-фахівець (оцінщик художнього продукту), посередник (продавець художнього продукту), покупець, публіка. Роль торговців мистецтвом в системі художніх комунікацій на сучасному арт-ринку.

Аукціонні будинки України: «Золотое сечение» (спеціалізується виключно на мистецьких творах – це класичний живопис, сучасне мистецтво, дизайн, православна ікона), «Корнерс» (спеціалізується на українському й російському живописі XIX–XX ст., а також іконопису, декоративно-прикладному мистецтві, західноєвропейському живописі, творах актуального мистецтва), «Клейнод» (займає нішу антикваріату, спеціалізується на предметах старовини й військової історії), «UNITORG» (пропонує лоти у п’яти категоріях: твори мистецтва, нерухомість, автотранспорт, швейцарські годинники, ювелірні вироби). Соціокультурне значення аукціонів. Роль галереї в системі художніх комунікацій. Постать незалежного куратора у парадигмі сучасних арт-ринкових відносин.