Білет №3 1. Зв’язок методики викладання природознавства з іншими науками

Методика навчання природознавства належить до педагогічних наук. Предметом її вивчення є процес навчання природознавства у початкових класах. Зміст методики розробляється насамперед на основі розуміння її як науки про організацію процесу навчання природознавства упочаткових класах.

Відомо, що у процесі навчання нерозривно пов'язані між собою зміст навчання (навчальний предмет), діяльність учителя (викладання) і діяльність учнів (навчання). Отже, методика природознавства досліджує закономірність зв'язків між складовими навчального процесу і на цій основі розробляє шляхи його оптимізації.Перед методикою викладання природознавства як галуззю педагогічної науки стоять такі завдання: 1) визначення в комплексі пізнавальних, виховних і розвиваючих завдань шкільного природознавства, його місця в системі освіти; 2) розробка змісту природознавства як навчального предмета; наукове обґрунтування програм, підручників; 3) вироблення методів, методичних прийомів та організаційних форм навчання відповідно до завдань і змісту природознавства; 4) розробка засобів навчання природознавству та матеріальної бази; 5) розробку системи підготовки майбутнього вчителя до організації та керування процесом навчання природознавства молодших школярів. Методика викладання природознавства найтісніше пов'язана з педагогікою як по лінії дидактики (теорії навчання), так і по лінії виховання. Дидактика визначає загальні закони принципи і правила навчання, що є обов'язковими і для методики природознавства. Методика природознавства застосовує і конкретизує загальнодидактичні положення відповідно до особливостей навчального матеріалу з природознавства. Найважливіше завдання процесу навчання — знайти ефективні способи керівництва пізнавальною діяльністю учнів. Для цього треба знати її об'єктивні закономірності, які вивчаються психологією і фізіологією вищої нервової діяльності, що й визначає зв'язок методики природознавства з названими науками. Від наук про природу методика викладання природознавства бере зміст навчального матеріалу. Вона допомагає вчителю правильно відбирати найістотніші елементи основ наук і викладати навчальний матеріал у формах і зв'язках, найдоступніших для розуміння і запам'ятовування. Крім того, методи науки, основи якої вивчаються, також знаходять своє відображення в методах навчання.

Білет №4
1. Короткий історичний огляд МВП
Реформи народної освіти – 1782 -1786р, введено в школи природознавства і географію,які переслідували практичне значення. Причини появи цих предметів:1)розвиток виробничих відноси;2)розвиток світової торгівлі;3)потреба в освідчених людях. Дореволюційний період:автором першого підручника був В.Ф.Зуєв підручник мав назву «На риси з природної історії»(1786р)побудований на матеріалістичних ідеях Ломоносова і Радіщева,які розглядали природу як одне ціле,що розвивається на висхідній лінії. Зуєв пропонував вивчати природу в такій послідовності:1)нежива природка(викопне царство);2)рослини(царство рослин);3)тваринне царство,куди він і відносив і людину. Основоположником МВП вважається О.Я.Герт він зробив спробу поставити викладання прир-а на еволюційну основу.Для вчителів написав методичний посібник «предметні уроки в початковій школу»,в якому визначив систему навч-я прир-а,навчально-виховні завдання,зміст і методи викладання.Вважав природознавство єдиним курсом про неживу і живу природу і пропонував предметні уроки поділити на 2 серії:1)Про землю повітря і воду;2)Про рослин тварин і людину.Для учнів написав підручник «земля, повітря і воду»(1883)Ушинський (1824-1870)-великий методист і педагог в області початкового навчання.Надавав великого значення вивчення природознавства і географії в поч.класах розвитку лог.мислення, уяви і мови.Для дітей написав книги для читання «рідне слово», «дитячий світ» і «Христоматія» які побудував на природничому матеріалі. Радив перед читанням проводити вступні бесіди з натуральною наочністю або екскурсії на природу. Послідовник Ушинського В.П.Вахтеров для вчителів написав книгу «Предметний метод навчання» і цим зробив вклад у розвиток навчання 1907р. З 1874 року по 1914 рік природознавство не викладалось. Радянський період: 1917 рік – велика Жовтнева революція яка поставила перед школою завдання ідейного виховання в дусі діалектичного матеріалізму;1921 рік – стабільній програми;1924 рік – комплексні програми «природа,праця,суспільство»;1929 рік-проектнокомплексні програми за якими теоретичний матеріал вивчався відповідно до практичний завдань. Сучасний період: Методику проведення спостережень, дослідів та екскурсій, а також систему предметних уроків розробив П.А. Завітаєв (1890-1970). Він визначив значення навчально-дослідної ділянки для формування природничих знань. На протязі 20 років автором програм та підручників з природознавства був М.М.Скаткін, він розробив принципи активізації пізнавальної діяльності учнів, організації позакласної роботи та інші. М.М.Скаткін створив серію наочних посібників, таблиць, малюнків, колекцій, кінофільмів, а також методичних вказівок до їх використання на уроках. Разом з професором К.П.Ягодовським було розроблено календар природи, у якому фіксувалися всі спостереження учнів за змінами у природі.Також у суч.методиці навч.природ.вчені: Горощенко,Нарочна, Байбара.
2.Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня з предмету «Природознавство» в 3 класі.
це питання шукать в програмі (табл. 3 клас)
3.Зображення поверхні Землі на глобусі і карті
- На якому материку ми живемо? В якій півкулі знаходиться Євразія? Покажіть на карті півкуль Євразію. Практична робота: 1) Прочитайте умовні позначення і лівому нижньому куті карти.2) Візьміть указку і проведіть нею по всіх кордонах України.3) Визначте, з якими країнами межує Україна.4) Порівняйте довжину її кордонів із різними державами.5) З'ясуйте, кордон з якою країною є найдовшим, а з якою — найкорот-шим. Знаходження учнями за допомогою вчителя на глобусі: Північного та Південного полюсів;- екватора; - меридіанів та паралелей; - північної та південної півкуль; 2.Яким кольором на карті зображуються океани?рівнини?гори?

Білет №5
1. Вклад В.О Сухомлинського в розвиток МВП.
У системі початкового навчання помітне місце відводив спілкуванню дітей із природою видатний радянський педагог В. О. Сухомлинський (1918-1970). У своїх працях ("Серце віддаю дітям", "Духовний світ школяра", "Павлиська середня школа" та ін.) В О. Сухомлинський розкриває значення спілкування дітей з природою у формуванні гармонійно розвиненої особистості." Я прагнув, щоб в усі роки дитинства навколишній світ, природа постійно живили свідомість учнів яскравими образами, картинами, сприйняттями та уявленнями "(Сухомлинський В. О. Вибрані твори).Кожного тижня присвячував В. О. Сухомлинський кілька уроків подорожам на лоно природи - "до витоків думки і рідного слова". Так склались 300 сторінок "Книги природи". Ось їхні назви: "Живе і неживе", "Неживе пов’язане з живим", "Усе в природі змінюється", "Рослинний і тваринний світ", "Пробудження природи весною" та ін.Він ставив за мету закарбувати у свідомості дітей яскраві картини дійсності, навчити їх бачити навколишню красу, стати допитливими дослідниками природи. При цьому не раз підкреслював, що уявлення, якими б яскравими вони не були, - не самоціль і не кінцева мета процесу навчання. Свої заняття серед природи педагог назвав "уроками мислення". Під його керівництвом діти розмірковували над причинами і наслідками явищ природи, порівнювали якості й ознаки предметів, встановлювали існуючі у природі взаємозв’язки.В. О. Сухомлинський підкреслював, що розумове виховання розпочинається там, де є теоретичне мислення, і "... чим більше абстрактних істин, узагальнень треба засвоїти на уроці чим напруженіша ця розумова праця, тим яскравіше повинні закарбуватися в його свідомості образи і картини навколишнього світу" (Там же. -С. 129-130). Уроки мислення серед природи він вважав ефективним засобом розвитку мовлення дітей. Під час мандрівок у природу значно збагачується їхній словниковий запас; діти вчаться описувати звуки і барви навколишнього світу, за допомогою слова передавати свої почуття і переживання. В. О. Сухомлинський показав також роль природи в естетичному вихованні школярів, у фізичному загартуванні їх.
2.Інтегрування на уроках природознавства.
Інтегровані уроки можна класифікувати за такими ознаками: За дидактичною метою -інтегровані уроки засвоєння нових знань -формування практичних умінь і навичок -узагальнення і систематизації знань -контрольні уроки. Інтеграція може здійснюватися з математикою, читанням, музикою, образотворчим мистецтвом тощо. На прикладі читання: Установлению зв'язків не у змісті навчальних предметів читання і природознавство допомагає загальна тематика низки уроків. Необхідно скласти перелік то за природознавства і читання, у яких простежувалися загальні питання. Потім навчальний матеріал відбирається і розташовується в такий спосіб, щоб це дозволило будувати його вивчення одночасно. При плануванні уроків необхідно заздалегідь і уявити місце кожного уроку з тем і кожну тему з природознавства синхронізувати у часі з вивченням відповідних тим (близьких за змістом) уроків читання протягом року. На уроках природознавства учні накопичують, збагачують і систематизують ставлення до предметах і явищах нашому житті, про природу, формують навички правильної поведінки у шкільництві, надворі. На уроках читання світ довкола себе дитина бачить у образному художньому описі. Поетичний образ служить для кращого сприйняття й запам'ятовування учнями наукових даних про природі. Діти хочеш самим побачити явища природи, поспостерігати у природних умовах. Отже, реалізація зв'язків природознавства читання дозволяє цікаво побудувати урок, зробити його яскравим і був переконливішим. Знання навколишнього світу дозволяють учневі глибше зрозуміти художній твір, його зміст, а художній твір робить мову дитини більш образною й емоційної. На уроках природознавства намічаються завдання промови, береться до цьому своєрідність досліджуваного матеріалу і доцільність вибору мовної завдання. Учні дуже люблять такі уроки. Вони дають багато нового, корисного, систематизують уявлення, створюють такі навчальні ситуації, у яких школярі повинні використовувати знання, отримані інших уроках. І тут діти краще засвоюютьизучаемий матеріал, знання набувають якості системності і стають учнів актуальними
3. Практичне
II.Перевірка домашнього завдання. 2.1. Бесіда про погоду. 2.2. Гра «Мікрофон».III. Актуалізація опорних знань. - Пригадайте, які тварини живуть у дикій природі? - Пригадайте, яких свійських тварин ви знаєте? IV. Повідомлення теми і мети уроку. - Давайте хором прочитаємо тему уроку. (Дикі та свійські тварини.) - Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь більше про диких та свійських тварин. V. Засвоєння нових знань, умінь і навичок. 5.1. Розповідь з елементами бесіди.(Вивішена таблиця) - Які тварини виникли раніше – дикі чи свійські?. Колись, багато тисяч років тому, усі тварини були дикими.На дошці зображення вовка, ведмедя, білки, лисиці, зайця, їжака, дикого кабана, рисі. - Де живуть ці тварини?- Чим живляться? -Хто здобуває для них їжу? Хто їх лікує? Хто піклується про потомство? Хто живе в норах? У дуплах? У лігві? У барлозі? У кого голки на тілі? У яких тварин китички на вушках? 5.2. Гра «Упізнай за описом». 5.4. Робота за підручником. - Чи всіх тварин ми відносимо до диких? - Які ж тварини називаються дикими?Дикі тварини – це тварини, які самі добувають собі їжу, захищаються від ворогів, самі шукають, роблять і облаштовують собі житло, виводять потомство.- Як же виникли свійські тварини? У давні часи люди жили в печерах. Вони боялися хижаків. До печер часто підходили вовки. Людина стала їх підгодовувати. Вовки ставши добрішими, а їх дитинчата прив’язувалися до людини і залишилися жити з нею. Вони вже були не дикими, а свійськими. Так з’явилися собаки. Вони навчилися охороняти людину від ворогів, допомагали шукати їжу, попереджали про небезпеку. Ішов час, і число друзів серед тварин росло. Тепер людина не може жити без домашніх тварин. Усі свійські тварини походять від своїх диких родичів.Свійські тварини – це тварини, за якими доглядають люди. Вони годують їх, будують їм житло, захищають, лікують, дбають про потомство, використовують у своєму господарству. - Розгорніть підручник на с. 54 та розгляньте малюнки тварин.- Які це тварини свійські чи дикі?- Подивись на наступну сторінку, розгляньте фото.- Які продукти ми отримуємо від показаних тварин?VI. Систематизація нових знань, умінь і навичок. Даються загадки.

Білет №6
1.Розвиток природознавства та МВ в Україні на сучасному періоді.
60-70 рр. 20ст. – 4-річна школа, природознавство вивчається в 4 класі. 1968 р. – реформа. Початкова школа стає трирічною. Природознавство вивчається в 2-3 класах. 1974 р. – реформа (4річна школа) 1-2 класи – Ознайомлення з навколишнім світом, 3-4 класи – природознавство.3 90-х років існує і 3-річна і 4-річна початкова школа.З 2002 р. реформа, Освітня галузь «Людина і світ», «Я і Україна» 1-2 класи, «Я і Україна (природознавство)» 3-4 клас.З 2012-2013 рр. Освітня галузь «Природознавство» 1, 2, 3, 4 класи – предмет природознавство. Нарочна Л.К. – «МВП посібник», автор підручників, посібників, зошитів для самостійних робіт. Байбара Т.М. – автор «МНП», 1998р., автор програм «Я і Україна (природозн.)», підручників «Я і Україна»(природозн.), методичних посібників для вчителів. Грущинська І.В. – автор програми і підручника «природознавство 1 клас», «Як спостерігати за природою» Гільберг Т.Г. – автор програми і підручника з природознавства 1 клас (2011-2012 рр.)
2.Інтерактивні методи навчання на уроках природознавства.
Суть інтерактивного уроку в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів та вчителя. Методи: Мозкова атака – вільне висловлювання ідей, думок на задану проблему. Ці ідеї фіксуються, систематизуються й оцінюються. Відсутня критика. Розвиває комунікативні здібності, надає учням можливість самовиражатися та само реалізовуватися. Мікрофон – діти по черзі мають змогу висловити свою думку, чи відповісти на питання. Незакінчені речення – учень доповнює речення, а інші оцінюють його. Ажурна пилка – учні опрацьовують матеріал в малих групах, а потім по одному представнику з кожної групи пояснює цей матеріал іншій групі. «Навчаючи навчаюсь» Акваріум – утворюють 2 кола. Внутрішнє обговорює певну проблему, а зовнішнє лише спостерігає. А потім зовнішнє коло, на основі почутого, дає відповіді на запитання. Робота в малих групах/парах. Діти опрацьовують матеріал чи виконують завдання своєю групою, а потім демонструють результати решті класу.
3.Практичне. 3.Оголошення теми і завдань уроку Сьогодні на уроці ми познайомимось із різноманітністю тварин у природі, навчимось розрізняти їх за групами.Опрацювання нового матеріалу. 1.Різноманітність тварин (робота в малих групах).Головуючий кожної групи підходить до столу і виймає із скриньки конверт. У конвертах — назва кожної групи.група — «Комахи»;група — «Риби»;група — «Земноводні»;група — «Плазуни»;група — «Птахи»;група — «Звірі».Завдання для груп. Опрацювати відповідний текст у підручнику і підготувати коротку доповідь за планом.План:назва групи тварин. Наведи приклад. Особливості зовнішньої будови.Істотні ознаки цієї групи. Доповідь кожної з малих груп.Хвилинка-цікавинка.;Шпак працює на добу 17 годин, ластівка — 18 годин, стриж — 20 годин;Кількість ікринок у риб сягає від кількох тисяч (форель) до кількох мільйонів (осетрові);У середині лютого ведмедиця народжує в барлозі одне—двох малят;ставкові та озерні жаби взимку зариваються в мул непромерзаючих водойм;Вужі зимують у підземних норах кротів, ховрахів, хом'яків.

Закріплення та осмислення знань «Мозкова атака» (робота в парах).Доведіть, що черепаха — плазун, хоча її тіло вкрите не лусочка- ми, а панциром. Доведіть, що їжак, вкритий голками, належить до групи звірів. Робота в зошитах..«Вікторина» Завдання даються по черзі двом командам. Перемагає команда, що дасть найбільше правильних відповідей на запитання.Найвища тварина землі. (Жирафа — до 5м)Хто важчий — найбільша акула чи слон. (Найбільша акула важча за слона у 5 разів.)найбільший птах у світі. (Африканський страус)Найменший птах у світі. (Колібрі)Які птахи прилітають до нас навесні? (Траки, шпаки, жайворонки)Найбільший із ссавців, що існують у природі. (Синій кит)Назвіть найменшого із ссавців. (Землерийка, 'їївага — лише 2г.) Які тварини можуть швидко змінювати своє забарвлення? (Хамелеони, молюски, деякі риби).