Курсова робота

Методичні рекомендації до виконання

Курсової роботи для студентів спеціальності

6.030504 «Економіка підприємства»

Київ 2015

ВСТУП

В умовах розвитку ринкових відносин, формування ринку товарів та послуг великого значення набуває оцінка ефективності техніко-економічних рішень та інвестиційних проектів упровадження в експлуатацію нових типів технічних засобів для здійснення підприємством своїх виробничих завдань.

Правильний вибір найбільш ефективного варіанта проектного рішення може бути зроблений шляхом зіставлення декількох можливих рішень за низкою показників (критеріїв) економічної ефективності проектів.

Під час виконання курсової роботи студенти набувають практичних навичок розрахунку економічних та фінансових показників підприємства, закріплюють теоретичні знання з оцінки економічної ефективності виробництва.

Курсова робота має сприяти підготовці студентів до дипломного проектування та до вирішення практичних завдань в сфері економіки, організації і управління виробництвом.

Виконуючи курсова робота, студенти навчаться вирішувати складні завдання, для яких, крім володіння знаннями та практичними навичками із дисципліни «Економічне обґрунтування господарських рішень», потрібно також бути обізнаним із предметною областю проведення економічного обґрунтування. Літак, як основний елемент засобів праці авіатранспортного підприємства (його основних фондів), є досить складним об`єктом техніко-економічного обґрунтування доцільності його впровадження в експлуатацію і використання для вирішення поставлених виробничих завдань. Тому цей об`єкт вартий розгляду в навчальних цілях.

Курсова робота складається трьох завдань, що охоплюють найважливіші питання навчальної дисципліни:

Завдання 1. Порівняльна економічна оцінка ефективності експлуатації літаків у заданих умовах організації авіаперевезень.

Завдання 2. Економічна оцінка ефективності залучення інвестицій у збільшення парку літаків для заданих умов їх експлуатації.

Завдання 3. Економічна оцінка ефективності залучення інвестицій у збільшення парку літаків для заданих умов їх експлуатації за умов ризику.

Як форма підсумкового контролю знань студентів за виконання та захист курсової роботи з дисципліни "Обґрунтування господарських рішень і оцінювання ризиків" навчальними планами передбачений диференційований залік. Виконання курсової роботи має сприяти набуттю теоретичних знань та умінь з основних питань, що виносяться на залік. Без зарахованої викладачем курсової роботи студент не допускається до складання іспиту.

КУРСОВА РОБОТА

Завдання 1. Порівняльна економічна оцінка ефективності експлуатації літаків у заданих умовах організації авіаперевезень

Мета: закріпити теоретичні знання і набути практичних навичок у розрахунках порівняльної економічної ефективності капітальних вкладень і виборі найбільш ефективного їхнього варіанта, пов'язаного із упровадженням конкретних типів повітряних суден (ПС) для заданих умов експлуатації.

Зміст завдання: відповідно до вихідних даних і основних теоретичних відомостей розв`язати такі задачі:

1. За критерієм мінімуму зведених витрат визначити оптимальні зони використання заданих типів літаків залежно від безпосадкової дальності їхнього польоту.

Для цього необхідно:

· визначити залежності собівартості одного тонно-кілометра від дальності польоту літаків заданих типів;

· визначити залежність питомих капітальних вкладень по кожному типу літака від дальності його польоту;

· визначити залежності зведених витрат від дальності безпосадкового польоту літаків заданих типів;

· визначити найбільш ефективні зони використання кожного типу літака за дальністю польоту;

· побудувати на одному рисунку графіки, що відображають залежності для двох аналізованих типів літаків:

– собівартості одного тонно-кілометра;

– зведених витрат від дальності безпосадкового польоту.

Основні теоретичні відомості

Розрахунок собівартості одного тонно-кілометра , грн/т.км, проводиться за такими формулами:

; (1.1)

; (1.2)

; (1.3)

, (1.4)

де – собівартість однієї виробничої льотної години, грн/год; – годинна продуктивність літака, ткм/год; – коефіцієнт використання комерційного завантаження літака, частки одиниці; (L) – рейсова швидкість літака, км/г; – крейсерська швидкість літака, км/г; L – дальність безпосадкового польоту літака, км; – втрати часу на маневрування в зоні аеропорту, набір висоти і зниження порівняно з випадком, якби вони здійснювалися на крейсерській швидкості. Прийняти = 0,35 год; – граничне комерційне завантаження літака, т; – максимальне комерційне завантаження літака, т; – економічна дальність польоту літака (відповідає найбільшій дальності безпосадкового польоту з максимальним комерційним завантаженням і мінімальній собівартості одного тонно-кілометра), км; – максимально можлива дальність безпосадкового польоту літака при повному заправленні його баків паливом і відсутності комерційного завантаження. У цьому завданні для спрощення розрахунків функція зміни від дальності в інтервалі (, ) умовно розглядається як одновідрізкова лінійна функція), км; – гранична дальність безпосадкового польоту літака, до значення якої на практиці допускається використання літака для виконання транспортних робіт, км.

Типовий характер залежності основних техніко-економічних показників літака певного типу від дальності безпосадкового польоту L, що розраховуються за формулами (1.1) - (1.4) показно на рис.1.1. З цього рисунку видно, що значення годинної продуктивності літака спочатку зростає в міру збільшення безпосадкової дальності до , а потім зменшується внаслідок зменшення значення граничного комерційного завантаження літака , яке відбувається більшою мірою, ніж зростає значення рейсової швидкості літака (L). На рис.1.1 показано також, що рейсова швидкість (L) зростає в міру збільшення безпосадкової дальності, асимптотично наближуючись до значення крейсерської швидкості , яка є сталою величиною, оскільки є параметром літака певного типу. Характер залежності собівартості одного тонно-кілометра пояснюється тим, що значення собівартості однієї виробничої льотної години у міру збільшення безпосадкової дальності зменшується незначною мірою і в пропонованому курсовій роботі прийняте за постійне, а значення годинної продуктивності літака спочатку зростає в міру збільшення безпосадкової дальності до , а потім зменшується.

2. Провести оцінку порівняльної економічної ефективності розглянутих типів літаків у конкретних умовах експлуатації. Для цього необхідно:

· для заданої дальності () безпосадкового польоту вибрати (за показником «питомі зведені витрати») найбільш ефективний варіант літака;

· розрахувати показники порівняльної економічної ефективності капітальних вкладень «термін окупності додаткових капітальних вкладень» і «коефіцієнт економічної ефективності» за умови, що за базовий варіант береться менш ефективний для заданої дальності безпосадкового польоту літак;

· розрахувати порівняльний річний економічний ефект за умови виконання заданого обсягу робіт з використанням більш ефективного літака.

Основні теоретичні відомості:

Розрахунок питомих зведених витрат, , грн/т.км, проводиться за такими формулами:

; (1.5)

, (1.6)

де – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень, взяти = 0,15 1/рік; –питомі капітальні вкладення, грн/(т.км/рік); – ціна планера літака із обладнанням, грн; – ціна одного двигуна, грн/од.; п – кількість гнізд для двигунів на літаку, одиниць; – коефіцієнт, що враховує оборотний фонд двигунів певного типу (дорівнює відношенню сумарної кількості двигунів, установлених на літаках, і тих, що перебувають у ремонті, до кількості двигунів, установлених на літаках, частки од.. Взяти =1,30); – коефіцієнт, що враховує обсяг капітальних вкладень у наземні засоби від вартості літака і двигунів, частки од.; – середньорічний наліт годин на один літак, год/рік.

Термін окупності додаткових капітальних вкладень , рік,розраховується за формулою:

(1.7)

де – додаткові питомі капітальні вкладення, грн/(т.км/рік); – зменшення собівартості одиниці продукції, грн/т.км; , – питомі капітальні вкладення за базовим та проектним (упроваджуваним) варіантом відповідно, грн/(т.км/рік); , – собівартість одиниці продукції, що виробляється за допомогою базового та упроваджуваного варіанта відповідно, грн/т.км.

Коефіцієнт економічної ефективності додаткових капітальних вкладень (розрахунковий) , 1/рік, визначається за наступною формулою:

(1.8)

Значення має бути не меншим від значення , а значення – не більшим від значення «нормативного терміну окупності капітальних вкладень » ( 1/ ).

Якщо значення є від`ємним, це означає, що у додаткових капітальних вкладеннях для зменшення собівартості продукції немає потреби. У цьому випадку проектний варіант розглядається як «абсолютно ефективний варіант капіталовкладень» і та для нього не розраховуються.

Річний порівняльний економічний ефект E, грн/рік, розраховується за формулою:

(1.9)

де - річний обсяг транспортних робіт, т.км/рік.

Вибір найкращого варіанта із заданих типів літаків та визначення зон найкращого їх використання рекомендується проводити графічним методом відповідно до схеми, показаної на рис.1.2. Для цього треба побудувати

Рис.1.2.Схема вибору найкращого варіанта літака з пропонованих

для заданої безпосадкової дальності та визначення зон

найкращого використання цих літаків

графіки залежності питомих зведених витрат від безпосадкової дальності польоту L для двох заданих типів літаків.

Треба мати на увазі, що точка перетину двох графіків відповідає випадку, коли використання для цієї дальності кожного із заданих типів літаків рівнозначне. Якби, наприклад, літаки оцінювалися для заданої дальності польоту , що знаходиться у зоні найкращого використання літака типу «2», показаному на рис.1.2, то для такої дальності найкращим був би літак типу «2». Може мати місце і випадок, коли графіки не перетинаються на всіх заданих у курсовій роботі діапазонах безпосадкової дальності. У цьому разі для будь-якого значення заданої дальності польоту рекомендується для впровадження в експлуатацію літак лише одного із заданих типів (з меншим значенням питомих зведених витрат ).

3. За результатами розрахунків і даними графіків треба зробити висновок про оптимальні області використання аналізованих літаків і економічну ефективність їх експлуатації за заданих умов.

Кожний із графіків, що відображають залежності собівартості одного тонно-кілометра, питомих капітальних вкладень та зведених витрат від дальності безпосадкового польоту для кожного із двох аналізованих типів літаків має будуватися, як мінімум, за п`ятьма значеннями безпосадкової дальності L. Серед вибраних для розрахунків та побудови графіків значень L обов`язковими є такі значення: , , . До додаткових значень L бажано включити, наприклад, такі значення: 0,2 ; 0,6 ; ( + )/2.

Завдання 2. Економічна оцінка ефективності залучення інвестицій у збільшення парку літаків для заданих умов

їх експлуатації

Загальна постановка завдання 2 полягає в тому, що авіапідприємство розробляє та обґрунтовує проектне рішення щодо доцільності оренди одного із двох можливих типів літаків для організації перевезень на авіалініях із заданою безпосадковою дальністю протягом кожного з поточних років t терміну здійснення проекту (1, 2,…, t,…, T).

Мета завдання: закріпити теоретичні знання і виробити практичні навички з розрахунків економічної ефективності залучення інвестицій для здійснення авіапідприємством збільшених обсягів перевезень протягом заданого проекту.

Зміст завдання: відповідно до вихідних даних, до складу яких входять результати розрахунків, одержані після виконання завдання 1 "Порівняльна економічна оцінка ефективності експлуатації літаків у заданих умовах організації авіаперевезень", і основних теоретичних відомостей вирішити такі завдання:

1. За критеріями максимуму чистого дисконтованого доходу (інтегрального економічного ефекту) та максимуму значення коефіцієнта «доходи – витрати» визначити найбільш ефективний тип літака для здійснення авіаперевезень.

Для цього необхідно:

· визначити фінансові потоки по роках за варіантами проекту (типами літаків);

· розрахувати показники ефективності інвестиційного проекту.

Основні теоретичні відомості

Розрахунок показників економічної ефективності інвести-ційних проектів проводиться за такими формулами:

(2.1)

, (2.2)

(2.3)

(2.4)

(2.5)

(2.6)

, (2.7)

де ЧДД –чистий дисконтований дохід, або інтегральний (сумарний) економічний ефект за весь період життєвого циклу (період здійснення проекту); Д_t та В_t – відповідно припливи грошових коштів (поточні доходи) та відпливи грошових коштів (поточні витрати) в рік t, грн/рік; t – поточний рік виконання проекту (1,2,3…, Т); Т – останній рік виконання проекту, прийняти Т = 5 років; r – ставка дисконту, взяти r = 0,15 1/рік; t _т.км- тарифна ставка (ціна перевезень), грн/т.км; S _т.км.б – собівартість перевезень на базовому (менш ефективному) літаку, що визначається в завданні 1, грн/т.км; k _рент– коефіцієнт рентабельності за собівартістю перевезень, взяти k _рент = 0,25 часток одиниці; k_w – коефіцієнт, що враховує щорічне збільшення обсягів перевезень W _р відносно обсягів перевезень попереднього року, взяти k_w = 0,02 часток одиниці; S _т.км – собівартість перевезень на літаку, для якого визначаються поточні доходи або витрати (дані взяти із завдання 1), грн/т.км; П _{приб.т.км} – податок на прибуток підприємства, грн/т.км; k _подат– коефіцієнт оподаткування прибутку підприємств, становить 0,25 часток одиниці.

У цьому завданні розмір орендної плати В _ор.т.км, що розрахований на одиницю транспортної продукції, грн/т.км, взято рівним 15 %/рік від значення питомих капіталовкладень К _пит. Це пояснюється такими міркуваннями. Орендна плата встановлюється, насамперед, за використаний льотний ресурс. Вона враховує вартість зносу техніки в розмірі амортизаційних відрахувань, витрати орендодавця з передання техніки в оренду та його прибуток. Встановлене значення відповідає випадку, за якого амортизаційний термін служби літака дорівнює десяти рокам, а орендна плата на 50 % вища від амортизаційних відрахувань. Розмір амортизаційних відрахувань Α _т.км, грн/т.км, за прийнятого терміну служби, становить 10 %/рік від значення питомих капіталовкладень К _пит.

У цьому завданніприпускається, що орендна плата сплачується підприємством за рахунок його власних коштів і підприємство не сплачує процентів за кредит зі свого прибутку.

Поряд із чистим прибутком, амортизаційні відрахування, що включаються до собівартості продукції, є джерелом коштів підприємства для здійснення орендних платежів.

Коефіцієнт співвідношення "вигоди – витрати", у частках одиниці, розраховується за такою формулою:

, (2.8)

де Т – термін виконання проекту (t = 1,2,…,Т; Т=5).

Кращим визнається варіант проекту, у якого значення «Д/В» більше. При цьому окупним вважається проект, якщо виконується

умова .

За результатами розрахунків чистого дисконтованого доходу та коефіцієнта співвідношення "вигоди – витрати» слід зробити висновок про доцільність використання кожного з аналізованих літаків і економічну ефективність їх експлуатації за заданих умов.

Завдання 3. Економічна оцінка ефективності залучення інвестицій у збільшення парку літаків для заданих умов їх експлуатації за умов ризику.

За основу взяти із Завдання 2 за формою Додатку 7 розрахунки значення показників «Дисконтовані поточні доходи t -го року, Д_tК_t, грн/рік» та «Дисконтовані поточні витрати t-го року, В_tК_t, грн/рік» і скоригувати ці значення шляхом послідовного перемноження їх на відповідні значення показника «Коефіцієнт, що враховує ризик, частки одиниці», вихідні дані поякому наведено у Додатку 5.

Всі результати розрахунків виконати за формою Додатків 9 і 10 і зробити відповідні висновки.