РОЗДІЛ 1 Суть державного бюджету та його структура

ЗМІСТ

ВСТУП

1. РОЗДІЛ 1. Суть державного бюджету та його структура.

2. РОЗДІЛ 2. Основні джерела формування державного бюджету.

3. РОЗДІЛ 3. Бюджетний дефіцит та державний борг, суть, причини та шляхи вирішення.

4. РОЗДІЛ 4. Проблеми формування Державного бюджету України на сучасному етапі.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Державні фінанси є основою економічного життя держави, зростання матеріального добробуту населення. Переважна час­тина державних фінансових ресурсів зосереджується в бюдже­тах різних рівнів, які створюють бюджетну систему держави.

Бюджет завжди був важливим інструментом впливу на розви­ток економіки і соціальної сфери. За його допомогою держава, здійснюючи розподіл І перерозподіл валового внутрішнього про­дукту, могла змінювати структуру виробництва, впливати на ре­зультати господарювання, здійснювати соціальні перетворення.

В умовах переходу до ринку бюджет не втрачає своєї ролі, він є основним інструментом регулювання соціально-економічних процесів. Надходження до бюджету прямо залежать від стану виробництва. У свою чергу, можливість утримувати соці­альну сферу, забезпечувати соціальні гарантії населенню зале­жить від стану надходжень до бюджету. Формування дохідної та видаткової частини бюджету пов'язане з основними макропоказниками економічного і соціального розвитку держави на відповідний рік.

Саме в бюджеті переплітаються великий спектр різнорівневих інтересів та суперечностей. Бюджет є досить потужною і подеколи небезпечною зброєю в руках державної влади. Він є об'єктом боротьби ідеологій, наукових концепцій, політич­них переконань, уявлень про справедливість.

У країнах з розвиненою ринковою системою нині сформу­валися досить ефективні моделі функціонування бюджетної системи. Воднораз трансформаційні процеси, які сьогодні від­буваються в Україні, мають свої особливості й потребують вив­чення надбань світової фінансової науки та пошуку шляхів ефективного використання цього досвіду. Нині в Україні у сфе­рі бюджету концентруються найгостріші проблеми економічного й соціального життя держави. Це бюджетний дефіцит і держав­ний борг, повнота мобілізації коштів до бюджету та ефективність їх витрачання.

Метою курсової роботи являється дослідження державного бюджету, зокрема факторів, що впливають на його функціонування, визначити шляхи покращення його ефективноті.

Під час дослідження даної теми ми ставили завдання:

1. визначити суть, значення державного бюджету;

2. визначити основні джерела формування державного бюджету;

3. здійснити огляд бюджетного дефіциту та державного боргу, охарактеризувати суть та причини і запропонувати шляхи їх вирішення;

4. проаналізувати проблеми формування Державного бюджету України на сучасному етапі.

Об’єктом дослідження і аналізу є відносини при формуванні і розподілі фондів грошових коштів.

Суб’єктом дослідження і аналізу є проведення бюджетної політики держави.

РОЗДІЛ 1 Суть державного бюджету та його структура

Слово "бюджет" походить від старонормандського bougette (шкіряний мішок). З нього надалі утворилось англійське слово budget, яке пізніше в такому ж написанні перейшло й у французьку мову.

Але, як відзначив Ж.-Б. Сей, "часте вживання будь-якої формальності примушує знайти для неї короткий вислів".

Так, відомі вчені в галузі фінансів професори О. Д. Василик та В. М. Федосов зазначають: "Державний бюджет України — централізований фонд фінансових ресурсів держави, який використовується для виконання покладених на неї функцій, передбачених Конституцією України". "Державний бюджет виражає фінансові відносини, пов'язані з ціноутворенням та використанням фонду грошових ресурсів держави".

В офіційних документах, зокрема в Бюджетному кодексі України дається таке визначення: " Бюджет — план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади АРК та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду".

Державний бюджет є централізованим грошовим фондом, являє собою загальнодержавні фінансові ресурси.

Основне джерело формування Державного бюджету – створюваний у галузях матеріального виробництва чистий прибуток, що надходить у бюджет у вигляді: платежів із прибутку, податку на додану вартість, акцизних зборів, прибуткового податку з населення й інших платежів.

Державний бюджет, як економічна категорія, виражає фінансові відносини, зв’язані з утворенням централізованого фонду грошових ресурсів держави. Ці відносини складаються, з одного боку, між державою і суб’єктами економічної діяльності, і населенням, - з іншого.

Бюджетні відносини охоплюють основні елементи вартості валового внутрішнього продукту і різні напрямки (споживання, накопичення) й рівні його використання (державний, місцевий).

Бюджет як самостійна економічна категорія є формою існування реальних, об'єктивно обумовлених розподільних відносин, які виконують специфічне призначення — задоволення потреб як суспільства в цілому, так і його адміністративно-територіальних структур у фінансових ресурсах.

Бюджет як економічна категорія має такі ознаки:

1) Історичність. Бюджет як категорія склався історично, мав свої специфічні риси зародження в різних країнах, вони проявляються в сучасних умовах.

2) Плановість. Основою функціонування бюджету є його плановий характер.

3) Юридичний характер. Бюджет має силу нормативного акта.

4) Термін дії. Бюджет складається і функціонує протягом певного терміну.

Сутність бюджету, його економічну природу відображають певні економічні відносини. Учасниками цих відно­син є держава, суб'єкти господарювання всіх форм власності та насе­лення:

• держава має потребу у фінансових ресурсах для виконання своїх
функцій;

• суб'єкти господарювання всіх форм власності та напрямів
діяльності як постачають грошові ресурси державі, так і можуть їх
отримувати від неї залежно від місця і ролі в системі економічних
відносин;

• населення, яке може бути як платником податків (переважно
особи працездатного віку), так і отримувачем грошових коштів (до­помога дітям, матерям, інвалідам, пенсіонерам тощо).

Сутність бюджету проявляється також у тому, що він є основною ланкою державних фінансів. На табл.1 відображено рівні та ланки державних фінансів, серед яких бюджет держави відіграє провідну роль¹.

Таблиця 1.1 - Система державних фінансів

Сутність бюджету реалізується через його функції. Основних, чітко структурованих функцій є дві — розподільна і контрольна. В економічній літературі називаються також і додаткові функції — економічної безпеки держави, забезпечення існування держави тощо.

Через розподільну функцію держава зосереджує у своїх руках усі джерела бюджетних надходжень, щоб потім використати їх з найбільшою ефективністю. Жодна з інших ланок фінансів не здійснює такого багатопрофільного перерозподілу як по вертикалі, так і по горизонталі економіки. Це перерозподіл між міністерствами, відомствами, напрямами між блоками галузей, територіальний розподіл.

Сфера дії розподільної функції досить значна. Це пояснюється тим, що в бюджетних відносинах беруть участь практично всі члени суспільства. Основою бюджетного розподілу є чистий дохід, який утворюється в суспільстві.

Сутність контрольної функції полягає в тому, що суспільство в особі специфічних державних або недержавних структур контролює і вирівнює бюджетний розподіл. Виконання контрольної функції сприяє оптимальному рухові бюджетних ресурсів як в частині їх збирання, так і розподілення.

Функціонування бюджету здійснюється у взаємодії двох його особливих форм — доходів і видатків, кожна з яких має специфічне суспільне призначення.

За рахунок доходів формується фінансова база діяльності держави, а за рахунок видатків забезпечуються економічні та соціальні потреби всіх членів суспільства.

Сучасний ринковий механізм господарювання в основному спрямований на розвиток економічного аспекту діяльності людини і суттєво не зачіпає соціального аспекту. Але ж суспільство є єдиним організмом, і його існування пов'язано з оптимальним вирішенням як економічних питань у повному обсязі, так і соціальних. Ось чому ті питання, які неповною мірою може вирішити ринковий механізм, бере на себе держава, використовуючи різні методи, що дістали назву державного регулювання. Бюджетні питання держава регулює за допомогою бюджетної політики.

Бюджетна політика — сукупність заходів держави з організації та використання бюджетних ресурсів для забезпечення її економічного і соціального розвитку. Розробляється бюджетна політика органами влади — законодавчою, виконавчою відповідного рівня із залученням фахівців — науковців, практиків як вітчизняних, так і зарубіжних.

Сутність бюджетної політики:

 бюджетна політика відображається в статтях доходів і видатків бюджету, у джерелах їх формування і напрямах використання;

 бюджетна політика виявляється у формах і методах мобілізації бюджетних коштів та їх використанні на державні потреби.

Напрями бюджетної політики:

 Сприяння процесу збалансованої макроекономічної стабілізації, подоланню інфляційних процесів та структурній перебудові.

 Здійснення податкової політики в напрямі стимулювання підприємницької діяльності вітчизняних виробників товарів та послуг усіх форм власності та зменшення податкового тиску на них.

 Здійснення структурних реформ за критерієм економічного зростання і підвищення рівня економіки України.

 Формування взаємовідносин у бюджетній системі в напрямі забезпечення самостійності місцевих бюджетів.

 Оптимізація рівня бюджетного дефіциту, державного боргу та пошук джерел їх реалістичного фінансування.

 Пошук додаткових джерел доходів бюджету.[4, c.20]. Бюджетна політика має реалізовуватися за допомогою двох орга­нічних складових — бюджетної стратегії та бюджетної тактики. Бюджетна стратегія — це довгостроковий курс бюджетної політики, а бюджетна тактика — методи реалізації бюджетної політики на коротший термін.

Для практичної реалізації бюджетної політики в державі створюється бюджетний механізм, який відображає конкретну спрямованість бюджетних відносин у складній соціально-економічній системі держави. Потрібно зазначити, що бюджетна політика — це органічна складова фінансової політики держави і відповідно бю­джетний механізм є складовою фінансового механізму.

Бюджетний механізм — сукупність засобів, які застосовує держава з метою організації бюджетних відносин та забезпечення належних умов для економічного і соціального розвитку. Характеристика бюджетного механізму подана на рис. 2 [4, c.19].

Таблиця 1.2 - Характеристика бюджетного механізму

Отже, бюджет може на основі виробленої бюджетної політики, використовуючи бюджетний механізм, впливати на соціально-економічні процеси.

Розглянемо детальніше вплив бюджету на соціально-економічні процеси. Цей вплив може здійснюватися прямими та непрямими методами.

До прямих методів можна віднести законодавчі та інші нормативні акти, які безпосередньо регулюють "правила гри" всіх учасників економічних відносин — держави, суб'єктів господарювання, населення. Саме цими методами визначаються ставки податків, інших зборів, механізм їх стягнення, відповідальність за порушення "правил гри". Такі акти є основою здійснення господарської діяльності.

До непрямих методів належать дії державних органів щодо перерозподілу бюджетних ресурсів, визначення складових бюджетних ресурсів, основні напрями їх використання.

Вагомим є значення бюджету і в соціальному напрямі. Це досягається відповідно до законодавчо закріпленого механізму в кожній конкретній державі. Залежно від особливостей державного устрою, національних традицій, правлячої коаліції партійних об'єднань, рівня економічного розвитку держави та інших факторів через бюджет фінансуються складові соціальної сфери — наука, культура, спорт, охорона здоров'я, освіта, забезпечується утримання інвалідів, пенсіонерів тощо.

Досягти оптимального співвідношення між економічним та соціальним напрямами — значить задовольнити інтереси всіх соціальних груп населення. Як правило, повною мірою це питання не вирішено в жодній країні світу, можна лише говорити про задоволення потреб більшої частини суспільства.

Бюджет також впливає на ефективність господарювання підприємств і організацій. Використовуючи такі бюджетні важелі, як ставки податків, процентні ставки, бюджетний контроль та штрафні санкції, держава має вагомий вплив на цих суб'єктів економічних відносин.