ПИТАННЯ 45. Способи підроблення штампів і печаток та ознаки, що дають змогу їх виявити

Печаткою або штампом називається спеціальне кліше, яке застосовується для нанесення відбитка на папір, пластич-

ну масу, тканину чи інші матеріали. У відбитках деяких штампів існують спеціальні пропуски, місця для внесення відповідних записів (дата, сума, прізвище тощо). Залежно від призначення печатки бувають гербові і прості. На гербових печатках, окрім відповідного тексту, зображується герб держави. Прості печатки можуть містити емблеми, умовні зображення, що затверджені певними підприємствами, установами, товариствами.

Відбитки печаток і штампів належать до обов'язкових реквізитів багатьох офіційних документів і слугують поряд із підписами для підтвердження відомостей, які викладені в документі, а також є засобом захисту документів від підроблення.

Відбитки печаток і штампів на документах з метою їх підроблення наносяться за допомогою саморобних друкарських форм. Для цього досить часто використовуються плоскі кліше - мальовані, або з яких зроблені копії справжньої печатки, та рельєфні, що виготовлені шляхом вирізання (гравіруванням) на гумці, лінолеумі, дереві, м'якому металі або набрані літерами друкарського шрифту. Іноді відбиток печатки малюється безпосередньо на документі, який виготовляється.

Відбитки, що нанесені з використанням будь-якого плоского предмета, на якому намальована печатка, характеризуються такими ознаками:

- різний розмір та конфігурація однойменних літер та цифр;

- відхилення осі літер від радіусів окружності відбитка пе чатки;

- спрощений малюнок літер і цифр;

- інколи дзеркальне зображення у відбитках деяких літер; -ламані лінії рядків, потовщення штрихів;

- нерівномірні інтервали між літерами, словами, рядками; -дзеркальність окремих літер;

- мала концентрація, нерівномірний розподіл, розпливи барвної речовини у штрихах відбитка печаток.

Копіювання крізь проміжний носій полягає в тому, що спочатку відбиток зі справжнього документа наноситься на поверхню будь-якого предмета або речовини. Наприклад, на круто зварене та відчищене від шкаралупи та плівки яйце, сиру картоплю, фотопапір або фотоплівку, а потім цей копіювальний засіб притискається до паперу і відбиток печатки переходить на папір

у прямому зображенні. Для цього способу підроблення відбитка печатки характерні такі ознаки:

- слабке забарвлення відбитка;

- розпливи барвної речовини ліній та штрихів літер, а також розпливи біля відбитка печатки;

- відсутність глянсу паперу в місці відбитка;

- наявність штрихів, які не стосуються зображення печатки, але перекопіювалися разом із нею;

- наявність залишків копіювальної липкої речовини. Відбитки печатки, які перекопійовані безпосередньо

зі справжнього документа, слабозабарвлені, збігаються з відбитком фабричної печатки за загальними та багатьма окремими ознаками, але мають дзеркальне зображення, нерівні, з розпливами країв штрихів.

Відбиткам, які нанесені вирізаними з м'якого матеріалу кліше, окрім ознак малювання знаків та порушень у їх розташуванні, притаманні: незабарвлені ділянки від надрізів на краях знаків; скоси кутів у місцях з'єднання штрихів знаків; ламані лінії овалів, загострені кінці штрихів; зазублини на краях штрихів та ін.

У таких відбитках виявляються літери, які мають дзеркальне зображення, скривлення штрихів.