Структура витрат у ціні контракту

Завдання № 2

Спільне підприємство з кваліфікаційною іноземною інвестицією ввозить у рахунок статутного фонду устаткування друкарське, частину якого (50 %) було реалізовано на внутріш­ньому ринку. Визначити суму платежів, які необхідно сплатити при ввезення в Україну товарів до бюджету.

Таблиця 1

ВИХІДНІ УМОВИ ДО РОЗРАХУНКУ^

■

Таблиі

СТРУКТУРА ВИТРАТ ДО ЦІНИ КОНТРАКТУ

Додаток:

ПДВ— 20%.

2. Митний збір за митне оформлення товару — 0,2 %, але не більше еквівалента
ЮООдолСША.

3. Ставка мита та акцизного збору у відповідності до нормативних документів.

РОЗДМ

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

10.1. Сутність та розрахунок економічної ефективності
зовнішньоекономічної діяльності країни.

10.2. Характеристика показників ефективності зовнішньо­
економічної діяльності підприємства.

10.3. Визначення ефективності експортних угод при виході
підприємства на зовнішній ринок

Ключові слова та поняття: ефективність зовнішньоеко­номічної діяльності країни, виграш від зовнішньої торгівлі, економічний ефект, абсолютний економічний ефект зовніш­ньої торгівлі, імпортозамінна продукція, витрати на виробни­цтво експортних товарів, показники абсолютної та відносної ефективності експорту, показники абсолютної та відносної ефективності імпорту, ефективність товарообмінних операцій.

10.1. Сутність та розрахунок економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності

КРАЇНИ

Підвищення ефективності функціонування економічної системи в цілому залежить від раціонального поєднання як внут­рішніх, так і зовнішніх факторів економічного росту. Якщо сфера внутрішніх факторів, це економічні можливостґ'кожної з країн, то зовнішні виникають на основі взаємодії національних еконо­мічних систем. Через сферу міжнародних економічних відносин зовнішні фактори впливають на^н^тріїщііфкокемічні процеси, які відбуваються в економіці кожної з країн, що задіяна в системі світового господарювання.

Таким чином, ефективність функціонування національної економіки можна розглядати як певний ступінь досягнення доб-рооуту населення країни через реалізацію комплексу цілей за певний період часу під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх Факторів.

На національному рівні зовнішньоекономічна діяльність жить основній меті держави — забезпеченню добробуту нас лення, який досягається за рахунок зростання національного д_о~ ходу. Тому ефективність зовнішньоекономічної діяльност' держави — це характеристика ступеня досягнення такого рівн національного доходу, за рахунок здійснення зовнішньоекономі­чних операцій за певний період часу, який забезпечив би зрос­тання добробуту населення.

Участь країни у сфері світогосподарських відносин потребує детального аналізу як з точки зору ефективності функціонування національної економіки в цілому, так і на рівні суб'єктів господа­рювання. Це дає можливість не тільки оцінити наслідки інтегру­вання країни до світової системи господарювання, але й спрогно-зувати чи спланувати їх, а також розробити оптимальну модель взаємодії національної економічної системи з міжнародною.

Теоретичною основою оцінки ефективності зовнішньоеконо­мічної діяльності є класичні теорії зовнішньої торгівлі Адама Сміта та Давида Рікардо, так як зовнішньоторговельні операції є основою здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з теорією «абсолютних переваг» А. Сміта країна отримає виграш від зовнішньої торгівлі, якщо буде експорту­вати товари, які вона виробляє з меншими витратами (у вироб­ництві яких вона має абсолютні переваги) та імпортує ті това­ри, витрати на виробництво яких у цій країні вищі, ніж в інших країнах.

Відповідно до теорії «порівняльних переваг» Д. Рікардо країна отримає виграш від зовнішньої торгівлі, якщо буде спеціалізува­тися на виробництві та експорті товарів, які вона може виробляти з більш низькими витратами порівняно з іншими країнами, то то­ргівля буде взаємовигідною для обох країн, незалежно від того, чи є виробництво в одній із країн абсолютно більш ефективним ніж в іншій.

Отже, виграш від зовнішньої торгівлі і являє собою економіч­ний ефект, який отримує кожна з країн, що бере участь у сфері зовнішньоекономічних відносин, якщо кожна з них буде спеціа­лізуватися на торгівлі тими товарами, у виробництві яких вона має абсолютні або порівняльні переваги.

Таким чином, ефективність зовнішньоекономічної діяльності країни — це економічна категорія, що відображає сукупний ефект від зовнішньоекономічних зв'язків, який полягає в еконо­мії суспільної праці та зростанні її продуктивності від участі еко­номіки країни у міжнародному поділі праці.

Ряд економістів схильні до того, щоб визначати результат зо-нішньої торгівлі не величиною економії від імпорту, яка вини-^в внаслідок того, що країна не несе витрат на вітчизняне виро­бний™⁰ імпортозамінних товарів, а величиною оцінки їхньої загальної корисності. Вони вважають що різний ступінь доціль­ності виробництва товарів для обміну їх на товари інших країн визначається через показники ефективності, що порівнюють ви­трати праці на виробництво товарів з тим економічним ефектом, який ці витрати приносить.

Оскільки ціллю виробництва є задоволення потреб суспільст­ва, то результати праці та ефект від витрат праці повинні оціню­ватися виходячи з того, як той чи інший продукт задовольняє іс­нуючі суспільні потреби. Щоб зробити вибір, потрібно зіставити витрати праці на виробництво кожного продукту з оцінкою сус­пільної потреби, яку цей продукт задовольняє. А ця оцінка буде означати й оцінку продукту, що задовольняє дану потребу, оцін­ку його корисності для суспільства. Потрібно, щоб і витрати пра­ці, і суспільна корисність товарів отримали свій кількісний вираз.

Таким чином, питання про необхідність пошуку кількісного виразу суспільної корисності товарів існує, але ні в якій мірі не відміняє головного — оцінок на основі витрат та економії праці. Результати усіх виробничих процесів можуть і повинні виража­тися величиною створених у підсумку споживчих вартостей, які у свою чергу повинні оцінюватися залежно від їх корисності в процесі споживання.

Суспільна корисність продукції залежить від багатьох її пара­метрів залежно від виду товару, але основними є натуральні та техніко-економічні показники. Критерієм корисності може бути прийнято економічний ефект, який отримується при споживанні продукції і може бути виражений у грошовій формі. Відомо, що в практиці обґрунтування економічної доцільності організації ви­робництва, проведення певної операції та впровадження нового обладнання, прогресивного виду сировини чи матеріалів врахо­вується також економічний ефект, отриманий виробниками.

У сучасних умовах функціонування на ціо нальних економіч­них систем ефективність будь-якого виду^дтаяьності можна оці­нити за спільним для всіх економічних суб'єктів принципом — зіставленням результатів виробництва та витрат. Тобто включен­ня країни до системи міжнародного розподілу праці дозволяє при Даному обсязі матеріальних та людських ресурсів досягти біль­шого приросту національного доходу, ніж в умовах замкненого господарства (автаркії), чи знизити суспільно необхідні витрати

для забезпечення заданого обсягу національного доходу. І _{в Том} і в іншому випадках досягається економія суспільно необхіднії' витрат і, як наслідок цього, підвищення ефективності суспільного виробництва.

З позицій окремої країни ефективність зовнішньоекономічних зв'язків знаходиться у прямій залежності від основного завдання зовнішньої торгівлі — задовольняти потреби економіки країни в тих чи інших товарах, які купуються в обмін на товари націона­льного виробництва, при менших загальнодержавних витратах ніж на власне виробництво у країні.

Тому основний принцип методики визначення ефективності зовнішньої торгівлі полягає у співвідношенні загальнодержавних витрат на виробництво експортної продукції з економією від ім­порту, яка виникає в результаті того, що країна не несе витрат на національне виробництво імпортних товарів. Інакше кажучи, по­треба економіки країни у певних товарах задовольняється шля­хом здійснення витрат не безпосередньо на їхнє виробництво, а за рахунок витрат на виробництво інших (експортних) товарів, на валютну виручку від продажу яких купуються потрібні імпортні товари.

Якщо витрати на вітчизняне виробництво необхідних товарів, які намічається отримати по імпорту, виявляються більшими, ніж витрати на виробництво товарів, які експортуються в обмін на цей імпорт, то очевидною є вигідність товарного обміну.

Різниця між вказаними витратами виражає величину абсолю­тного економічного ефекту зовнішньої торгівлі, який розрахову­ється за формулою:

АЕ_!іТ = В;., - В_е,

де АЕ₃._Т — розмір абсолютного ефекту від зовнішньої торгівлі;

Віз — витрати на виробництво імпортозамінної продукції;

В_е — витрати на виробництво експортних товарів.

А співвідношення витрат на виробництво імпортозамінної продукції до витрат на виробництво експортних товарів є віднос­ним показником економічної ефективності зовнішньої торгівлі, який розраховується за відповідною формулою:

ВЕ,_Т = В_ІЗ / В_е.

Зовнішня торгівля буде вигідною, якщо абсолютний ефект АЕ₃.т визначається позитивною величиною, а показник відносної ефективності ВЕ₃.т більший за одиницю. Позитивна величина аб­солютного ефекту буде, таким чином, умовою економічної доці-

льності здійснення того чи іншого заходу по розвитку зовніш­ньоекономічних зв'язків, а максимальний розмір ефекту може розглядатися як критерій вибору найбільш ефективного варіанта цього розвитку.

Слід однак мати на увазі, що співвідношення витрат на вітчи­зняне виробництво імпортних та експортних товарів, що є основ­ним принципом визначення економічної ефективності зовнішньої торгівлі, ще не вирішує в деталях проблеми визначення економі­чної ефективності різноманітних варіантів зовнішньоекономіч­них зв'язків.

Є ряд обставин, які необхідно додатково враховувати при роз­рахунках показників ефективності експорту та імпорту товарів. З одного боку, поряд з витратами на виробництво товарів потрібно брати до уваги витрати на їх транспортування, витрати на вироб­ництво товарів — замінників, втрату ефекту споживачів і т. п.

З другого боку, економічний результат» від імпорту товарів може проявлятися не тільки у величині економії витрат на вітчи­зняне виробництво імпортних товарів. Наприклад, споживання дефіцитної імпортної продукції може дати економіці країни до­датковий ефект, крім середнього, що враховується при розрахун­ку економії загальноекономічних витрат.

У той же час є ряд продуктів, виробництво яких в країні по­требувало б надмірно великих витрат (наприклад, каучук, цитру­сові). Для розрахунку ефективності імпорту таких товарів потрі­бно враховувати витрати на вітчизняне виробництво їх замін­ників, оскільки саме вони вироблялися б у країні у випадку не­можливості чи обмеженості імпорту зазначених вище товарів. Ін­акше кажучи, у вартісній оцінці імпорту слід забезпечити можли­вий правильний та повний облік усіх факторів, які відображають дійсну загальноекономічну корисність закуплених машин, обла­днання, матеріалів та інших товарів.

Розрахунок економічної ефективності зовнішньої торгівлі проводиться з метою обґрунтування окремих пропозицій щодо продажу і закупівлі товарів, розрахунку зовнішньоторговельно­го балансу, аналізу структури та напрямів зовнішньоторговель­ного обороту, обґрунтування"оптимальніості платіжного балансу країни.

Основними показниками, які характеризують ситуацію, що склалася у сфері зовнішньоторговельної діяльності країни є пока­зники абсолютної і відносної ефективності експорту, показники абсолютної і відносної ефективності імпорту та ефективність то­варообмінних операцій.

Quot;

Абсолютна ефективність експорту розраховується за фор­мулою:

АЕ_е = ВВ_е - ВТ_е.

Показник відносної загальноекономічної ефективності експо­рту товарів визначається відповідно до формули:

ВЕ_С = ВВ_е / ВТ_е,

де ВЕ_е — відносна ефективність експорту;

ВВ_е — чиста валютна виручка від експорту товару (ціна оди­ниці експортної продукції у валюті);

ВТ_е — витрати при експорті, які розраховуються як сума ви­трат на безпосереднє виробництво експортної продукції та витра­ти по траспортуванню до митного кордону України.

Абсолютна ефективність імпорту розраховується за фор­мулою:

АЕі = В, - ВТі.

Показник відносної загальноекономічної ефективності імпор­ту товарів визначається відповідно до формули:

ВЕі = В,- / ВТ|,

де ВЕі — відносна ефективність імпорту;

В; — вартісна оцінка імпортної продукції;

ВТ; — витрати на оплату імпортного товару та його доставку до митного кордону України.

Визначення економії загальноекономічних витрат у зв'язку з імпортом товарів у країну — одна із головних проблем функціо­нування зовнішньоекономічного комплексу країни. Економія ви­трат від імпорту, як і витрат на експорт, може складатися з таких елементів: витрати на вітчизняне виробництво імпортозамінних товарів; різниця в транспортних витратах при імпорті та вітчиз­няному виробництві; ефект від використання в національній еко­номіці закуплених дефіцитних товарів; ефект від залучення іно­земних кредитів.

Нерідко загальноекономічна оцінка імпортного товару висту­пає складним розрахунковим показником, що залежить від внут­рішніх та зовнішніх факторів і умов поставленого варіанта за­вдання, а також від наявності інших можливих варіантів його вирішення. Якими ж можуть бути варіанти вирішення завдання щодо задоволення потреб країни в тому чи іншому товарі?

По-перше, різноманітні варіанти імпорту, а саме закупівля то­вару з декількох країн та на різні види валюти.

До-друге, різні варіанти задоволення потреби країни за ра­хунок організації виробництва необхідних товарів на вітчизня­них підприємствах. При цьому можуть бути випадки, коли є можливість виробити точно такий же товар, як і імпортний, в _тій же кількості і в той же термін. Чи, навпаки, можна органі­зувати своє виробництво лише аналогічних товарів, іншої яко­сті, в інші терміни. Та, нарешті, зустрічаються випадки, коли потреба народного господарства може бути задоволена лише на основі виробництва замінників конкретного імпортного то­вару. <

По-третє, може існувати варіант незадоволення потреби на­родного господарства в товарі, якщо він не буде закуплений по імпорту і не може бути вироблений у країні. Потрібно відмітити, що виробництво замінників є одним із варіантів забезпечення да­ної незадоволеної потреби, однак якщо й останнє неможливо, то відмова від імпорту товару може потягнути за собою зниження рівня розвитку відповідного підприємства, галузі чи будь-якої сфери споживання, для якої був призначений імпортний товар. У цьому випадку за рахунок міжгалузевих взаємозв'язків структур­но повинен змінитися баланс виробництва та розподілу інших товарів. Таку зміну в кінцевому рахунку слід оцінити з економіч­ної точки зору.

В якості прикладу такої оцінки може бути розглянуто рішення про відмову від закупівлі мінеральних добрив за відсутності мо­жливості суттєво збільшити їх вітчизняне виробництво, що, без­умовно, потягне за собою зниження врожайності сільськогоспо­дарських культур. При заданому рівні задоволення цієї проблеми можна, очевидно, в якості наслідків відмови від імпорту добрив визначити відповідне зниження обсягу поставки сільськогоспо­дарських культур на експорт, оцінюючи його як втрату економі­чного ефекту від експорту.

Незважаючи на специфіку в оцінці імпортної продукції, яка залежить від різних внутрішніх та зовнішніх умов вирішуваного завдання, як правило, у всіх випадках потрібно знати народно­господарські витрати навітчизняіїе вир^іфнщтао імпортного то­вару чи його замінника. ГІри визначенні економії, яка досягається в результаті імпорту, повинна враховуватися не тільки економія поточних витрат, але й капітальних вкладень, які б були потрібні Для вітчизняного виробника потенційно імпортних товарів чи їх замінників. Для орієнтовних розрахунків показників економічної ефективності імпорту народногосподарські витрати на вітчизняне виробництво імпортних товарів можуть визначатися непрямим

шляхом, з одного боку, на основі даних про середньогалузеві ви трати на виробництво цих товарів, з другого, — з урахуванням показників бюджетної ефективності імпорту та зовнішньоторго­вельних цін.

Якщо відома номенклатура конкретних товарів по експортно-імпортних операціях, то розрахунок економічної ефективності товарообмінних операцій зводиться до визначення, з однієї сто­рони, загальноекономічних витрат на виробництво експортних товарів, а з другого — економії витрат у зв'язку з відмовою від виробництва товарів, що надходять по імпорту відповідно до то­варообмінної операції.

Можливі три варіанти розвитку подій при здійсненні товаро­обмінної операції у сфері зовнішньої торгівлі (реалістичний, оп­тимістичний та песимістичний). За першого (реалістичного) то­варообмінна операція урівноважується по валютних надходженн­ях та валютних платежах, тобто валютна вартість експорту това­рів Ве дорівнює валютній вартості імпорту В;.

ВТе Ве

Відносна економічна ефективність товарообміну визначається за формулою:

2 + 1 8

ВЕ_Е=.

В_Р

а абсолютний ефект визначається як різниця АЕ_еі = (2 + |£і- К_в) -— ВТ_е-

Якщо валютні платежі за імпортні товари, які передбачені в товарообмінній операції, перевищують валютні надходження від експорту товарів (песимістичний варіант), тобто (В_е < ВП на 51 то отримання імпортних товарів вартістю 2 потребує, крім витрат на вказані експортні товари ВТ_е, додаткових витрат (А ВТе = 151 КД

ВТеВе ________ -.

Д ВТе = 151 • К_в 5 1
2ВІ ■<---------------

2Ві

При розвитку подій за другим варіантом (оптимістичним) ва­лютні надходження від експорту перевищують платежі за імпор­тні товари, тобто існує позитивне сальдо (В_е > ВПі на 5).

ВТеВе

2Ві ----

? 2 = 3 • К_к 8

У цьому випадку загальноекономічні витрати при експорті то­варів ВТ_е забезпечують не тільки імпорт товарів вартістю 2, пе­редбачених в товарообмінній операції, а й імпорт додаткових то­варів вартістю 5 і відповідній їм вартісній оцінці Д 2 = |5і • К_в, де Кв відображає валютну ефективність імпорту набору товарів, за­куплених за валюту 5*.

У випадку негативного валютного сальдо економічна ефекти­вність характеризується відносним показником:

2

ВЕ_Е =

-К,

та абсолютним ефектом товарообміну АЕ_єі = 2 ~ (ВТ_е + £• К_в).

10.2. Характеристика показників ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства

V."

В умовах ринкової.моделі господарювання реалізація економічних інтересів господарююаих"суб'^#^якжа національ­ному, так і на світовому "ринках є одним з головних завдань по­будови ефективної системи економічних відносин у країні. Важ­ливою умовою успішного функціонування суб'єкта господарю­вання, основним видом діяльності якого є експортно-імпортні операції, є створення досконалої системи оцінки результатів зов­нішньоекономічної діяльності, рівень яких характеризується ефе­ктивністю їх здійснення.

Ефективність усієї зовнішньоекономічної діяльності являє со бою інтегральну систему, яка включає показники участі підпгт ємства у різних формах зовнішньоекономічних зв'язків. Дані по­казники взаємопов'язані та складають систему індикаторів які забезпечують безперечну оцінку різноманітних варіантів діяль­ності підприємства та отримання кінцевого певного економічно­го результату, який би відображав загальноекономічні інтереси.

Під економічною ефективністю зовнішньоекономічних зв'я­зків підприємства розуміють кількісне відображення переваг від здійснення господарських операцій (проектів) на закордонних ринках чи за участю зарубіжних партнерів. Основними формами вияву ефекту від участі національних підприємств у міжнарод­ному поділі праці визначаються законом економії часу і поляга­ють у зовнішньоторговельному ефекті, науково-технічному ефе­кті, ефекті спеціалізації та кооперування, ефекті подолання дефіциту ресурсів і збереження ресурсів на майбутнє, ефекті ви­грашу часу.

Таким чином, ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства — це складна категорія, яка поєднує у собі параме­три, що характеризують розвиток як національного, так і зовніш­нього ринків. Для того щоб показники ефективності дали можли­вість обґрунтувати доцільність реалізації тих чи інших зовнішньоекономічних операцій на підприємстві, необхідно пра­вильно визначити критерій ефективності.

Критерій — це головна визначальна ознака суті ефективності діяльності, у відповідності до якої здійснюють кількісну оцінку ефекту. Суть проблеми підвищення ефективності діяльності (продуктивності виробничо-економічної системи) полягає у тому, щоб на кожну одиницю витрат — трудових, матеріальних, фінан­сових — досягти максимально можливого збільшення обсягу ви­робництва або доходу.

Тобто для вимірювання економічної ефективності зовнішньо­економічних операцій підприємства порівнюють економічне ви­раження результату та витрат на їх здійснення. Розрахунки базу­ються на загальних методичних положеннях оцінки ефективності економічних операцій та інвестиційних проектів при обґрунту­ванні доцільності експортного виробництва, імпорту обладнання, міжнародного науково-технічного обміну, виробничого кооперу­вання тощо.

На рівні підприємства модифікованою формою єдиного кри­терію ефективності (продуктивності) його діяльності може слу­жити максимізація прибутку за умови економічно обґрунтованої

пбудови систем цін на вироблену продукцію та оплату праці за­лежно від кінцевих результатів діяльності.

Отже, критеріями ефективності здійснення зовнішньоеконо­мічної діяльності виступають: максимізація економії матеріаль­них та нематеріальних витрат; максимізація приросту фізичного обсягу доходу; максимізація абсолютного ефекту (чистого доходу). Виходячи з цього можна дати таке визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства — це ступінь до­сягнення максимального обсягу чистого прибутку від зовнішньо­економічних операцій за рахунок оптимізації існуючих сукупних витрат на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Розрахунок показників ефективності.зовнішньоекономічної діяльності підприємства може проводитися поетапно за такими напрямами: по імпорту та експорту товарів та товарних груп; по торгівлі з окремими країнами та групами країн; за готівку чи в кредит; по спільних підприємствах чи по інших формах міжнаро­дного співробітництва.

Слід зазначити, що в економічній літературі існують різні то­чки зору та підходи щодо визначення економічної ефективності здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Правомірно визна­чати її в цілому по підприємству і в розрізі окремих товарів або товарних груп. Такий підхід дозволяє оцінити раціональність асортиментної структури експортних та імпортних товарів, а та­кож визначати рівень досягнення синергетичного ефекту в зов­нішньоторговельній діяльності.

Показники економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства можна згрупувати у дві великі групи. До першої відносяться показники, що характеризують величину економічного ефекту від вибраного варіанта зовнішньоекономіч­ної діяльності. Це абсолютні показники ефективності, що визна­чаються як'різниця між результатом і витратами та порівняльні показники ефективності, що визначаються як відношення резуль­тату до витрат щодо варіанта зовнішньоекономічних зв'язків.

До другої відносяться показники, що характеризують доціль­ність участі підприємства у зовнішньатор"гове.ійЯбх.зв*язках під­приємств та держави. 'До них відносяться показники локальної ефективності, які розраховуються з використанням чинних внут­рішніх цін та показники загальноекономічної ефективності, які розраховуються на підставі розрахункових цін.

Оскільки найбільш поширеними видами зовнішньоекономіч­ної діяльності є зовнішньоторговельні операції, то визначення ефективності імпортних та експортних операцій є одним із осно-

вних напрямів вдосконалення діяльності підприємств у сфері зо внішньоєкономічних відносин.

Під імпортними операціями розуміється діяльність, пов'язана з закупівлею і ввезенням іноземних товарів для наступної реалі­зації їх на внутрішньому ринку країни.

Ефективність імпортних операцій знаходить конкретний кіль­кісний вираз у взаємопов'язаній системі показників, що характе­ризують ефективність використання основних елементів при здійсненні імпортної діяльності. При формуванні системи показ­ників ефективності імпортної діяльності підприємства бажано дотримуватися певних принципів, до яких можна віднести:

• забезпечення взаємозв'язку критерію і системи конкретних
показників ефективності імпортних операцій;

• відображення ефективності використання усіх видів засто­
совуваних ресурсів при імпортній діяльності;

• важливість застосування показників ефективності імпорту в
управлінні різними ланками на підприємстві;

• виконання найбільш важливими показниками стимулюючої
функції у процесі використання наявних резервів зростання ефе­
ктивності того чи іншого виду діяльності підприємств.

Обчислення показників ефективності імпорту можна проводи­ти із застосуванням декількох підходів для оцінки прибутковості зовнішньоторговельних операцій. Вибір конкретної методики обчислення повинен базуватися на властивостях та організації суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності і чіткому визначенні рамок початку та закінчення зовнішньоекономічних угод.

Існують такі методики оцінки ефективності імпортних операцій:

1. За показниками економічної ефективності імпорту.

2. За відношенням цін імпортованих товарів на внутрішньому
та зовнішньому ринках.

3. За системою показників оцінки ефективності конкретних
зовнішньоекономічних угод.

Показники економічної ефективності імпорту доцільно розра­ховувати для двох основних груп товарів — товарів виробничого призначення та товарів народного споживання. Це пов'язано з рі­зним цільовим призначенням товарів — які ввозяться на митну територію країни. Тоді як у першому випадку — це використання даних товарів у процесі виробництва, тобто внутрішнє спожи­вання, то у другому — це ввезення з метою продажу товарів іно­земного виробництва для отримання прибутку.

Зрозуміло, що ввезення товарів виробничого призначення іно­земного виробництва є альтернативою закупівлі аналогічного то-

, товари.

Тому для розрахунку показників економічної ефективності імпорту товарів виробничого призначення (ТВП) необхідно ви­значити повну вартість (ПВ) імпортних ТВП за формулою:

ПВ = ФВ + НВ + МП,

де ФВ — фактурна вартість імпортних товарів виробничого при­значення;

НВ — накладні витрати при імпорті;

МП — митні платежі при ввезення товарів для вільного вико­ристання.

На підставі повної вартості імпортних товарів та внутрішньої вартості на аналогічні товари розраховується економічна ефекти­вність імпорту товарів виробничого призначенні (Е|_Н):

ПВ„.

~^ш НВ '

де Еі_мі — економічна ефективність імпорту товарів виробничого призначення;

ПВі_м — повна вартість імпортованого товару;

НВ — національна вартість аналогічного товару.

Показник Еім повинен бути більший за одиницю. Він визна­чає кількість виробленої на певному імпортному товарі виробни­чого призначення продукції на гривню витрат для його придбання.

Економічну ефективність імпорту товарів виробничого при­значення (Еі_м*) можна розрахувати також на основі співвідно­шення інших показників:

.... О

їм „ ■>