Злочини протії безпеки виробництва 201

особи, робітники, а також громадяни, що є суб'єктами підпри­ємницької діяльності.

Санкція ч. 1 ст. 272 КК передбачає штраф до п'ятдесяти не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні ро­боти на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або без такого.

Ч. 2 ст. 272 КК передбачає більш суворе покарання за те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Ст. 273 КК України передбачає відповідальність за пору­шення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах. Такі правила передбачено За­коном України від 14 жовтня 1992 року "Про охорону праці". Особливий статус вибухонебезпечних підприємств та вибухо­небезпечних цехів пояснюється їх специфікою. При порушенні правил безпеки на таких підприємствах ймовірні нещасні ви­падки з численними людськими жертвами і значними матеріа­льними збитками.

Склад злочину утворює порушення на вказаному виробниц­тві встановлених правил безпеки, якщо таке діяння створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого (ч. 1 ст. 273 КК).

Основним безпосередпш об'єктом злочину є безпека на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах.

Злочин може бути вчинений лише на території вибухонебе­зпечних підприємств або вибухонебезпечних цехів.

Встановлюють належність підприємства до переліку вибу­хонебезпечних міністерства, виробничі об'єднання, органи Де-ржгіртехнагляду та деякі інші організації. Вибухонебезпечні підприємства і вибухонебезпечні цехи розрізняються за кате­горіями небезпеки. Найчастіше до вибухонебезпечних нале­жать підприємства, що активно використовують в процесі ви­робництва легкозаймисті та вибухонебезпечні речовини, на­приклад: бензин, ефір, ацетон, пропан тощо. Також до таких підприємств відносяться заводи і цехи, де виготовляються на­бої, порох, вибухові речовини: динаміти, тротил, гексоген і т. ін., а також деякі шахти, через небезпеку вибуху метану та інших легкозаймистих газів.

202 Глава 24.

З моменту створення ситуації на території вибухонебезпеч­них підприємств або вибухонебезпечних цехів, коли виникає загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого злочин вважаєть­ся закінченим.

Об'єктивна сторона злочину може бути виражена у формі як дії, так і бездіяльності. Наприклад, куріння у вибухонебез­печному цеху або невиконання дій, обов'язкових згідно техні­ки безпеки на підприємстві.

Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 273 КК може мати змішану або необережну форму вини.

Суб'єктом злочину є особа, яка зобов'язана дотримуватися правил безпеки на вибухонебезпечному підприємстві чи у ви­бухонебезпечних цехах. Це можуть бути як працівники під­приємства чи цеха, лабораторії, шахти та ін., так і сторонні особи, які повинні були усвідомлювати небезпеку невиконання або неналежного виконання правил безпеки на вибухонебезпе­чних об'єктах.

Санкцією ст. 273 КК передбачені виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавлен­ням права обіймати певні посади чи займатися певною діяль­ністю на строк до трьох років або без такого.

В ч. 2 ст. 273 передбачено відповідальність за ті ж дії, як­що вони спричинили загибель людей або викликали інші тяж­кі наслідки.

Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки, перед­бачене ст. 274 КК, має на увазі порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки, якщо такі дії створили загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого.

Радіоактивними називаються матеріали природного чи шту­чного походження, які є витоками іонізуючого випромінюван­ня і перебувають у будь-якому стані.

Ядерними матеріалами є уран і торій, а також інші матеріа­ли, які розщеплюються.

Основні питання дотримання радіаційної безпеки регулює Закон України "Про використання ядерної енергії та радіацій­ну безпеку" від 8 лютого 1995 р.

Об'єктом злочину, передбаченого ст. 274 КК є ядерна або радіаційна безпека виробництва.

■$лочіііііі протії безпеки р>\> та скспл)атації транспорту 203

Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки може виявлятися у неналежному або недбалому зберіганні радіоак­тивних речовин, допущенні до роботи на ядерних об'єктах осіб, що не мають на це дозволу тощо.

З суб'єктивної сторопи злочин може мати змішану або не­обережну форму вини.

Суб'єктом злочину, передбаченого ст. 274 КК є особа, яка зобов'язана дотримуватися на виробництві правил ядерної чи радіаційної безпеки, при чому це може бути як працівник під­приємства, чи громадянин — суб'єкт підприємницької діяль­ності, так і стороння на ядерному виробництві особа.

Ст. 275 КК передбачає кримінальну відповідальність за по­рушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд.

Об'єктом злочину є безпека використання промислової продукції і безпека експлуатації будівель і споруд.

З об'єктивної сторопи злочин має місце при порушенні правил, що мають забезпечувати безпечну експлуатацію проми­слової продукції та безпечну експлуатацію будівель та споруд.

З суб'єктивної сторони злочин може мати змішану, або необережну форму вини.

Суб'єктом злочину можуть бути: громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності, працівники, на яких покладено обов'язок дотримуватися правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуата­ції будівель і споруд.

Глава 25. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ РУХУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТУ

§ 1. Поняття і види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту

Родовим об'єктом складів злочинів, передбачених розділом XI КК, є охоронювані кримінальним законом суспільні відно­сини у сфері безпеки руху та експлуатації всіх видів транспор­ту, в тому числі магістральних трубопроводів. Для окремих видів злочинів характерним є наявність додаткового об'єк­ту — відносин щодо охорони життя і здоров'я особи.

204 Глава 25.

Протиправні діяння, відповідальність за які встановлена цим розділом КК, здебільше виражаються у порушенні чинних на транспорті правил, іншими словами, диспозиції статей є бланкетними. Згадані правила встановлюються численними ві­домчими нормативними актами, наприклад: Правила дорож­нього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 р.

Склади злочинів проти безпеки руху і експлуатації транспо­рту можна поділити на три таких групи:

1) злочини, що посягають на безпеку руху водного, залізнич­
ного та повітряного транспорту;

2) злочини проти безпеки руху і експлуатації автомобільного
транспорту (а також міського електротранспорту);

3) пошкодження магістральних трубопроводів.

Злочинами, що посягають иа безпеку руху водного, залізничного та повітряного транспорту є:

• порушення правіш безпеки руху або експлуатації залізнич­
ного, водного чи повітряного транспорту (ст. 276). Йдеть­
ся про порушення працівником залізничного, водного або
повітряного транспорту правил безпеки руху або експлуата­
ції транспорту, а також недоброякісний ремонт транспорт­
них засобів, колій, засобів сигналізації та зв'язку, за умови
якщо це створило небезпеку для життя людей або настання
інших тяжких наслідків;

• пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів
(ст. 277). Особа відповідає за умисне руйнування або по­
шкодження шляхів сполучення, споруд на них, рухомого
складу або суден, засобів зв'язку чи сигналізації, а також
інші дії, спрямовані на приведення зазначених предметів у
непридатний для експлуатації стан, якщо це спричинило чи
могло спричинити аварію поїзда, судна або порушило нор­
мальну роботу транспорту, або створило небезпеку для жит­
тя людей чи настання інших тяжких наслідків;

• угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітря­
ного, морського чи річкового судна (ст. 278). Кримінально
караним є угон або захоплення залізничного рухомого скла­
ду, повітряного, морського чи річкового судна;

• блокування транспортних комунікацій, а також захоплення
транспортного підприємства (ст. 279). Цим складом зло­
чину охоплюються діяння що полягає в блокуванні транс­
портних комунікацій шляхом влаштування перешкод, від-

■$лочіііііі проти безпеки руху та експлуатації транспорту 205

ключення енергопостачання чи іншим способом, яке пору­шило нормальну роботу транспорту або створювало небез­пеку для життя людей, або настання інших тяжких наслідків (ч. 1 ст. 279 КК) та встановлена відповідальність за захоп­лення вокзалу, аеродрому, порту, станції або іншого транс­портного підприємства, установи або організації (ч. 2 ст. 279);

• примушування працівника транспорту до невиконання своїх
службових обов'язків (ст. 280). Особливістю цього злочину
є те, що згадане примушення відбувається такими способа­
ми: погрози вбивством, заподіянням тяжких тілесних ушко­
джень або знищенням майна цього працівника чи близьких
йому осіб;

• порушення правил повітряних польотів (ст. 281). Особа, яка
не є працівником повітряного транспорту, несе відповідаль­
ність за порушення правил безпеки польотів повітряних су­
ден, за умови, якщо це створило небезпеку для життя лю­
дей або настання інших тяжких наслідків;

• порушення правіш використання повітряного простору
(ст. 282). Кримінально караним є порушення правил пуску
ракет, проведення всіх видів стрільби, вибухових робіт або
вчинення інших дій у повітряному просторі, якщо це ство­
рило загрозу безпеці повітряних польотів;

• самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда (ст. 283).
Цим складом злочину встановлена відповідальність за са­
мовільне зупинення поїзда стоп-краном чи шляхом роз'єд­
нання повітряної гальмової магістралі, а також іншим спо­
собом. Умовами відповідальності є відсутність нагальної
потреби зупиняти поїзд та створення такими діями загрози
загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або за­
подіяння шкоди здоров'ю потерпілого;

• ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха
(ст. 284). Кримінально караним є ненадання допомоги капі­
таном судна (у разі зіткнення з його судном) екіпажу та па­
сажирам, а також зустрінутим у морі або на іншому водно­
му шляху особам, які зазнали лиха в разі зіткнення з суд­
ном. Капітан підлягає відповідальності, якщо він мав мож­
ливість надати таку допомогу без серйозної небезпеки для
свого судна, екіпажу і пасажирів;

• неповідомлення капітаном назви свого судна при зіткненні
суден (ст. 285). Кримінально караним є неповідомлення ка­
пітаном судна іншому судну, що зіткнулося з ним на морі,

206 Глава 25.

назви і порту приписки свого судна, а також місця свого відправлення та призначення, незважаючи на наявність мо­жливості подати ці відомості.

Злочинами проти безпеки руху і експлуатації автомо­більного транспорту є:

• порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуата­
ції транспорту особами, які керують транспортними за­
собами (ст. 286);

• випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних
засобів або інше порушення їх експлуатації (ст. 287). Цим
складом злочину охоплюються випуск в експлуатацію заві-
домо технічно несправних транспортних засобів, допуск до
керування транспортним засобом особи, яка перебуває в
стані сп'яніння або не має права на керування транспорт­
ним засобом, чи інше грубе порушення правил експлуатації
транспорту, що убезпечують дорожній рух, вчинене осо­
бою, відповідальною за технічний стан або експлуатацію
транспортних засобів, якщо це спричинило потерпілому се­
редньої тяжкості тілесне ушкодження, тяжке тілесне ушко­
дження або його смерть;

• порушення правіш, норм і стандартів, що стосуються убез­
печення дорожнього руху (ст. 288). Порушення правил, норм
і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху,
вчинене особою, відповідальною за будівництво, реконструк­
цію, ремонт чи утримання шляхів, вулиць, залізничних пере­
їздів, інших шляхових споруд, або особою, яка виконує такі
роботи, якщо це порушення спричинило потерпілому серед­
ньої тяжкості тілесне ушкодження, тяжке тілесне ушкоджен­
ня або смерть;

• незаконне заволодіння транспортний засобом (ст. 289);

• знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів
транспортного засобу (ст. 290). Особа відповідає за зни­
щення, підробку або заміну ідентифікаційного номера, но­
мерів двигуна, шасі або кузова, або заміну без дозволу від­
повідних органів номерної панелі з ідентифікаційним номе­
ром транспортного засобу;

• порушення чинних на транспорті правил (ст. 291). Особли­
вістю цього злочину є те, що при його вчиненні відбуваєть­
ся порушення чинних на транспорті правил, що убезпечу­
ють рух, і саме внаслідок цього має місце загибель людей
або інші тяжкі наслідки;

Злочині) протії безпеки руху та експлуатації транспорту 207

• пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та на-фтопродуктопроводів (ст. 292). Кримінально караним є по­шкодження або руйнування магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів, відводів від них, а також техноло­гічно пов'язаних з ними об'єктів, споруд, засобів автомати­ки, зв'язку, сигналізації. Умовою відповідальності є заподі­яння внаслідок таких порушення нормальної роботи зазна­чених трубопроводів або спричинення небезпеки для життя людей.