Види рекламних звернень

Кожне із цих звернень має свої особливості і стандартні підходи у створенні, але найбільшого ефекту можна досягнути, якщо використати у їх побудові елементи творчості, на чому і базується рекламний креатив.

20.Етапи управління креативними процесами у рекламі
Постановка завдання для проведення креативного дослідження у рекламі.
На цьому етапі, по-перше, потрібно визначитися, для чого і кого здійснюються дослідження: для себе, для себе і робочої групи; у межах обумовленої з клієнтом робочої програми; для передання результатів замовнику у його повне розпорядження. По-друге, потрібно визначитися з установочною інформацією: продукт; товарна категорія; вік та обсяг товарної категорії; товарна і цінова структура товарної категорії; цільова аудиторія.
Дослідження ринку передбачає його вивчення за такими спрямуваннями:

• стан і основні тенденції розвитку ринку;
• бажання споживачів;
• рівень конкуренції;
• основні напрямки здійснення рекламних кампаній конкурентами;
• аспекти, на які конкуренти звертають більше уваги у реклам­них повідомленнях.

Визначення меж рекламного простору. Безумовно, рекламні можливості визначаються рекламним простором. Рекламний простір — це простір, який з найбільшою вірогідністю і найактивніше приймає участь у формуванні поглядів на товарну категорію споживчою аудиторією.
Для його дослідження потрібно обмежитися часом, обсягом і маркетинговими показниками. У противному разі дослідження буде громіздким і ні про що.
Основними межами для рекламного простору є категоріальні та часові. Категоріальні межі — встановлення меж на вивчення товарів, які належать до певної товарної категорії і товарів сусідніх товарних категорій, які являють собою вторинну конкуренцію. Часові межі встановлюються залежно від віку обраної товар-
ної категорії на ринку. Наприклад, на ринку ІТ-технологій оновлення здійснюється дуже швидко, тому часова межа може охоплювати рік або два.
Підготовка форми для занесення результатів аналізу креативних досліджень у рекламі. Конкретних рекомендацій для форми, куди мають бути занесені результати аналізу, не існує, оскільки у кожного креатора є свої, зручні у користуванні саме для них. Однак, на наш погляд, дуже вдалою є форма, яку запропонувала І. Морозова [9, с. 170] (рис. 2.2).