ВИСНОВКИ. 1. Міксоматоз кроликів – гостра висококонтагіозна хвороба, що викликається ДНК-вмісним вірусом роду Лепоріпоксвірусів

1. Міксоматоз кроликів – гостра висококонтагіозна хвороба, що викликається ДНК-вмісним вірусом роду Лепоріпоксвірусів.

2. Методи діагностики. Діагноз встановлюють на підставі епізоотологічних, клінічних, патологоанатомічних даних і результатів лабораторних досліджень. Згідно епізоотологічних даних, хворіють як дикі, так і домашні кролики. Серед диких зайців міксоматоз реєструють рідко. Хвороба характеризується високою летальністю.

3. Для міксоматозу характерні такі клінічні ознаки: слизисто-гнійний кон'юнктивіт, набряк повік, вушних раковин, аногенітальної області, спини. Набряклі ділянки досягають 3-4см, шкіра в цих місцях збирається в валикоподібні складки, вуха обвислі. При цьому голова кролика нагадує голову лева - «левова голова». Іноді хвороба супроводжується порушенням відтворення і загибеллю кроленят.

4. При патологоанатомічному дослідженні в підшкірній клітковині виявляють скупчення жовтуватої тягучої, майже прозорої рідини, що містить еозинофільні гранулоцити і гістіоцитарні клітини, які частково знаходяться в стадії поділу (міксомні клітини). Відзначають також катаральну пневмонію і гостре запалення слизової оболонки дихальних шляхів.

5. Лабораторна діагностика міксоматозу кроликів полягає в гістологічному дослідженні патологічного матеріалу. При негативному результаті цього дослідження і відсутності характерних клінічних ознак вдаються до біопроб. Використовують молодих, в основному білих, кроликів масою 1,5-2 кг. На попередньо поголеній ділянці шкіри в області боку двом кроликам вводять внутрішньошкірно досліджуваний матеріал у дозі 0,1-0,2 мл і по одній краплі - в кон'юнктивальні мішки очей. Контролем служать два незаражених кролика. Якщо проба позитивна, то зазвичай на 3-6-й день на місці ін'єкції з'являються почервоніння і набряк, а на 5-10-й день - кон'юнктивіт та риніт. При набряку на голові, вухах, анусі і зовнішніх статевих органах розвивається набряково-судинна інфільтрація підшкірної клітковини, з очей виділяється серозно-фібринозний або гнійний ексудат і на 7-16-й день кролики гинуть. При вузликової формі на вухах, голові, повіках і інших частинах тіла утворюються вузлики, які некротизуються. У цьому випадку тварини іноді виживають. Діагноз на захворювання вважають встановленим при отриманні позитивних результатів біопроби на кроликах і гістологічного дослідження.

6. Профілактичні та оздоровчі заходи. При виявленні у кроликів захворювання з ознаками міксоматозу вживають заходів, спрямованих на запобігання поширенню хвороби. У неблагополучному пункті встановлюють карантин, визначають межі загрозливої ​​зони. У неблагополучному пункті і загрозливій зоні проводять заходи згідно діючої інструкції по боротьбі з міксоматозом кроликів.

7. Карантин з неблагополучного пункту знімають через 15 днів з дня останнього випадку захворювання, знищення (забою) кроликів і завершення спеціальних і ветеринарно-санітарних заходів. Після зняття карантину зберігають тимчасові обмеження: ввозити кролів в колишній неблагополучний пункт забороняється протягом 2 міс, а в загрозливу зону - протягом 1 міс; кроликів, що завозяться в неблагополучний пункт, вакцинують проти міксоматозу в господарствах-постачальниках.