Основні етапи виконання курсової роботи. Курсова робота виконується у терміни робочого навчального плану відповідної ступеневої підготовки

Курсова робота виконується у терміни робочого навчального плану відповідної ступеневої підготовки. Письмовий її варіант повинен мати такий обсяг: 20—25 друкованих сторінок для дидактичної розробки та 12-15 друкованих сторінок для наукової статті. Вимоги до обсягу курсових робіт у формі мультимедійної презентації див. у 4 розділі. Про етапи виконання колективного науково-методичного курсового проекту ви можете дізнатися на С.8 – 16 вищезазначених методичних рекомендацій.

Матеріали, представлені в курсовій роботі у вигляді дидактичної розробки обраної теми, можуть бути основою для дидактичного забезпечення навчальних занять під час проходження педагогічної практики.

Рекомендується така послідовність виконання курсової роботи:

1-й етап — вибір теми та форми курсової роботи.

Вдалий вибір теми та форми є одним із найсуттєвіших моментів якісного виконання курсової роботи. Тему та форму курсової роботи студенти обирають самостійно, керуючись переліком, який запропоновано кафедрою (Додаток 1). Якщо студент має бажання розробляти тему, яка не передбачена рекомендованою тематикою, він повинен узгодити це питання з керівником курсової роботи.

Обираючи тему та форму курсової роботи, студентам необхідно враховувати відповідність її спрямованості своїм науковим та практичним інтересам, існуючим розробкам, можливостям збирання первинної інформації, а також специфіку свого факультету.

Вибравши тему та форму курсової роботи, студент усно повідомляє керівника або звертається із заявою на його ім’я з метою їх узгодження та затвердження (Додаток 3).

2-й етап — добір та вивчення літератури.

На стадії добору літератури студент складає бібліографію за рекомендаціями наукового керівника. Корисні поради у процесі добору літератури можна також отримати від працівників бібліотеки. Значно прискорить процес добору літератури використання алфавітних та систематичних каталогів літератури, реферативних журналів, бібліографічних довідників та інших джерел інформації, що є у бібліотеці університету та INTERNETі.

Поглиблене вивчення літератури доцільно починати з розгляду найновітніших публікацій, оскільки в них висвітлюються останні досягнення в галузі теорії та практики. Решту літератури вивчають у порядку, зворотному до хронологічного.

У процесі вивчення літератури на окремих аркушах або картках роблять конспективні записи, виписки окремих даних, цитат тощо. Аналіз літератури слід робити за двома напрямами: а) психолого-педагогічним — види, форми та методи навчання; б) юридичним — за темою занять.

Опрацювання психолого-педагогічної літератури має дати відповіді на запитання, які методи навчання доцільно використовувати для опанування матеріалу теми, який тип заняття доцільно планувати, якою має бути структура заняття, які дидактичні засоби доцільно застосовувати, як розробити ефективні завдання для домашньої самостійної роботи та дидак­тичні тести за темою лекції тощо.

Аналіз юридичної літератури дає можливість визначити сутність правової проблеми, що вивчається, та здійснити її дидактичну розробку на належному науково-методичному рівні.

3-й етап — написання та оформлення роботи.

Зібраний на попередньому етапі матеріал класифікується, систематизується та опрацьовується згідно з обраною формою та відповідно до послідовності пунктів плану курсової роботи. До курсової роботи слід включати лише ретельно дібрані та цілеспрямовано опрацьовані матеріали. На цьому ж етапі обґрунтовуються пропозиції, формулюються висновки, готуються ілюстрації (схеми, графіки, таблиці) та здійснюється редагування. У процесі редагування поліпшується стиль викладання матеріалу, переробляються окремі частини тексту, вдосконалюється формулювання фраз, перевіряються орфографія та пунктуація, усуваються архаїзми та мовні штампи. У тексті курсової роботи слід уникати частого повторення однакових слів, замінюючи їх синонімами.

Третій етап завершується оформленням курсової роботи згідно із вимогами, що наведені у четвертому розділі цих методичних вказівок.

4-й етап — захист курсової роботи.

Виконана курсова робота у встановлений термін здається студентами керівнику курсової роботи для перевірки.

У відзиві наукового керівника зазначаються позитивні сторони та недоліки курсової роботи, робиться висновок про можливість допуску роботи до захисту та визначається попередня кількість балів (максимум 65 балів). Лише за умови, коли курсова робота отримує оцінку «незадовільно» (менш, ніж 30 балів), вона повертається студентам для доопрацювання вказаних викладачем елементів. До переробленої курсової роботи, зданої на повторну перевірку, обов’язково додається попередній відзив наукового керівника (Додаток 8).

Якщо науковий керівник дає позитивний відзив (більше 30 балів), курсова робота допускається до захисту. Терміни та графік захисту робіт встановлюються кафедрою педагогіки та психології. Напередодні захисту студент отримує свою курсову роботу, щоб ознайомитися з відзивом та своєчасно підготуватися до відповідей на зауваження, які у ньому містяться.

Під час захисту студент повинен стисло (3—5 хв) обґрунтувати доцільність запропонованої у дидактичній розробці юридичної теми відповідно до обраної освітньо-вікової категорії, а також дати відповіді на зауваження керівника

У процесі захисту курсової роботи оцінюється глибина знань студента з досліджуваної проблеми, його вміння доповідати та вести дискусію, обґрунтовувати та відстоювати власну точку зору, відповідати на запитання, володіти увагою аудиторії, використовувати засоби наочності тощо (Додаток 9).

За результатами захисту курсової роботи студент одержує відповідну кількість балів (максимум 35), яка в сумі з попередньою кількістю балів (максимум 65 + максимум 35 = 100) записується на титульному аркуші роботи та проставляється в екзаменаційну відомість та індивідуальний план студента.