Розділ II. — запроваджування, насаджування, розвиток суспільних інформаційних відносин

— запроваджування, насаджування, розвиток суспільних інформаційних відносин.

Співвідношення правосвідомості і правової культури особистості дозволяє виявити, які ознаки має правова культура, що відрізняють її від правосвідомості. Правова культура не може існувати без правосвідомості і включає у свою структуру її компоненти.

Разом з тим, правова культура особистості включає тільки позитивні компоненти. Деформовані компоненти — субкультура (антикультура), такі її чинники, як протиправні установки, протиправні позиції й орієнтації тощо, — не можуть вважатися культурними цінностями. Негативні чинники відносяться до правового безкультур'я, незважаючи на те, яким чином вони були сформовані — свідомо, несвідомо чи стихійно.

Правова культура особистості — це лише позитивні, суспільно корисні погляди, ідеї, оцінки, позиції, установки і мотиви, які лежать в основі правомірної і соціально активної поведінки особи. Таким чином, лише позитивну частину правосвідомості можна віднести до поняття і змісту правової культури.

Провідні дослідники у сфері інформаційного права зазначають, що «правова культура особистості — це множина правових знань, вмінь і навичок, емоцій, почуттів, вольових компонентів, які проявляються в правомірній діяльності і поведінці».

Правосвідомість функціонує, головним чином, у психічній, інтелектуальній діяльності, яка охоплює не тільки позитивні, але й негативні компоненти і проявляється також у протиправній діяльності і поведінці та інформації про неї. За зазначеним чинником правову культуру можна розглядати як важливий складовий аспект інформаційної культури людини, групи людей, суспільства. Провідні вітчизняні дослідники наводять такі аргументи. Синтез інформаційної та правової культури в умовах формування інформаційного суспільства створює таке соціальне явище, як інформаційно-правова культура — культура інформаційних правовідносин.

Для з'ясування сутності інформаційно-правової культури її умовно поділяють на внутрішню і зовнішню, як і інші види культури особистості. Внутрішня сторона інформаційно-правової культури особистості охоплює позитивні психічні стани і процеси, які виражаються в інтелектуальній діяльності (аналітико-синтетичній чи евристичній інформаційній діяльності): у процесі правового мис-