Діагноз

Ставлять на підставі епізоотологічних даних, характерних симптомів хвороби, патологоанатомічних змін та лабораторної діагностики. Лабораторна діагностика міксоматозу кроликів полягає в постановці біопроби на кроликах та гістологічному дослідженні патологічного матеріалу.

а. Узяття і підготовка матеріалу. У лабораторію доставляють
клінічно хворих кроликів або їхні трупи не пізніше 2 год. після загибелі. У вимушено забитих або загиблих тварин відбирають змінені ділянки шкіри навколо вік, губ, носа, ушей, геніталій, ануса й уздовж хребта. Патологічний матеріал доставляють у термосі з льодом, або в 50%-ному розчині хімічно чистого гліцерину.

З отриманого матеріалу готують 10%-ну суспензію за загальноприйнятою методикою. Надосадову рідину використовують для зараження кроликів і курячих ембріонів.

б. Індикація вірусу в досліджуваному матеріалі. При виявленні вірусу за допомогою електронної мікроскопії в цитоплазмі кліток видимі скупчення зрілих віріонів, так звані включення типу А, що часто локалізуються поблизу ліпідних включень. Часто навколо скупчень вірусу, що сформувався, видна багатошарова мембрана, і віріони разом з ділянкою клітини ізолюються в цитолісомі, де надалі піддаються морфологічної деструкції. Іноді виявляють фагоцитовані дром, напівзруйновані вегетативні форми віріонів. На ранніх стадіях цитопатології відбувається повна деструкція клітини, і віріони звільняються в міжклітинний простір.

Метод вірусоскопії елементарних тілець для виявлення вірусу не застосовується.

в.Виявлення специфічних тілець-включень. Для гістологічних досліджень готують парафінові зрізи зі шматочків шкіри разом зі студнеподібною зміненою підшкірною клітковиною, зрізи фарбують гематоксилін-еозином, тіоніном або крезилвіолетом. При міксоматозі в клітинах епідерми шкіри і кореневої піхви волосся спостерігаються вакуолізація цитоплазми, каріолізіс і каріорексіс, зустрічаються цитоплазматичні ацидофільні включення: у коріумі (дермі) і підшкірній клітковині відмічається серозний інфільтрат, набряклі фібробласти, ретикулярні клітки, еозинофіли і міксомні клітини, що утворюють пухку сітку, заповнену слизистою рідиною.

г. Виявлення вірусного антигену за допомогою серологічних реакцій. Безпосереднє виявлення антигену в тканинах або органах хворих і полеглих тварин проводять методом імунофлуоресценції. В Україні діагностику проводять згідно «Методичним вказівкам по лабораторній діагностиці міксоматозу кроликів» (1981). Крім того запропонований швидкий і чутливий метод діагностики міксоматозу - роговиця-тест. Він заснований на дослідженні імунофлуоресценцією зіскрібів або відбитків на скельцях клітин, що покривають роговицю очей кролика. Результат можна одержати за 24-48 год. до появи клінічних ознак хвороби.

д.Виявлення вірусу методом біопроби. Для цієї мети використовують молодих в основному білих кроликів масою 1,5- 2,0 кг. На попередньо виголену ділянку шкіри в області боку двом кроликам внутрішньошкірно вводять досліджуваний матеріал у дозі по 0,1-0,2 мол і по одній краплі в кон'юнктивальні мішки очей. Для контролю залишають 2 незаражених кроликів. Якщо проба позитивна, то звичайно на 3- 6-й день після зараження на місці ін'єкції з'являються почервоніння і набряк, а на 5-10-й день кон'юнктивіт і риніт. При набряковій формі на голові, вухах, анусі і зовнішніх статевих органах розвивається набрякло-судинна інфільтрація підшкірної клітковини, з очей виділяється серозно-фібринозний або гнійний ексудат і на 7-16-й день кролики гинуть. При вузликовій формі на вухах, голові, віях і інших частинах тіла утворяться вузлики, що некротизуютея. У цьому випадку тварини іноді виживають.

Діагноз на міксоматоз кроликів вважається встановленим при одержанні позитивних результатів біологічної проби на кроликах і гістологічному дослідженні. Термін дослідження 15 днів.

є. Виділення вірусу з досліджуваного матеріалу. Виділення вірусу на природно-сприйнятливих тваринах див. біопробу. Лабораторних (крім кроликів) тварин для цих цілей не використовують.

Зараження курячих ембріонів проводять на ХАО за загальноприйнятою методикою. При наявності вірусу на ХАО утворяться характерні фокуси (віспини).

Виділення вірусу можливо в первинно-трипсинізованій культурі клітин нирок кроленяти та перевиваємої лінії РК13 (рідше в культурі кліток фібробластів ембріонів курей).

ж.Ідентифікацію виділеного вірусу за допомогою серологічних реакцій

не проводять, крім імуноферментної ідентифікації.

з. Ретроспективна діагностика. Серологічні реакції (РЗК, РДП, РН і ІФА) застосовують для виявлення антитіл до даного вірусу з метою визначення широти поширення хвороби, рівня циркулюючих антитіл і імунного статусу кроликів. Метод ELISA має переваги: висока чутливість, простота реакції, висока продуктивність, стандартизація обліку.