Білет №17 1)Методика проведення систематичних спостережень в 1-4 класах

Спостереження – це безпосереднє сприйняття учнями об’єктів живої і неживої природи з метою формування правильних уявлень і понять, умінь і навиків. З перших днів у школі вчитель повинен організувати спост за погодою, сез змінами в росл, твар світі та в рпаці людей. З перших днів навч у 1 кл діти дістають безліч нових вражень, тому до спост дітей залучають поступово.У 2 класі спост стають різноманітнішіми. Учні вчаться анал дані своїх спост, підб підс, виявляти причинні зв’язки між явищами природи, а також між ними і діял люд. У 3-4 кл спост поглиб: учні поч. корист деякими приладами. Учні систематично ведуть спост за пог. Вони відм стан неба, опади, т-ру пов і напрям вітру(3 кл силу). Вчаться корист компасом, флюгером. В 4 класі орг. Фенол спост за росл і твар.

2)Підручники природознавства. їх роль в навчальному процесі.
Підручник – навчальне видання, яке систематизовано відтворює зміст навчального предмета, курсу, дисципліни відповідно до офіційно затвердженої або експериментальної навч прогр. Підручник 1 клас «Природознавство» - Т.Г Гільберт, Грущинська І.В.Підручник 2 клас»П» - Бібік,Коваль. Підручник 3 клас»П» - Байбара Т.М, Н.Н Бібік. Підручник 4 клас»П» - Байбара, Бібік.У підручнику подаються відомості за програмою, відповідно до мети і навчального матеріалу. Матеріал підручника складається з невеликих за обсягом статей, карт, запитань і завдань.До роботи з підручником ставляться такі вимоги: навчити учнів виділяти головне у прочитаному;опрацювати всі статті і завдання, що є у підручнику;навчити самостійно працювати з підручником;Починаючи з першого уроку природ., вчитель ознайомлює дітей з підручником, звертаючи увагу на прізвище автора, зовнішнє оформлення, зміст і обсяг навчального матеріалу.Одне з важливих завдань учителя – навчити дітей самостійно працювати з підручником. 1. Перед читанням статті проводять бесіду, розповідь або роботу з різними наочними посібниками. 2. Далі словникова робота із записом слів і термінів на дощі, та їх пояснення. 3. Читання статті із завданням. після читання словникової роботи- тлумачення слів. 4. бесіда за змістом статті і відповідь на поставлене запитання. 5. Розгляд малюнків, ілюстрацій, схем та знаходження тексту.

3. Перфокартки «Степи України»

1.Чому територію України умовно поділяють на природні зони? —Які природні зони в Україні ви вже знаєте? —Чим відрізняються природні умови зони мішаних лісів і степів? —Чим різняться рослини Полісся і степу?

—У чому полягає відмінність тваринного світу цих природних зон? —Тварини яких груп водяться в степу? —Як вони пристосувались до життя в степах? —Які кормові зв’язки ви помітили серед мешканців степів? 2.Найбільша природна зона України –це: -На карті степ позначається: -Степова зона займає: -Порівняно з іншими зонами, степова зона отримує тепла: -Характерною рисою зони лісостепу є: -У степовій зоні мешкають такі тварини: -Опадів у лісостеповій зоні випадає: -До “Червоної книги України” занесені:

Білет №18
1. Бесіда на уроках природознавства. Види бесід. Вимоги до запитань учителя. Використання в процесі бесіди наочних посібників і технічних засобів навчання.
Бесіда – діалогічна форма викладу і вивчення нового матеріалу. Вона активізує педагогічний процес, збуджує мислення дітей, підвищує працездатність і самодіяльність учнів. Бесіду проводять тоді, коли можна послатися на факти, які хоча б частково відомі дітям з прочитаних книг, з власних спостережень над предметами або явищами серед природи, в куточку живої природи, на навчально-дослідний ділянці. Проте бесіду можна побудувати і на маловідомому або навіть невідомому учням матеріалі при умові використання роздавального матеріалу, картин, таблиць, карт, кіно- або діафільмів та ін. Її проводять у формі запитань вчителя і відповіді учнів. Іноді учні також ставлять запитання, які потребують вичерпної відповіді. Запитання до учнів треба ставити так, щоб вони збуджували думку, самостійне мислення, спонукали до відповіді. Конкретні, точні, чіткі запитання дають змогу проводити бесіду послідовно, логічно пов*язувати в окремі частини програмний матеріал. Щоб поставити правильно запитання вчителю потрібно насамперед засвоїти зміст статті і підготувати запитання до неї. Щоб ставити запитання учням вчитель, готуючись до бесіди, повинен врахувати вік учнів, їхній розумовий розвиток, рівень знань з раніше вивчених тем, відомості, які дістають учні з кінофільмів, радіо-телепередач, науково-популярної л-ри. У 2-3 класах зміст запитань стосується в основному зовнішнього вигляду предмета – його назви, форми, величини, кольору, частин тощо. У 4 класі зміст запитань ускладнюється починаючи із зовнішнього вигляду предмета або явища, вони повинні привести до розкриття внутрішньої суттєвості, пояснити причинно-наслідкові зв*язки. Запитання повинні бути точними, чітким, сформульованими коротко, без зайвих слів, одне запитання повинно бути продовженням попереднього (логічно пов*язані між собою). Запитання не повинні підказувати відповідь. Недоцільно ставити запитання, які потребують складних і довгих відповідей. У такому разі матеріал краще поділити на дрібніші запитання. Однак не треба ставити їх так, щоб можна було дати відповідь «так» або «ні». У деяких випадках треба ставити навідні запитання. Запитання в кінці бесіди повинні привести до відповідного висновку.Щоб залучити усіх учнів до роботи під час бесіди, учитель ставить запитання до всього класу, після деякої паузи слід викликати одного учня, який повинен дати повну відповідь. Неповну і неточну відповідь доповнюють інші учні. Можна проводити бесіду на різних етапах уроку: при опитуванні вивченого матеріалу, при його закріпленню, тощо. У 2 класі за допомогою бесіди учнів підготовлюють до читання статей природничого змісту. Проводять бесіди на підставі спостережень, дослідів, статей з підручника, розповіді вчителя, екранних засобів, за планом або картою, картиною тощо. На основі спостережень бесіду проводять, щоб забезпечити вірне сприймання учнями навколишньої дійсності, сформувати правильне поняття й уявлення про предмети і явища природи. Послідовно ставлячи запитання, вчитель пропонує дітям уважо розглянути предмет, спрямовує їхню увагу на головні ознаки предмета або явища, допомагає сформулювати результати спостережень, Зробити висновки. Бесіду на основі прочитаної статті проводять, щоб виявити як діти розуміють описаний дослід, явище, особливості предмета або господарської діяльності населення певної місцевості. Обов*язковою є бесіда при застосуванні на уроках п-тва екранних засобів. За допомогою бесіди проводяться актуал. Знань і постановка конкретних завдань, що забезпечує активізацію сприймання. Під час бесіди вчитель керує сприйманням кожного кадру діафільму, діапозитивів. Застосовують бесіду, щоб виявити зміст переглянутого кінофільму, систематизувати й узагальнити набуті знання. Види бесід за метою: - контрольна (перевірка дз, засвоєних знань) - роз*яснювальна (вивч. Новго матеріалу) - заключна бесіда (на систематизацію і узагальнення знань) Види бесід за рівнем пізнавальної самостійності учнів: - евристична або продуктивна – репродуктивна. При застосуванні методу бесіди ефективними є прийоми використання всіх видів наочних посібників і ТЗН, які забезпечують чуттєве пізнання, яке є основою природознавчих уявлень і понять.
2. Масова позакласна робота з природознавства.
У позакласній роботі з природознавства важливу роль відіграють масові заходи, які проводяться в окремих класах або в загальношкільному масштабі. Дуже важливо те, що масові заходи зближують школярів, розвивають у них почуття колективізму, згуртовують дитячій колектив. Важливо, щоб учні 6-7 років зробили свої перші кілометри для зустрічі з таємницями природи. Для них можна рекомендувати прогулянки в ліс (парк) відповідно до таких тем: восени – «До зелених велетнів», взимку – «До сплячих велетнів», «По ковдрі Діда Мороза», навесні – «Казка весняного лісу», влітку – «Сонце, повітря і вода – нащі найкращі друзі». Учні 3-4 класів можуть робити одноденні походи і прогулянки за темами: восени – «По гриби», «По ягоди», «Золота осінь», взимку – «Життя звірів і птахів», «Допоможемо пернатим друзям», навесні – «На польові роботи – до колгоспників». Важливе значення має також підготовка і проведення свят, ранків на природничу тематику, зокрема «Дня зустрічі птахів», «Свята врожаю», «Свята квітів», «Свята весни». Подаємо методичні вказівки щодо організації та проведення «Дня зустрічі птахів». Йог окраще провести наприкінці першої чверті. Підготвока свята: 1. Написати гасла: «Птахи наші друзі. Допоможемо їм узимку» 2. Підготувати питання вікторини і запропонувати учням занйти відповіді на них. 3. Підібрати для виставки чучела зимуючих птахів, щоб діти навичлися розрізняти їх за зовнішнім виглядом. 4. Дати дітям завдання зібрати корм для зимуючих птахів. 5. Виготовити кілька годівниць для зимуючих птахів за кресленями, які є в дитячіх журналах.

Білет №19
1. Розповідь. Тривалість і місце розповіді, вимоги до розповіді на уроці пр-знавства. Види розповіді. Поєднання розповіді і бесіди на уроках. Підготовка учителя до уроку з розповіддю.
Розповідь – спосіб організації взаємозв*язної діяльності учителя і учнів, в якій учитель виконує функції джерела навчального змісту і суб*єкта керування навчально-пізнавальною діяльністю учнів. У цьому методі поєднується інформаційна і керівна функції учителя. Структура розповіді включає 3 частини: вступна, основна, заключна.При вивчені природознавства недопустима заміна наукових термінів життєвими, біологічних фактів і явищ – казковими описами. Також розповідь має бути цікавою, необтяжною для дітей певного віку (відповідає віковим особливостям). Мова вчителя має бути емоційною. Також часто під час розповіді використовують риторичні питання. Також Розповідь повинні підсилювати забоби наочності.Залежно від мети і характеру змісту навчального предмета розповідь буває: описова, пояснювальна.За рівнем пізнавальної самостійності учнів розповідь буває: репродуктивна, продуктивна.До розповіді учитель вдається коли на уроці обмаль часу, матеріал занадто складний або вивчається тема, з якої в дітей немає відомостей. Розповідь триває не більше 10 хв (5-7) та найчастіше її використовують на етапі засвоєння нових ЗУН. Розповідь нерідко поєднують з бесідою, адже щоб зберегти та зосередити увагу учнів, їх постійно треба залучати до різних видів роботи.Вчитель повинен ознайомитись з вимогами програми, з матеріалом поданим в підручнику, визначити ціль розповіді та її місце в структурі уроку, дібрати відповідні наочні засоби, які б підсилювали вплив розповіді, вивчити розповідь.
2. Зміст і організація спостережень в 1-2 класах
Спостереження – цілеспрямоване і планомірне сприйняття навколишньої дійсності, яке підпорядковане конкретним навчально-виховним цілям і вимагає вольових зусиль.З перших днів у школі вчитель повинен організувати спост за погодою, сез змінами в росл, твар світі та в рпаці людей. З перших днів навч у 1 кл діти дістають безліч нових вражень, тому до спост дітей залучають поступово.У 2 класі спост стають різноманітнішіми. Учні вчаться анал дані своїх спост, підбиваючи підсумки, виявляти причинні зв’язки між явищами природи, а також між ними і діял люд.