ПИТАННЯ 65. Наукові основи ідентифікації особи за її голосом

Основою правильного розуміння закономірностей утворення й формування мовленнєвого процесу є вчення про умовнорефлекторну діяльність головного мозку й вищу нервову діяльність людини.

Науковою основою ідентифікації особи за голосом є криміналістична фоноскопія, яка вивчає звукову, мовленнєву інформацію, з основному, у вигляді магнітних та відеомагнітних записів, апаратури звуко-та відеозапису.

Теоретичними передумовами методики ідентифікації особи за фонограмою усного мовлення є такі положення.

Голос людини має індивідуальні властивості. Це зумовлено специфічним для кожного голосовим апаратом: формою і розмірами ротової й носової порожнини, навколоносових пазух, гортані, діафрагми, -глотки, органів дихання. Органи мовлення під час вимови звуків створюють різні перешкоди на шляху повітря і не лише перетворюють звуки в зрозумілу мову, а й надають їй певну якість. Тому фізична характеристика звуків - частота, тривалість, інтенсивність, забарвлення, звуковий колорит -у кожної людини індивідуальні.

Акустична характеристика голосу відносно стала за часом і залишається індивідуальною навіть у разі морфологічних чи патологічних змін в органах мовлення.

Мова конкретної людини характеризується рисами, що притаманні лише їй, і визначається соціальними та психологічними факторами. Сформовані в юнацькому віці особливості мовлення, інтонації, манера розмовляти стають звичними і майже не зазнають змін протягом усього життя людини.

Тому в основу методики фоноскопічних досліджень покладено акустичний та лінгвістичний аналізи усного мовлення. Лінгвістичний аналіз у цілому спрямований на дослідження усної мови, що відображає соціальні, інтелектуальні, психофізіологічні та інші характеристики особи. Акустичний аналіз вивчає характеристики мовлення, що визначаються анатомічними, фізіологічними особливостями людини. Він базується на численних вимірах спектрально-часових характеристик мовленнєвого звукового сигналу з наступною статистичною розробкою для виявлення індивідуального комплексу ознак.

Основними ознаками голосу є такі:

- висота голосу, яка визначається частотою коливання голо сових зв'язок, а також резонансом додаткових порожнин голо сового апарату;

- час звучання характеризує звуки за їх тривалістю. Із зміною темпу мовлення відповідно змінюється й час звучання окре мих звуків, але зберігається певне співвідношення їх абсолют них величин;

-тембр голосу характеризується своєрідним забарвленням звуків завдяки своєрідному поєднанню верхніх тонів, що супроводжують основний тон.

Діапазон - це звуковий об'єм голосу, його частотні межі.

ПИТАННЯ 66. Питання, що вирішуються акустичною та відеофоноскопічною судовими експертизами

Під час розслідування кримінальної справи можна призначати як акустичні, так і відеофоноскопічні експертизи. Практично всі питання, котрі стосуються дослідження звукової інформації, що записана на звуковій доріжці магнітної відеострічки, можна вирішувати в процесі фоноскопічної експертизи. Під час відеофоноскопічної експертизи досліджуються технічні особливості засобу відеозапису та проводиться дослідження відео-та аудіосигналів, що зафіксовані на магнітному носієві.

Експертиза умов і обставин технічної фіксації інформації об'єднує широке коло питань, які стосуються процесу отримання аудіофонограм. За її допомогою можна: провести реконструкцію змісту (покращити якість зображення) нечіткого запису; видалити зашумлення фонограми сторонніми звуками; відтворити нерозбірливі слова, фрази, нечіткі кадри зображення; відтворити ушкоджений носій інформації; встановити наявність та спосіб монтажу запису; визначити, копією чи оригіналом є магнітний (цифровий) запис, а якщо копією, то якою; чи одночасно здійснено запис звуку і зображення на відеофонограмі; який рівень технічних, операторських або спеціальних навичок У особи, котра здійснила запис, та ін.

Експертиза засобів відео-, звукозапису і носіїв вирішує такі питання: ідентифікація конкретних відеокамер, відеомагнітофонів, магнітофонів, диктофонів, а також носіїв зафіксованої з їх допомогою

. 133

інформації; чи на одному відеомагнітофоні (магнітофоні) тощо здійснено запис декількох відеофонограм; який тип, марка, модель та інші властивості технічного засобу фіксації інформації, на якому виготовлено її матеріальний носій; чи мав технічний засіб фіксації несправності і які саме; чи не є запис копією з лазерного диска, виготовленою на конкретному відеомагнітофоні; чи не є конкретна відеофонограма фрагментом іншої відеофонограми, чи є в аудіофонограмі зупинки технічного засобу фіксації й коли саме, чи складали розірвані відеофонограми єдине ціле та ін.

Експертиза звукового середовища чи місця проведення відеозйомки на підставі дослідження аудіо-, відеофонограм вирішує питання, що пов'язані з природою звука, характеристикою відкритої місцевості чи приміщення, в якому здійснено запис, встановленням кількості звукових джерел, ідентифікацією конкретного джерела звука, зумовленість певних звуків способом вчинення злочину чи застосуванням певних знарядь, скільки осіб брали участь у розмові.

Криміналістичне дослідження відеограм може дати відповіді на питання про конкретне місце зйомки, зафіксовані на ньому об'єкти: чи одне місце зафіксовано на окремих кадрах, одночасно проведено зйомку конкретного місця, чи відповідає місце зйомки його описуванню в протоколі допиту тощо.

Експертиза усного мовлення й голосу має своїм завданням, насамперед, ідентифікацію конкретної особи. Може бути встановлено: чи належить одній особі мовлення й голос, що зафіксовані на декількох відеофонограмах, стать, вік, соціальна належність, рівень освіти, рівень інтелекту, професія, рідна мова, місце формування мовленнєвих навичок, фізичний, емоційний, психічний стан особи, чи є висловлювання вільними або ж завченими. Під час дослідження відеофонограми може бути встановлено, чи відповідає зафіксована в них артикуляція губ, жести, міміка звуковій інформації.

Для вирішення поставлених завдань, що виникають на практиці призначення й проведення відеофоноскопічної експертизи, спеціалісти розробили окремі методики, зокрема, спектрографічну (сонографія), фонетико-лінгвістичну, автоматизовану ідентифікацію з використанням експертних комп'ютерних програм та ін. З удосконаленням технічних засобів фіксації інформації удосконалюються й експертні методики їх дослідження.