ПИТАННЯ 32. Класифікація боєприпасів до вогнепальної зброї та інших, окрім зброї, об'єктів балістичних досліджень

Боєприпаси до ручної вогнепальної зброї становлять патрони і їх складові - гільзи, порох, кулі, картеч тощо. Саме ці предмети найчастіше виявляються на місці події і стають об'єктами балістичного дослідження.

Куля, гільза, порох, капсуль, які об'єднані в єдине ціле, утворюють унітарний патрон. Патрони розрізняють за довжиною, калібром, конструктивними особливостями гільз і куль, капсуля та іншими ознаками. Окремі патрони можна використовувати в різних видах і моделях зброї. Але якщо патрон не відповідає зброї певного зразка, то після пострілу може мати місце зміна форми гільзи чи її дульця.

Гільзи до нарізної зброї виготовляють з металу, вони можуть бути циліндричної, конічної і подібної до пляшки форми. Гільзи патронів до мисливської гладкоствольної зброї бувають з металу, картону чи пластмаси, циліндричної форми. Складається гільза з корпусу, денця, в якому є капсульний заряд, та дульця, в якому закріплюється куля.

За формою кінчика кулі розрізняють: пласкі, з круглим кінцем, з гострим кінцем. Вони можуть бути оболончаті (наприклад, виготовлені зі свинцю з оболонкою з міді), напівоболончаті й без оболонки, можуть бути суцільнометалевими чи мати серцевину з більш твердого металу. В бойовій зброї використовують кулі спеціального призначення: бронебійні, трасуючі, запалювальні, бронебійно-запалювальні, розривні, зі зміщеним центром ваги.

Для спорядження мисливських патронів як снаряд використовують: кулі (круглі, турбінні, комбіновані, розривні); картеч, шрот насипом і в контейнерах, а пороховий заряд та отвір патрона закривають пижами (основним і додатковим) і прокладками. Саморобні картеч та шрот відрізняються своїми розмірами й формою.

Порох може бути димним чи бездимним, що визначається хімічним складом компонентів. Бездимний порох залишає після згоряння меншу кількість кіптяви.

Внаслідок пострілу з вогнепальної зброї відбуваються певні процеси, що вносять зміни до навколишнього середовища, які називають слідами пострілу або слідами застосування зброї. Такими слідами є: стріляні снаряди й гільзи; сліди на снарядах та гільзах від взаємодії з частинами зброї та від перешкоди; частки речовин, що є результатом згоряння пороху й капсульного складу; кіптява й частки незгорілого пороху; сліди-ушкодження й нашарування на перешкодах; сліди термічної дії; сліди від вторинних снарядів (твердих часток, що "вибиті" кулею чи основним зарядом патрона).

Важливим балістичним об'єктом є специфічний слід-"штанц-марка" - відбиток дульного зрізу ствола зброї на перешкоді як ознака пострілу впритул. Для вирішення багатьох питань має правильне визначення вхідного та вихідного кульових отворів на перешкодах.

Вхідний отвір наскрізного ушкодження, як правило, менший за вихідний. В еластичних перешкодах він менший за калібр кулі, в сухому дереві, листовому залізі - близький до діаметра кулі, а на ламких перешкодах (скло, цегла) може бути більшим за розмір кулі. На тілі людини й на інших щільних перешкодах вхідний отвір має рівні краї, поясок обтирання (забруднення), а за значної кінетичної енергії кулі - дефект "мінус тканина" як наслідок вибивання кулею часток перешкоди. Вихідний отвір має нерівні краї, за розміром більший вхідного, не має пояска обтирання. Куля зі зміщеним центром ваги призводить до значних руйнувань і в разі її застосування вихідний отвір може значно перевищувати за розміром вхідний. Ушкодження лише з вхідним отвором називається "сліпим" і наявність його означає, що куля чи інший снаряд потрапили вглиб перешкоди, де й необхідно їх шукати.

Виявлення, огляд і попереднє дослідження балістичних об'єктів на місці події має на меті встановлення низки важливих обставин, що необхідні для розслідування злочину. Зокрема, Це визначення виду вогнепальної зброї, яка застосована Для завдання ушкоджень; дистанції, з якої здійснено постріл; напрямку пострілу; кількості пострілів; взаємного розташування злочинця й жертви в момент пострілу тощо.