Досвід як фактор ефективності іміджу спеціаліста

Досвід як фактор ефективності іміджу спеціаліста безумовно пов’язаний з віком спеціаліста та його освітою.

У теперішній час в оголошеннях про вакансії в організаціях завжди виділяють вимогу до кількості років, які спеціаліст повинен був відпрацювати в даній професійній галузі. Звичайно називають як мінімум три роки досвіду. Але це не може на 100% забезпечити якість роботи спеціаліста. Так, за даними експертів, наприклад, в медицині, економіці, від кандидатів на посади різних спеціалістів вимагають не менш 5 років досвіду роботи. І не завжди спеціаліст з багаторічним стажем буде ефективно працювати і мати відповідний імідж, а молодий спеціаліст з мінімальним досвідом – завжди неефективним. Останній може компенсувати відсутність у себе розгорнутого досвіду, наприклад, високою креативністю, сучасними знаннями, інтуїцією, вмінням розсудливо ризикувати.

Професійним досвідом спеціаліст оволодіває тільки тоді, коли він аналізує результати своєї діяльності та робить правильні висновки. В основу досвіду полягають тільки ті життєві та професійні змісти, які перероблені, осмислені людиною та стали частиною її внутрішнього світу.

Структура досвіду спеціаліста любого віку складається з таких компонентів:

- засоби аналізу власних досягнень;

- засоби аналізу власних помилок та негараздів;

- знання своїх сильних та слабих сторін, особливостей характеру, інтелекту;

- наявність розвинутих засобів саморегуляції (самоконтролю, активізації та ін.);

- вміння правильно аналізувати життєві та професійні ситуації, від’окремлюя об’єктивні обставини та суб’єктивні умови;

- вміння позитивно змінювати себе, самовдосконалюватися.

Отже, необхідно відзначити, що для успішного створення особистого та професійного іміджу спеціаліста необхідними є всі фактори: вік, освіта, досвід, які були розглянуті в даній темі.

Література

Аитов Н.А. Работники хорошие и плохие. М., 1983.

Власова Н.М. Руководство по управлению людьми: инструменты власти и влияния. М.: ИНФРА – М., 2000.

Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. - Ростов н/Д: Феникс, 1996.

Кузин Ф.А. Имидж бизнесмена. М., 2000.

Шепель В.М. Имиджелогия: секреты личного обаяния / В.М. Шепель. - Ростов н/Д: Феникс, 2005.

Митина Л.М. Психология развития конкурентоспособной личности. - М.: Изд-во Московского психолого-педагогического института; Воронеж: Изд-во «МОДЭК», 2003.

Г.Г.Почепцов Профессия: имиджмейкер. – СПб.: Алетейя, 2001.

Ф.А.Кузин Современный имидж делового человека, бизнесмена, политика. – М.: Ось-89, 2002

А.Ю.Панасюк Формирование имиджа: стратегия, психотехнологии, психотехники. – М.: Изд-во «Омега-Л», 2007.

Завдання для самостійної роботи.

Виконайте самодіагностику “Мій імідж”.

Інструкція. Вам пропонується ряд затверджень, на які ви повинні відповісти “так” чи “ні”.

1. Я впевнений у собі.

1. Під час розмови я дивлюсь співрозмовнику у вічі.

2. В мене є почуття гумору.

3. Я доброзичливо відношусь до людей.

4. Я впевнений у своїй зовнішній привабливості.

5. Під час розмови я повністю зосереджений на співрозмовнику і не перебиваю його.

6. Я відчуваю почуття самоповаги.

7. Я завжди увічливий навіть з неприємними мені людьми.

8. Я з тих людей, що за словом у гаманець не лізуть.

9. Я вважаю, що моє фізичне здоров”я та розвиток – у нормі.

10. Я віддаю перевагу взаємовигідні рішення суперечок.

11. Я постійно посміхаюсь оточуючим.

12. Якщо я не правий, то я швидко визнаю свої помилки.

13. Я вмію розряджати свої негативні емоції.

14. Я говорю людям компліменти.

15. Моя професійна компетентність не викликає сумнівів.

16. Мій гардероб старанно підібраний.

17. Я знаком з методами самозаспокоєння та релаксації.

18. Моє волосся завжди чисте та охайно підібрані.

19. Я володію тактикою дій у конфліктних ситуаціях.

20. Я продовжую підвищувати свій професіоналізм.

21. Я харчуюсь правильно та позбавлений шкідливих звичок.

22. Я володію засобами красномовства.

Якщо на всі запитання ви відповіли “так”, то проблеми створення іміджу для вас не існують. Якщо присутні відповіді “ні”, то це сигнал до відповідних дій.

ТЕМА 3. САМОВИЗНАЧЕННЯ У ОСОБИСТІСНОМУ ТА ПРОФЕСІЙНОМУ ІМІДЖІ

Структура особистісного іміджу

Інформаційна структура іміджу нагадує книгу, де є основний текст, який несе основну змістовну інформацію, а також є ілюстрації, коментарії, примітки тощо. Можна показати читачеві окремі уривки книги, але при цьому він буде не в змозі сприйняти її як єдине ціле.

Слід зазначити, що часто сукупність предметів одягу, зачіска, колір волосся, прикраси та інші компоненти зовнішнього вигляду людини ототожнюють з іміджем. Проте зовнішній вигляд носія іміджу є лише однією з структурних частин іміджу, тому абсолютизувати його – це означає не зрозуміти сутності іміджу. Імідж соціального суб’єкту та об’єкту завжди складається з множини універсальних інформативних одиниць, які визначають статеву, расову, вікову, професійну, соціальну, лінгвістичну їх приналежність. Усі вони створюють іміджеву карту об’єкту.

Зміст та форма іміджу – це взаємообумовлююча єдність сторін іміджевого образу, в яких змісту належить провідна роль. В оптимальній моделі іміджу досягається розумне поєднання задуму та засобів його виконання. Чим гармонійніше цей зв’язок, тим привабливіше буде людина.

Імідж спеціаліста має складну структуру, яка включає:

n зовнішня складова іміджу, в яку входить все – від зачіски до взуття, включаючи вираз обличчя, міміку, мовлення, голос та його силу і тембр, костюм, манери, ходу. Зовнішня складова може дуже розходитись з внутрішньою. Можна мати гарне обличчя, чудовий костюм, прекрасну ходу, але якщо внутрішній зміст або внутрішня складова іміджу розходиться із зовнішньою, це буде мати прояви у мові та поведінці.

n внутрішня складова іміджу – це рівень духовного та інтелектуального розвитку, соціального досвіду і інтересів особистості, її цілей, ідей, ерудиції, способу мислення, тобто особистісної культури. Людині, яка не має значного духовного та інтелектуального вантажу, весь час треба бути в напрузі, контролювати ситуацію, щоб не виказати прогалин в освіті та вихованні. Внутрішня складова іміджу поєднується із зовнішньою багатьма нитками і має прояви у мові та вчинках.

n діяльність людини розкривається через процесуальну складову іміджу, черезте, як людина щось робить, наскільки вона енергійна, виразна, пластична, як легко вона може переключатись від одного виду діяльності до іншого, які емоції переважають при спілкуванні.

Ядром іміджу є місія, цілі, позиції, легенда, установки, ієрархія “Я-особистостей” у часі (“Я – минуле”, “Я – реальне” і “Я – майбутнє”).

Місія – це компонент символічної структури іміджу, який містить оціночно та емоційно навантажену інформацію про те, для чого суб’єкт - прообраз іміджу - існує в суспільстві і займається своєю діяльністю, в чому полягає сенс його існування.

Вважається, що з усіх практичних робіт з іміджмейкінгу створення легенди – найважче. Легенда створюється на основі подій з історії життя людини, його вчинків, позицій, які він відстоює. А також потрібна демонстрація трьох компонентів: 1) цілей, які людина ставить перед собою, 2) наявність реальних справ, які вказують, наскільки ефективно здійснюється рух до конкретних цілей; 3) місії, яка вказує, чому і за для чого ставляться такі цілі і в ім’я чого вони виконуються. В тому випадку, коли ці компоненти логічно, правильно і без суперечностей пов’язані між собою і виникає ефект сприйняття – легенда. Якщо хоча б один з них - відсутній або погано узгоджений з іншими елементами, імідж втрачає цільність і стає негативним.

Для створення легенди слід володіти трьома складовими: уявою, контактом з людьми і наполегливістю, які слід направляти на самовдосконалення, духовний розвиток і творчу активність.

Однією з важливих умов підготовки до створення собі гідного іміджу є самопізнання своєї духовності. Однією з методик цього самопізнання є визначення своїх пріоритетних моральних цінностей. В.М. Шепель пропонує з цією метою відверто відповісти на низку питань:

Мої пріоритетні моральні цінності?

Мої стійкі особисті цілі?

Мої повсякденні звички?

Я постійно морально вдосконалюю свою поведінку?

Скільки добрих слів я можу написати про своїх батьків?

Як я реагую на плач дитини?

Скільки у мене друзів?

Чи викликаю я симпатію у своїх колег по роботі (навчанню)?

Як часто до мене звертаються за порадою або за допомогою?

Чи називають мене милосердним?

Відверті відповіді на ці запитання дають достатню інформацію для роздумів тим, хто хоче мати гідну “Я-концепцію”. Вона виступає духовною основою мотивації поведінки людини, допомагаючи кожному сміливо ставити неординарні цілі.

У сучасній психології “Я-концепція” розглядається як визначальний регулятор і спонука практичної діяльності людини, на основі чого вона взаємодіє з іншими людьми. “Я-концепція” – це надскладне внутрішнє явище і центральна ланка самосвідомості людини, важливий чинник організації психіки в цілому, що регулює активну причетність до життя в конкретному соціумі, слугує джерелом соціальних очікувань. Єдина концепція “Я” виникає, за словами Т.Шибутані, за допомогою організації визначених реакцій, а також завдяки існуванню постійного шаблону різні схильності складаються у єдину систему. Ясність “Я-концепції” – це межі, в яких зміст “Я-концепції” є чітко і послідовно визначений, внутрішньо завершений і достатньо стабільний на даному етапі розвитку особистості. Ясність “Я-концепції” є характеристикою уявлень особистості про себе.

Особливо треба визначити, що “Я-концепція" є динамічним психологічним утворенням і впливає на професійну діяльність. Спеціаліст з позитивною “Я-концепцією” має такі характеристики: 1) відчуття власної значущості; 2) впевненість в здібності займатись визначеним видом діяльності; 3) тверда переконаність в імпонуванні всім людям; 4) гнучкість мислення, любов до експериментування.

Сучасні дослідники (Р.Бернс, К.Роджерс та ін.) стверджують, що здійснити ефективну взаємодію здатна тільки людина з позитивною “Я-концепцією”.

Професійно важливі якості спеціаліста

Професійний імідж – це образ, свідомо і цілеспрямовано створений штучним шляхом для досягнення цілей професійної діяльності. Формування позитивного професійного іміджу, на нашу думку, - завжди відбувається в контексті прагнення до успіху.

Психологи виокремлюють такі важливі й необхідні якості для створення ефективного професійного іміджу:

– психофізіологічні (висока ділова активність, особлива енергетика, ініціативність, наполегливість);

– психологічні (інтелект, креативність, схильність до ризику, аналітичний склад ума);

- соціально-психологічні (самостійність, незалежність, рішучість, впевненість).

Досліджуючи проблему створення іміджу один з визнаних спеціалістів з іміджології В.М. Шепель, визначив три групи якостей, які сприяють успішному формуванню позитивного професійного іміджу спеціаліста.

В першу групу включені такі природні якості, як комунікабельність (здатність легко встановлювати контакти з людьми), емпатичність (здатність співпереживати), рефлексивність (здатність зрозуміти іншу людину), красномовність (уміння впливати словом). Зазначені якості можливо позначити узагальненим поняттям “вміння подобатись людям».

В другу групу включені характеристики особистості, які визначаються освітою та вихованням. Це – моральні цінності, психічне здоров’я, володіння людинотворчими технологіями (міжособистісне спілкування, вміння передбачати і ліквідувати конфліктні ситуації, працювати в критичних ситуаціях тощо).

До третьої групи слід віднести все те, що пов’язане с життєвим і професійним досвідом особистості, її інтуїцією.

Спеціалісти з іміджу підкреслюють, що імідж-портрет ділової людини можна створити лише в тому випадку, коли розглянуті усі його складові: внутрішні і зовнішні. Якщо зовнішні характеристики легко «читаються», досить адекватно інтерпретуються, то внутрішні потребують більш тривалого сприйняття, всебічного аналізу і оцінки повсякденної поведінки людини, її цінностей.

Поряд з зовнішньою привабливістю і знаками уваги позитивність передбачає відповідний внутрішній настрій. Людина з позитивним баченням концентрується на позитивних сторонах життя і позитивних рисах людей, відкрита до нового досвіду і оптимістично дивиться в майбутнє.

– Спеціалісти-іміджологи виокремлюють різні якості, що характеризують позитивний імідж спеціаліста.

Є.В Змановська дає розгорнуту характеристику спеціаліста з позитивним професійним іміджем:

-розділяє і постійно демонструє іншим позитивні цінності (порядність, чесність, патріотизм, співпрацю, турботу про людей);

-відданий організації, віддає всі сили на благо спільної справи;

-має позитивну репутацію;

-компетентний, володіє високим професіоналізмом;

-чітко ставить загальні цілі та конкретні завдання;

-демонструє твердість і вимогливість;

-має розвинене почуття гумору;

-має привабливу зовнішність.

Для професіонала дуже важливим є ефективний взаємовигідний контакт з навколишнім світом, тому визначною частиною іміджу є:

- висока самооцінка і впевненість у собі;

- віра в доброзичливість світу і віра в добру людину;

- соціальна і особистісна відповідальність (“я - причина усього позитивного і негативного у моєму житті”);

- бажання змінюватись та вміння ризикувати при здоровому почутті самозбереження.

Професійний імідж починає формуватися ще тоді, коли людина робить вибір навчального закладу, факультету, де хоче отримати певні професійні знання. Імідж навчального закладу, що сформувався на ринку навчальних послуг, має значний вплив на імідж майбутнього спеціаліста. Він може сприяти успішній кар’єрі за рахунок того, що спеціаліст отримує необхідні професійні знання та навички або занижувати потенціал спеціаліста через наявність стереотипів, що сформувалися в уяві оточуючих щодо іміджу навчального закладу. Також важливим для формування професійного іміджу є місце роботи спеціаліста. Корпоративний імідж організації може вплинути на імідж спеціаліста (позитивно або негативно), тому що включає в свою структуру таку складову як імідж персоналу.