ПИТАННЯ 70. Основні правила виявлення та відбору слідів запаху на місці події

Запахову інформацію, що характеризує об'єкти-носії запаху, спочатку за наявності такої можливості використовують на місці події для застосування службової собаки й організації

розшуку та переслідування злочинця за гарячими слідами. Після цього відбирають запахові проби з предметів та слідів і вживають заходів для їх збереження (консервації).

Найбільш придатні для встановлення первинного джерела запаху сліди-джерела, які перебували в постійному чи тривалому контакті з тілом людини, наприклад, особисті речі (непові предмети взуття та одягу, гребінець, носова хустинка, наручний годинник, окуляри тощо). Також важливе значення мають предмети, на яких є виділення з організму людини (плями крові, сечі, сперми, вирване чи таке, що випало, волосся). Вказані об'єкти зберігають індивідуальний запах людини досить тривалий час.

Менш значимі для одорологічних досліджень сліди-джерела (носії) запаху, які утворилися внаслідок короткочасного контакту людини з предметом, який їй не належить, чи яким людина користувалася нетривалий час (нові речі, випадково взятий ніж, дверна ручка, пляшка тощо). Такі сліди зберігаються за природних умов лише декілька годин.

Вирішуючи питання про вилучення проб запаху, необхідно враховувати умови й стан навколишнього середовища, в якому сліди утворені й зберігалися на тих чи інших об'єктах. На збереження слідів і придатність їх для досліджень суттєво впливають атмосферні фактори, тривалість і спосіб контакту людини з предметом, її фізіологічний стан, звички.

Зовсім непридатні для використання з одорологічною метою сліди-джерела, що вкриті пліснявою, забруднені гостропа-хучими речовинами (бензин, нафталін, аміак та ін.), які мають ознаки впливу високої температури (спалені, вилучені з вогнища пожежі), кров з гнилісними змінами тощо. Відбирати такі об'єкти та надавати їх на дослідження недоцільно.

Пошук і виявлення слідів запаху розпочинають з логічного осмислення подій у місці огляду, виявлення предметів, які злочинці могли тримати в руках, з якими мали тривалий чи відносно тривалий контакт. До того ж проби речовини запаху відбирають безпосередньо з об'єктів чи ділянок на поверхні предметів, з якими учасники події мали безпосередній контакт, а не з повітря над ними.

При роботі зі слідами необхідно дотримуватися таких загальних правил. Всі технічні засоби, за допомогою яких здійснюють

вилучення і консервацію запаху, повинні бути стерильними. Перш ніж брати предмет до рук, необхідно визначити, як саме цей предмет тримав чи міг тримати в руках злочинець, щоб не знищити можливі сліди. Насамперед предмет досліджується для виявлення на ньому відбитків пальців рук і сторонніх мікрослідів чи мікрочасток-нашарувань, які мають непересічне криміналістичне значення. Після огляду об'єкт із запахом кладуть у стерильну ємність і герметичне закривають ТІ, після цього роблять всі необхідні написи на вилучених речових доказах. Різні об'єкти пакують в окремі ємності, навіть якщо вони виявлені поруч. Вологі предмети, а особливо зі слідами крові, попередньо просушують на відкритому повітрі, у затінку, без застосування нагрівальних приладів. Якщо на місці події є об'єкти з сильними, різкими запахами, які не пов'язані з подією, що досліджується, то необхідно взяти з цих об'єктів зразки фонового запаху.