Схема вивчення ставлення дитини до школи

Чи ходив до дитячого садочка? Якщо ні, то з ким був вдома?

Чим тобі найбільше подобалось займатися до школи? Чому?

Чи хотів ти йти до школи? Чому?

Чи подобається тобі в школі? Що подобається? Чому?

На яких уроках найцікавіше? Чому?

Чи хотів би ти повернутися до дитячого садка? Чому?

Чи хотів би ти, щоб учитель приходив до тебе додому і займався з тобою одним? Чому?

Матеріали для вивчення

готовності дитини до навчання

Психофізіологічний зміст показників готовності дитини до школи.

Планування (можливість організовувати свою діяльність відповідно до мети):

а) низький рівень планування – дії дитини не відповідають меті;

б) середній рівень планування – дії дитини частково відповідають змісту мети;

в) високий рівень планування – дії дитини повністю відповідають змісту мети;

Контроль (можливість (уміння) зіставляти результати своїх дій із поставленою метою):

а) низький рівень – повна невідповідність результатів своїх зусиль поставленій меті (дитина сама цієї невідповідності не помічає);

б) середній рівень – часткова відповідність результатів зусиль дитини і визначеній меті (самостійно дитина не бачить цієї неповної невідповідності);

в) високий рівень – відповідність результатів зусиль дитини поставленій меті (дитина сама може зіставити всі отримані нею результати з поставленою метою).

Мотивація навчання (прагнення знаходити приховані властивості предметів, знаходити закономірності у властивостях навколишнього середовища і використовувати їх):

а) низький рівень – прагнення орієнтуватися тільки на ті властивості предметів, що сприймаються безпосередньо органами чуття;

б) середній рівень – прагнення орієнтуватися на окремі узагальнені властивості навколишнього сердовища – знаходити і використовувати ці узагальнення;

в) високий рівень – прагнення знаходити приховані від безпосереднього сприймання властивості навколишнього середовища, їхні закономірності й бажання використовувати їх у своїх діях.

Рівень розвитку інтелекту:

а) низький – невміння слухати іншу людину, невміння виконувати логічні операції аналізу, узагальнення, порівняння, абстракції та конкретизації у формі словесних понять;

б) нижчий за середній – невміння слухати іншу людину, помилки у виконанні всіх логічних операцій, що мають форму словесних понять;

в) середній – невміння слухати іншу людину, виконання простих логічних операцій – порівняння, узагальнення у формі словесних понять, помилки під час виконання більш складних логічних операцій – абстракції, конкретизації, аналізу, синтезу у формі понять;

г) високий – можливі окремі помилки в розумінні іншої людини і помилки у виконанні всіх логічних операцій, але ці помилки дитина може виправити самостійно;

д) дуже високий – уміння слухати іншу людину, вміння виконувати будь-які логічні операції у формі словесних понять.

Додаток Є

План складання звіту про проходження практики

1. Назва установи.

2. Мета та завдання даної установи.

3. Напрямки роботи.

4. Форми та методи роботи вчителя початкової школи даного закладу.

5. Контингент досліджуваних.

6. Стислий опис виконаної роботи на практиці. Які форми, методи вашої роботи були найбільш продуктивними?

7. Загальні враження, поради, рекомендації. Чи була практика корисною для вас, як для майбутнього вчителя початкової школи? Чи принесли користь організації, конкретній людині?

8. Ваші пропозиції стосовно вдосконалення роботи, яку проводить дана установа.

Звіт студента-практиканта (орієнтовна схема)

1. Оцінка організації практики; загальна характеристика матеріальної бази школи, класу. Узагальнення змісту навчально-виховної роботи вчителя того класу, де працював студент-практикант.

2. Опис проходження практики. Інформація про виконану роботу (спостереження та аналіз уроків, позаурочної роботи вчителя; проведення уроків, позаурочних занять, виховних заходів, КТС; індивідуальна робота з учнями; виконання практичних завдань, науково-дослідна робота тощо).

3. Виконання індивідуального плану педагогічної практики. Які відхилення мали місце, чому, що зроблено понад план, особливості практики. Робота, проведена на допомогу вчителю, вихователю.

4. Основні навчально-виховні завдання, які вирішувались у період практики. Форми, які були включені в систему навчально-виховної роботи з даним колективом класу для їх розв'язання.

5. Реалізація на практиці індивідуального підходу до школярів.

6. Виявлення ефективності навчально-виховної роботи.

7. Уміння і навички навчально-виховної роботи, набуті у процесі практики.

8. Аналіз методичної роботи, проведеної студентом-практи­кантом у класі. Вивчення та використання передового досві­ду вчителів та вихователів (наведення конкретних прикладів).

9. Проведення роботи з батьками, зокрема, по пропаганді педагогічних знань, по розв'язанню проблем сімейного виховання (теми виступів).

10.Суспільно корисна праця, проведена в класі.

11. Науково-дослідна робота.

12. Аналіз навчально-виховного процесу в класі та власних пе­дагогічних зусиль (з точки зору студента). Загальні виснов­ки про практику, її значення у професійному становленні педагога. Пропозиції по вдосконаленню змісту і організації практики.