Розробіть фрагмент уроку на етапі «Систематизація і узагальнення нових знань, умінь, навичок. Тема «Прісна водойма – природне угрупування», 4 клас

Систематизація і узагальнення нових знань, умінь та навичок.

1.Бесіда. - Які водойми називаються «прісними »? (Це водойми, у яких несолона вода). - Які прісні водойми є у нашому краї? (Річки, ставки, джерела, болота). - Яким є значення рослин у природному угрупованні прісної водойми? (Рослини вбирають з води вуглекислий газ, а виділяють кисень. Ним дихають живі організми, які живуть у воді. Рослини є кормом для рослиноїдних тварин водойми. У заростях рослин деякі тварини ховаються від ворогів.) - Назвати рослини водойм, які запам’ятали. - Які групи тварин живуть у водоймах? (Комахи, мікроскопічні тварини, молюски, раки, риби, земноводні, плазуни, птахи, звірі). - Назвати рослиноїдних? (Інфузорії, рачки, ставковики, котушки, товстолобик, червонопірка, нутрія, бобер). - Які з них всеїдні? (Водяні ослики, річкові раки, беззубка, перлівниця, карась, лящ, короп, качки, гуси, лебеді, хохуля). - Які хижі? (Водомірка, водолюб, плавунець, щука, судак, сом, жаби, водяні вужі, видри). - Які з живих організмів у водоймі є організмами - виробниками? (Рослини) Організмами - споживачами? (Тварини). Організмами-перетворювачами? (Бактерії). - Чому «прісна водойма» є природним угрупованням? (Тому, що тут всі живі організми пов’язані «ланцюгами живлення» і залежать один від одного). - А що могли б ви зробити для захисту водойм від забруднення? (Не кидати сміття у водойми, розчищати джерела, насаджувати дерева на берегах річок для укріплення берегів, проводити роз’яснювальну роботу по охороні водойм, виготовляти і розміщувати на берегах водойм заборонні знаки). 2. Самостійна робота. 1)Знайди на малюнках тварин прісних водойм, назви їх, розкажи, як вони взаємопов’язані з іншими мешканцями водойм? (Малюнок карася, жаби, лебідь, нутрія). 2) Побудуй ланцюг живлення, який утворився в «прісній водоймі». 3) Розглянь «ланцюги живлення» і визнач, який з них утворився у природному угрупованні «прісна водойма»: - дерево жук –короїд –дятел; - рогіз – комар – жаба – вуж; - водорості – карась – щука; - трава – цикади – зелений коник – вуж. 3. Гра «Хто тут є зайвим?» Вибрати жителів «прісної водойми» (видра, акула, водолюб, дика качка, дикий кабан, жаба, ряска, дзвоники, лілії, вуж, нутрія, короп, заєць, сом, верба). 4. Гра «Третє зайве». - Осока, елодея, лисохвіст. (Ця рослина росте на луках). - Водомірка, білка, чапля. (Ця тварина живе у лісі). - Ставковик, рогіз, ряска. (Це група організмів – споживачів). - Видра, бактерії, водяні ослики. (Це група організмів - перетворювачів).

Білет №8
1. Навчальна програма «Природознавство», 1-4 класи, її структура і зміст.
Програма навчального предмета „Природознавство” розроблена на основі Державного стандарту початкової загальної освіти, її зміст структурований за спірально-концентричним принципом, який передбачає неперервне розширення і поглиблення знань та повторне вивчення певних тем з метою глибшого проникнення в сутність явищ та процесів відповідно до вікових особливостей дітей. Вона має інтегрований зміст, поєднує пропедевтику біології та екології, географії, фізики, астрономії, хімії. Основна мета навчального предмета “Природознавство” – формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способами навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставлення до природи. Відповідно до змісту початкової загальної освіти, затвердженої Державними стандартами, у програмі предмета “Природознавство” визначені такі змістові лінії: “Об’єкти природи”, “Взаємозв’язки у природі”, “Земля – планета Сонячної системи”, “Україна на планеті Земля”, “Рідний край”, “Охорона і збереження природи”, “Методи пізнання природи”. Відповідно до базового навчального плану навчальний предмет “Природознавство” вивчається з 1 по 4 клас по дві години на тиждень у кожному класі. Загальний обсяг навчального часу становить 270 годин, з них 18 – резерв навчального часу, який може бути використаний учителем на власний розсуд для організації різноманітних форм навчального процесу: екскурсій, проектної та дослідницької діяльності учнів, роботи з додатковими джерелами інформації. Кожний розділ програми передбачає проведення дослідницького практикуму, мета якого – вироблення дослідницьких вмінь учнів у процесі розв’язання задач практичного спрямування. При виконанні низки завдання учитель співпрацює з батьками (спостереження зоряного неба, з’ясування властивостей речовин, що використовуються у побуті, застосування знань для збереження тепла та електроенергії у побуті). Такі завдання у програмі мають примітку “Запитай у батьків”. Для узагальнення вивченого матеріалу програма кожного класу містить розділ “Запитання до природи”. У цьому розділі запропоновані орієнтовні запитання, пошук відповіді на які вимагає інтеграції знань і передбачає застосування активних методів навчання та впровадження елементів проектної діяльності. Тематика завдань може змінюватись учителем відповідно до матеріально-технічного забезпечення, наявності власних цікавих дидактичних розробок, підготовленості класу. Програма містить особливості організації вивчення програмового матеріалу, в яких вказано рекомендовані форми, методи, прийоми засоби навчання. Програма 1 класу побудована за дослідницьким принципом, який передбачає: 1)Практичну спрямованість матеріалу(догляд за кімнатними рослинами, підгодівля птахів); 2)дослідницький практикум(«Як живуть мурахи?») – до теми програми;3)спостереження під час екскурсій(Спостереження за осінніми змінами в неживій та живій природі); 4)застосування знань на практиці(екскурсія в ліс, правила поведінки на природі); 5)виконання міні проектів(Моє улюблене місце відпочинку на природі»). У 1 класі в учнів формується уявлення про природу та її об*єкти, про свіою Батьківщину Україну, про природу рідного краю, про рослини, їх будову. У 2 кл. уявлення поглиблюються і розширюються, формуються елементарні природознавчі поняття. Основний принцип 2 кл.- сезонний. Діти вивчають особливості змін в неживій і живій природі за сезонами, реалізуючи дослідницький підхід через: 1)практичні роботи; 2)дослідницький практикум; 3)міні проекти, демонстрації. У 3 кл. діти поглиблюють свої знання про сонце, рослини, формують про грунт, гірські породи, повітря, воду. У 4 кл. вивчають карту,про природу материків і океанів, заселення людиною Землі, Сонячну систему, тіла та речовини. Програми класів закінчуються розділами запитання до прироби – для узагальнення знань. Програма в класах закінчується завданням – запитай у батьків,попрацюй із батьками.- забезпечують практичну спрямованість вивчення матеріалу.
2. Методика роботи з підручником на уроці і в позаурочний час
Підручник – навчальне видання, яке систематизовано відтворює зміст навчального предмета, курсу дисципліни відповідно до офіційно затвердженої або експериментальної навчальної програми. При вивченні природознавства значну частину роботи проводять з підручником як у класі, так і вдома. Підручник – основний засіб навчання: містить матеріал за програмою; відповідає меті і навчальним завданням; дає певний мінімум знань, забезпечує закріплення їх та повторення; допомагає дітям самостійно здобувати знання; привчає до самостійно розумової праці. Автором першого підручника «Природознавство» - Зуєв «Нариси з природньої історії»(1786). У другій половині 20-го ст.. у школах працювали в підручниками природознавства Онищука і Нарочної.А в кінці 20-го століття за підручниками Нарочної та Коваль, нині в 1-2 класах працюють за Гільберг і Грущинською,а в 3-4 - Байбара. До роботи з підручником ставлять такі вимоги: Навчання учнів виділяти головне; Опрацювання всихстаттей і завдань до них;Організація самостійної роботи учнів за підручником. Починаючи з першого уроку природознавства, вчитель ознайомлює дітей з підручником звертаючи увагу на: Назва, Розповідає про всіх авторів, Розповідає про зміст і обсяг матеріалу. Методика роботи з підручником: 1.Перед роботою з підручником проводиться бесіда, розповідь, робота з різними засобами наочності; 2.Перед читанням обов*язково словникова робота; 3.Читання на півголосом (1-2), мовчки(3-4). 4.Словникова робота; 5.Відповіді на поставлене перед читанням завдання; 6.Запитання на глибоке розуміння тексту. Види роборти з статтями: Прочитати статтю і відповісти на запитання на дошці, Прочит. статтю і відповісти на запитання після статті, Прочит. Статтю поділити її на частини і придумати їй заголовок, Прочит.статтю скласти план для розповіді, Прочит. Статтю виконати 1,2 завдання в зошиті, Прочит. Статтю приготуватись до гри «Чомучки і Всезнайки». Роботу з підручником треба поєднувати із спостереженнями за навколишнім середовищем і працею людей своєї місцевості. Вчителю треба пам*ятати, що підручник не може замінити спостережень дітей за природою, він тільки спрямовує їхню увагу на певні об*єкти, допомагає певній систематизації знань про природу. За допомогою статтей, ілюстрацій, запитань і завдань, поданих у підручнику, діти вчаться виділяти головне серед безлічі предметів і явищ, робити узагальнення. Важливим видом роботи з підручником є робота з ілюстраціями. Кольорові ілюстрації впливають на емоції дітей, що підвищує сприймання тексту, допомагає конкретизувати уявлення дітей про предмети явища. У процесі роботи з ілюстраціями доцільно звернути увагу учні на те, що їх треба розглядати уважно, не пропускаючи жодної характерної риси рослин чи тварин. Але щоб виділити основне, треба поставити запитання, які спрямовують увагу дітей на важливі елементи предмета, допоможуть з*ясувати його суттєві ознаки. Однією з особливостей роботи над статтями підручника в 4 кл. є те, що текст їх не потрібно читати повністю в класі, за винятком найважчих для розуміння учнів статтей. Окремо проводиться робота за ілюстративними матеріалами підручника. Дитина повинна прочитати статтю вголос, шляхом вибіркового читання повинна дати відповідь на запитання після статті. При потребі повинна прочитати ще раз її мовчки. У 4 кл. повинна знайти на карті всі об*єкти, які згадуються у статті. Робота вчителя з підручником повинна бути творчою. Запитання і завдання підручника подані тільки для практичної допомоги вчителю в організації навчальної діяльності дітей. Враховуючи місцеві умови і рівень підготовки учнів, учитель може збільшити кількість запитань і завдань або скоротити їх, ввести нові, складені з урахуванням особливостей природи і господарства свого краю. Учитель повинен врахувати й індивідуальні особливості учнів – сильним учням пропонувати складніші запитання і завдання.

3. Розробіть план нетрадиційного уроку. Тема «Птахи восени. Перелітні та осілі птахи», 2 клас.
ХІД УРОКУ(урок-екскурсія) І. Організаційна частина

Організувала За допомогою загадок підводжу до теми Гра «Плутанка»(діти дізнаються тему заняття) Щоб дізнатись, як одним словом називають цих тварин, складіть його з поданих букв: ХПАТИ — ПТАХИ. Отже, ви здогадались, що мова піде в нас про птахів нашого краю. Зараз ми з вами відправимось у дивну подорож вулицею Птахів у місто Природоград. Займайте місця в автобусі, вирушаємо в путь. ІІ. Актуалізація опорних знань учнів 2.1.Фронтальна Бесіда, запитання до неї(подорожуємо на автобусі) Учитель. Поки автобус їде, давайте пригадаємо, що ми знаємо про птахів. Яких птахів називаємо перелітними? Чому вони відлітають? Яких птахів називають зимуючими? Які птахи восени наближаються до людських осель?. ІІІ. Засвоєння нового матеріалу 3.1.Перша зупинка — «Музей птахів». (загадка від екскурсовода(учень) про якого він буде розповідати птаха)Синичка- перша загадка друга- дятел. Розповідь учня. Лексична робота(над словом дятел)

Учитель. Діти, а що скажете про саме слово «дятел»? Розповідь учня про снігура. ребус (діти відгадують). Розповідь учня про сороку (демонстрація малюнка). ребус (діти відгадують). Розповідь учня про сову. ребус (діти відгадують). Розповідь учня про шишкаря. Бесіда про свійських птахів. Вікторина(про птахів питання діти швидко називають) 3.2. Зупинка — «Науково-дослідний інститут біології». У цьому інституті вчені досліджують, куди відлітають птахи на зиму, як вони знаходять собі дорогу. Виступи «учених» — учнів(розповідають про птахів цікаві факти. Бесіда.Бібліотека при науково-дослідному інституті, де зібрано багато книжок про птахів (учитель дає характеристику різним книжкам і звертає увагу на опис життя птахів у різні пори року). Пригадаємо, як живуть птахи в різні пори року.Але наша подорож незвичайна, тому ми на мить повертаємось у літо. Пригадаємо його кольори, запахи, голоси. Пригадайте ліс, яким ви його бачили влітку, і послухаємо радісний спів птаха (прослуховування платівки «Пташині голоси»). Чий ви голос почули? У теплу сонячну днину вам важко всидіти вдома. То ж давайте трошки ми з вами розімнемося. Фізкультхвилинка з птахами. 3.3.Наступна зупинка — «Пташина їдальня». 3.4.Наступна зупинка «Пташиний ЖЕК» (житлово-експлуатаційна контора). Діти, допоможіть розселити пташок у їхніх квартирах (зображені гнізда птахів: лелеки, ластівки, шпака, іволги; у кожне гніздо треба «селити птаха»). При ЖЕКу працює «Бюро знахідок». Птахи-роззяви загубили свої крила, лапки, хвости, дзьоби й навіть голову. А ви допоможете їм?Діти знаходять відповідні частини та «складають» птахів. VI. Закріплення вивченого на уроці матеріалу 6.1. Зупинка шкільна (перевірочна) 6.2 Розповідь про «Червону книгу 6.3. Обіцянки птахам 6.4.Зупинка домашняя VII. Підсумки уроку. Рефлексія 7.1. Обіцянки птахам 7.2. Зупинка домашня

Білет №9
1. Завдання і змість предмета «Природознавство» в початкових класах
Держ. стандарт поч.. заг. сер. освіти затверджено постановою Кабміну Укр від 20 квітня 2011 року. Він розроблений відповідно до мети початкової школи та пізнавальних можливостей і потреб молодших школярів, визначає зміст поч. заг. освіти. Грунтується на особистісно зорієнтованому та компетентісному підходах, що зумовлює чітке визначення результативної складової поч.. освіти. Базовий навчальний план визначає зміст і структуру поч..заг.освіти за допомогою інваріантної і варіативної складових, якимми встановлюється погодинне співвідношення між освітніми галузями, гранично допустиме тижневе навантаження учнів та загально тижнева к-сть годин. Метою освітньої галузі «Природознавство» є формування природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної д-сті, розвитку, ціннісних орієнтацій у різних сферах життєд-сті та природоохоронної практики. Завдання: 1. Виховання соц.. активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних елементів природного середовища, здатна мислити, бережливо ставитися до природи, людей і самого себе. 2. Формування на доступному рівні цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає закони і закономірності природа та місце в ній людини. 3. Розвиток розумових здібностей учнів, емоційно-вольової сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до творчості, спілкування. 4. Забезпечення єдності інтелектуального та емоційного сприйняття природи з практичною природоохоронною д-стю. 5. Засвоєння традицій укр. народу у відносинах людини з природою. 6. Оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства. Зміст природознавства реалізується з такими змістовими лініями: об’єкти природи, взаємозв’язки в природі, Земля – планета сонячної системи, Україна на планеті Земля, рідний край, охорона і збереження природи, методи пізнання природи. Предмет вивчається з 1 по 4 класи по 2 години на тиждень. Загальний обсяг навч часу становить 270 годин, із них 18 – резерв. Кожний розділ програми передбачає проведення дослідницького практикуму мета якого – вироблення дослідницьких умніь школярів у процесі розв’язання завдань практичного спрямування.
2. Практичні роботи з природознавства, їх види.
Практична робота – це навчально-пізнавальна д-сть у процесі якої учні виконують практичні дії з об’єктами в матеріальній або матеріалізованій формі. Види практичних робіт визначаються за різними ознаками. Є система практичниї знань.Вона включає: 1. Завдання, які виконуються за зразком. 2. Завдання, які виконуються шляхом перенесення способу практичної дії в подібку ситуацію. 3. Завдання, які виконуються шляхом перенесення способів практичних дій і власне предметних знань у нові умови. Перші дві групи завдань носять репродуктивний характер. З їхньою допомогою відпрацьовується практичне уміння для досягнення визначених параметрів за основними властивостями: мірою розгорну тості, узагальнення і самостійності. У змісті такиз завдань указуються мета, об’єкт практичної д-сті, послідовність виконання дій або посилання на алгоритми, інструкцію, памятку необхідного способу д-сті. Третя група завдань – це творчі завдання, оскільки вони містять у собі проблеми. Змість їх полягає у необхідності конструювання нового способу д-сті на основі засвоєних знань, умінь і навичок. За часом виконання практичні роботи бувають різні, але більшість із них займає порівняно незначну частину. За способом організації д-сті школярів репродуктивні практичні завдання виконуються фронтально, групами й індивідуально. У почат. Класах проводять різні практ. Роботи в класі, на шкільному подвір’ї, географічному майданчику, навч.-дослід. ділянці. Основне значення практичних робіт - засвоєння учнями програмового матеріалу, вироблення умінь і навичок у процесі виконання пркт. робіт, підготовка учнів до праці.Уроки з практичними роботами по вирощуванню рослин проводять на навч.-дослід. ділянці, за темою «Горизонт» - на шкільному подвір’ї. П/р по орієнтуванню на місцевості здійснюють на шкільному майданчику, а за темами «План», «Масштаб», «Карта» - в класі. П/р потрібні для закріпленя набутих під час уроку знань або для повторення навч. матеріалу. Н-д, при вивченні теми «Карта» після повідомлення нових знань учитель пропонує знайти на карті Київ і свій обласний центр, визначити у якій частині країни розташована область…У якій частині країни знаходяться Кримські гори? Карпати? Та ін.Отже, практичні роботи забезпечують закріплення набутих знань, дають змогу дітям застосувати свої знання на практиці.