Застосування звукозапису при проведенні досудового слідства й судового розслідування

В слідчій діяльності засоби звукозапису переважно використовуються для фіксації наступних процесуальних дій:

1) при огляді;

2) при слідчому експерименті;

3) при обшуку;

4) при допитах.

Фонограма повинна відбивати весь хід слідчої дії.

Перед закінченням слідчої дії звукозапис повністю відтворюється учасникам цієї дії. Висловлені ними зауваження і доповнення до звукозапису заносяться на фонограму.

При пред’явленні учасникам процесу матеріалів справи у зв’язку із закінченням досудового розслідування звукозапис відтворюється обвинуваченому та його захиснику, а у разі клопотання й іншим учасникам процесу.

Опечатана фонограма зберігається у справі в опечатаному пакеті. На пакеті та касеті вказується чиї свідчення записані й до якого протоколу фонограма додається, а також технічні дані апаратури звукозапису (тип, технічні параметри, рік випуску), що забезпечують правильність відтворення звукозапису.

При проведенні слідчих дій із застосуванням звукозапису доцільно записувати на носій звукозапису свідчення обвинувачених (підозрюваних), які можуть відмовитися від своїх свідчень; свідчення потерпілих, які знаходяться в тяжкому хворобливому стані; малолітніх свідків, чиї мовні здібності не можуть бути відображені в протоколі; при неявці в суд особи, яка повинна бути на допиті; у випадку, коли особа, яка допитується, підлягає дослідженню судово-психіатричною експертизою, бо мова є найважливішим проявом психічної діяльності людини; при використанні в процесі допиту перекладача (ст.128 старий КПК); при явці з повинною в суд.

Якщо в процесі звукозапису або при його відтворенні з’ясується, що він зіпсований (обрив або закінчення плівки, відключення живлення), то складається протокол, який скріплюється підписами слідчого і особи, яка допитувалася. Факт склеювання магнітного носія необхідно відображати в протоколі.

При відтворенні звукозапису поняті не потрібні: підтвердження, правильності звукозапису на фонограмі і в протоколі особою, яка допитувалася, є достатнім.

„Відновлення” звукозапису шляхом зчитування вже складеного протоколу не допускається.

У процесі допиту із застосуванням звукозапису ефективними є такі прийоми:

- ставлення конкретних і навідних питань;

- використання внутрішніх розбіжностей у свідченнях для викриття неправди і фіксації зміни позиції особи, яка допитується;

- припущення неточностей слідчим із розрахунком на те, що особа, яка допитується виправить його і повідомить додаткову інформацію.

Фонограма такого допиту дасть можливість спростувати заяву особи, яка допитувалася, що показання надані під тиском чи із слів слідчого.

Тактичні прийоми фіксації свідчень із застосуванням звукозапису:

Звукозапис слідчої дії проводиться безперервно і услід по фонограмі складається протокол.

Якість звукозапису визначається акустичними можливостями приміщення. Кімната повинна бути невеликою (12-16 м2). У звичайних приміщеннях мікрофон сприймає крім прямих звуків й такі, що відбиваються (стіни, стеля, меблі, вікна добре відбивають звукові хвилі), а це призводить до появи завад і значному погіршенню розбірливості запису під час відтворення. Рекомендується провести ряд пробних записів і прослухати їхнє звучання для визначення більш оптимального місця встановлення звукозаписувальної апаратури.

Якість звукозапису залежить від типу апаратури і розміщення осіб по відношенню до неї. Мікрофон направляється на джерело звуку.

Слідча практика показала, що найбільш якісний запис допиту буде тоді, коли особа, яка допитується, хоча й попереджена про застосування звукозаписувальної апаратури для фіксації свідчень, але не бачить ні магнітофона ні мікрофона.