Призначення покарання

що пом'якшує покарання, навівши мотиви свого рішення, за винятком обставин, зазначених у пунктах 2, 6, 7, 9, 10, 12.

Врахування обставин, які обтяжують покарання дає підста­ви для призначення підсудному покарання наближеного до ма­ксимального або максимальний строк чи розмір покарання, пе­редбачений санкцією відповідної норми кримінального закону; при альтернативній санкції, призначити більш суворий вид по­карання, передбачений в ній.

Якщо будь-яка з обставин, що пом'якшує чи обтяжує пока­рання передбачена в статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз врахувати її при призначенні покарання як таку, що його пом'якшує чи обтяжує (ч. З ст. 66, ч. 4 ст. 67 КК). Наприклад, не може бути враховано як обставину, що пом'якшує покаран­ня, вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилю­вання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого при призначенні покарання за вчинення злочину, передбаченого ст. 116 КК (умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання), оскільки вона є обов'язко­вою ознакою складу даного злочину. Аналогічно, не може бу­ти враховано як обставину, що обтяжує покарання, вчинення злочину особою повторно при призначенні покарання за ч. 2 ст. 185 КК, яка передбачає відповідальність за крадіжку, вчи­нену повторно, тобто повторність в даному випадку є ознакою складу злочину.

Відповідно до ч. 2. ст. 65 КК, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Необхідним і достатнім є таке покарання, що відповідає тяжкості вчиненого злочину, враховує особу винного та обставини, які пом'якшу­ють та обтяжують покарання, тобто таке, яке призначене із дотриманням вимог, встановлених у ч. 1 ст. 65 КК.