Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Тепловий розрахунок. 3.1. Вибір розрахункового матеріалу3.1. Вибір розрахункового матеріалу. За розрахунковий матеріал приймаємо вільхові заготовки товщиною 32 мм з початковою вологістю Wn. =70%, а кінцевою вологістю Wк. =7%, τсуш. =113 годин.
3.2. Визначення маси випаровуємої вологи. 3.2.1. Маса вологи, випаровуємої з 1 м 3 пиломатеріалів, m1м3.
m1м3=p6 х {Wn-WK)/100, кг/м3 де рб.- базисна щільність, кг/м3.. m1м3=430х(70-7)/100 = 271кг/м3,
3.2.2. Маса вологи, випаровуємої за час одного оберту камери, mоб.кам.
mоб = m1м3 х Е, кг/об; де Е - місткість камери в щільній масі деревини, м3. Е = 6,5 х 1,8 х 2,6 х1х 0,399= 12,1 м3. mоб = 271 х 12,1 = 3289 кг/об.
3.2.3. Маса вологи, випаровуємої в камері за секунду, Мс
Мс = mоб./3600.тсуш., кг/с, τсуш. = 0,8 х τсуш.табл. = 0,8х113=90,4 годин.
Мс = 3289/3600 х 90,4 = 0,01 кг/с
3.2.4. Розрахункова маса випаровуємої вологи, Мр.
де: - коефіцієнт нерівномірності швидкості сушіння, рекомендується при WK = 12 - 15%, = 1,2; при WK = 10- 11%, - 1,3; при WK = 6 - 7%, = 1,4, допускається збільшувати до 2,0.
Мр. = 0,01х2 = 0,02 кг/с.
3.3. Вибір режиму сушіння і визначення параметрів агента сушіння на входів штабель.
3.3.1. Вибір режиму сушіння. Для розрахункового матеріалу приймаємо режим сушіння Н4-Г.
W,% t,°С Δt,С φ I 70...30 69 6 0.76 II 30-20 73 10 0,63 III 20-7 91 28 0,3
3.3.2. Визначення параметрів агента сушіння на вході в штабель.
Розрахунковим є II ступінь режиму сушіння.
t1 = 73 0С; φ1 = 0,63; tм = t1 – Δt = 73 – 10 = 63 0С; I1 = 560 кДж/кг; d1 = 183 г/кг; ρ1 = 0,91 кг/м3; V1 = 1,3 м3/кг.
3.4. Визначення об'єму і маси циркулюючого агента сушіння. 3.4.1. Визначення об'єму циркулюючого агента сушіння Vc в секунду. де – розрахункова швидкість циркуляції агента сушіння по штабелю, м/с, приймається по технічній характеристиці камери. . –площа живого перерізу штабелю, м2,тобто - площа в бічній поверхні штабеля, вільна для проходу повітря. де - кількість штабелів в площині, перпендикулярній потоку агента сушіння, які стоять на одному шляху камери, . - довжина штабеля, м, - висота штабеля, м, . - коефіцієнт заповнення штабелю по висоті, визначається за формулою: де S - товщина розрахункового матеріалу, мм, 25 - товщина прокладок, мм. Уо - 7%, об’ємне усихання.
Βвис. = 32/(32 + 25) х (100 - 7)/100 = 0.522. Fжив.пер.шт = 6,5 х 2,6 х (1 – 0,522) х 1 =8,1 м2. Vc = 2,0 х 8,1 = 16,2 м3/с.
3.4.2. Маса циркулюючого агента сушіння mц на 1кг випаровуємої вологи. де V1 - приведений об’єм агента сушіння, визначається по Id (tp) діаграмі, м3/кг.
mц = 16,2/0,02 х 1,3 = 623 кг/кг вип. вологи.
3.5. Визначення параметрів агента сушіння на виході з штабелю.
t2 = 70 °С; φ2 = 0,7; l1 = l2 = 560 кДж/кг; d2 = 185 г/кг; ρ2 = 0,91 кг/м3; V2 = 1,3 м3/кг .
3.6. Визначення об'єму свіжого і відпрацьованого повітря. Маса свіжого і відпрацьованого повітря на 1 кг випаровуємої вологи. де d2- вологомісткість свіжого приточного повітря, d0 = 10 -12 г/кг. Об’єм свіжого, приточного повітря в секунду. де V0 - приведений питомий об’єм свіжого повітря, приймається рівним 0,87 м3/кг. Об‘єм відпрацьованого повітря в секунду. де V2 - приведений - питомий об’єм відпрацьованого повітря, приймається рівним V1, м3/кг.
m0 = 1000/(185 -12) =5,78 кг /кг вип. вол. Vo = 0,02 х 5,78 х 0,87 = 0,1 м3/с Увід = 0,02 х 5,78 х 1,3 = 0,15 м3/с.
3.7. Визначення витрат тепла на сушіння. 3.7.1. Витрати тепла на початкове нагрівання деревини. Для міста Івано- Франківськ: t3UM. = -21 0C; tcp.piч.=6,9 0C.
де . - витрати тепла на відтаювання льоду, . - витрати тепла на нагрівання 1 кг деревини до температури нагрівання. (для м’яколистяних пород);
тобто, температура в камері при нагріванні деревини приймається на 8 0 С вище температури tc no першому ступеню режиму сушіння. де - тепломісткість 1 кг деревини при середньорічній температурі.
Витрати тепла на нагрівання 1 м3 деревини в зимових та середньорічних умовах визначають по формулі: де - щільність розрахункового матеріалу при Wn визначається по діаграмі. (Див. додатки).
Витрати тепла в секунду на нагрівання деревини Qнагр. в секунду підраховують по форму: де Е - ємність камери; - тривалість початкової тепловологообробки матеріалу, орієнтовано приймають, для пиломатеріалів хвойних порід зимою 2 години на кожен сантиметр товщини, для пиломатеріалів м’яких листяних порід час прогріву збільшується на 25%, а для матеріалів твердих порід - на 50%. (3,2 х 2 х 1,25 = 8 годин). Питомі витрати тепла на нагрівання деревини визначають для зимових та середньорічних умов за формулою:
Qвідт. = 27 кКал/кг; qнагр.= 53 кКал/кг; q /нагр. = 5 Ккал/кг.
qнагр.1кгдер.зим. = (27 + 53) х 4,19 = 335 кДж/кг
qнагр.1кгдер. сер.річ. = (53-5) х 4,19 = 201 кДж/кг
Qнагр.1м3 зим. = 335 х 750=251250 кДж/м 3
Qнагр. 1м3 сер. річ. = 201 х 750= 150750 кДж/м 3
Qнагр. = 211250 х 12,1/3600 х 8 =104 кВт
q нагр. зим. = 251250/271=927 кДж/кг вип. вологи
qнагр.сер.річ. = 150750/271 = 556 кДж/кг вun. вологи.
|