Тема 4. Вимоги до проведення уроку класичного танцю

Навчання основам класичного танцю, прививає учасникам почуття форми, художній смак, сприяє фізичному удосконаленню. І думка про те, що заняття класикою псують манеру виконання народної, бальної чи сучасної хореографії, помилкова, так як пластичне, гармонійне виховання тіла може тільки допомогти в оволодінні манерою виконання будь-якого танцю. Природно, що завдання конкретного колективу, умови занять, термін навчання вимагають і конкретних завдань до уроку класичного танцю.

Урок класичного танцю ділиться на дві основні частини. Перша проводиться біля станка, друга – на середині залу. Співвідношення їх рівноцінне за своєю вагою, що в процесі навчання, у відповідності до завдань та мети, корегується за часом співвідношення. У перший період заняття біля станка займають більшу частину уроку, надалі це співвідношення збільшується на користь занять на середині залу.

На перших заняттях рухи вивчаються в повільному темпі, в більш підготовлених колективах темп прискорюється.

Класичний екзерсис в аматорських колективах на початкових етапах занять, не варто перенавантажувати великою кількістю різноманітних комбінацій. Раціонально повторювати один і той самий рух декілька разів підряд, але не робити, наприклад, у восьми тактах декілька комбінацій, адже на цьому етапі важливо, щоб виконавець правильно засвоїв основи.

Основні рухи класичного танцю доцільно вивчати лицем до станка з першої позиції ніг у “чистому” вигляді.

Урок необхідно будувати таким чином, щоб навантаження наростало поступово. В кінці рекомендується виконувати рухи, що розраховані на зняття напруги. Це можуть бути маленькі стрибки типу соте, пті шанжман де п’є, рухи для рук і корпусу – пор-де-бра.

Ми говорили про те, як будувати урок класичного танцю в колективах, що тільки розпочинають свою діяльність. В колективах, де учасники мають певний багаж хореографічних знань, методика проведення занять залишається традиційною.

Тема 5. Вимоги до проведення уроку з народного та