ПИТАННЯ 36. Дослідження криміналістичної вибухотехніки, її наукові основи та завдання

Проблема криміналістичного дослідження вибухових пристроїв, вибуху, слідів його дії, вирішення якої сьогодні є надзвичайно актуальним, виникла порівняно недавно. Активне її вивчення роз-

почали з 70-х рр. XX ст. Для цього знадобилася розробка відповідних методик його проведення. Утворившись в межах судово-балістичної експертизи і отримавши назву "вибухотехнічного", новий вид судової експертизи на цей час сформувався в самостійний вид техніко-криміналістичного дослідження зі своїми специфічними завданнями, об'єктами й методами, які ґрунтуються на базі пізнання специфічних закономірностей, що діють в механізмі вибуху.

Не випадково вибухотехнічу експертизу часто уявляють як комплексну, яку проводять з використанням методів, розроблених в трасології (для встановлення приналежності уламків, осколків вибухового пристрою одному цілому), у судовій хімії (для дослідження вибухових речовин та продуктів вибуху), у судовому матеріалознавстві (для встановлення матеріалу, з якого виготовлено оболонку та наповнення вибухового пристрою), у судовій медицині (для встановлення причини й механізму ушкодження тіла людини) тощо.

Об'єктами таких криміналістичних досліджень є: сліди й продукти вибуху, вибухові пристрої й вибухові речовини, засоби підриву й пристрої для збудження детонації, засоби пакування й маскування вибухових пристроїв та ін.

У ході вивчення вказаних об'єктів можна вирішувати такі завдання:

- встановлення факту здійснення вибуху;

- встановлення обставин і причин вибуху;

- встановлення конструкції й виду та способу виготовлення вибухового пристрою;

- визначення виду й кількості використаної вибухової речо вини та потужності вибуху;

- визначення направленості вибуху;

- отримання інформації про професійну підготовку осіб, що ви готовили вибуховий пристрій, та осіб, що привели його в дію.

Із урахуванням специфіки завдань та об'єктів дослідження криміналістична вибухотехніка розробляє відповідні технічні засоби, прийоми й методи їх застосування з метою виявлення, фіксації, вилучення й зберігання вибухових пристроїв, вибухових речовин, слідів та продуктів вибуху, а також правила безпеки, яких необхідно дотримуватися в процесі роботи з такими об'єктами.

ПИТАННЯ 37. Об'єкти вибухотехнічних досліджень і питання, що ними вирішуються

Нагальні вибухотехнічні питання вирішуються спеціалістом безпосередньо на місці події в ході дослідження, яке проводиться в процесі проведення слідчого огляду. Такими є: з'ясування питання, чи мав місце вибух або ж руйнування сталися внаслідок інших причин; встановлення осередку вибуху; виявлення, фіксація й вилучення слідів і продуктів вибуху, осколків вибухового пристрою, детонатора, засобів підриву; відтворення механізму вибуху за слідами й речовими доказами на місці події; встановлення потужності вибуху та його спрямованості; з'ясування облікових характеристик виконавця вибуху та особи, яка виготовила вибуховий пристрій, конструктивних особливостей самого пристрою та способу його лаштування на місці злочину. За необхідності відразу проводиться експрес-аналіз наявності слідів вибухової речовини та продуктів вибуху на окремих предметах, одязі, тілі підозрюваних чи очевидців вибуху. Обставини, що встановлені під час огляду, мають значення для подальших експертних досліджень.

Вирішення цих завдань вимагає спеціальних знань і навичок. Судова вибухотехнічна експертиза проводиться з метою встановлення віднесеності матеріалів, речовин та виробів до вибухових речовин, боєприпасів і пристроїв, з'ясування обставин підготовки й здійснення вибуху, визначення його природи, а також інших питань, що пов'язані з використанням вибухових пристроїв та вибухових речовин з метою вчинення злочину.

Завдання вибухотехнічної експертизи й обсяг дослідження залежать від того, які саме об'єкти надані для дослідження експертові.

Основними об'єктами досліджень можуть бути такі: справні вибухові пристрої, їх заготовки, частини чи рештки, що залишилися після вибуху; вибухові речовини та їх залишки на різних предметах; об'єкти зовнішнього середовища, на яких є сліди дії вибуху; матеріали справи, в яких є відомості про вибух, вибуховий пристрій, осіб, які причетні до підготовки й здійснення вибуху; креслення, технічна документація, хімічні формули тощо, які свідчать про виготовлення та компонування вибухового пристрою; висновки судово-медичних експертиз, якими досліджено трупи та живих потерпілих, що постраждали від вибуху.

На вирішення експертів-вибухотехніків можуть бути поставлені групи таких питань:

1)стосовно конструкції вибухового пристрою й складу вибу хової речовини;

2)стосовно принципів дії вибухового пристрою, його встанов лення на місці події та способу підриву вибухової речовини;

3)відносно самого факту й обставин вибуху, його потужності, додаткових факторів, конкретних наслідків та можливої спря мованості;

4)стосовно обізнаності, професійних навичок, а також інших особливостей характеристики осіб, які виготовили та використа ли вибуховий пристрій.

В окремих випадках для відповіді на питання, які цікавлять слідство, доцільно призначати й проводити комплексні експертизи, наприклад, судові вибухотехнічні й будівельні, вибухо-технічні й радіотехнічні, вибухотехнічні й судово-медичні татра-сологічні.

ТЕМА: Холодна зброя