ПИТАННЯ 29. Шляхи становлення криміналістичних закладів

Важливу роль для становлення й розвитку криміналістики на всіх її етапах мали криміналістичні заклади, що створювалися при державних органах, які здійснювали боротьбу зі злочинністю, та криміналістичні підрозділи окремих правоохоронних органів.

Першими криміналістичними закладами вважають бюро ідентифікації, які створювалися в окремих європейських державах в останній чверті XIX ст. за прикладом паризького бюро Берт-ільйона при поліцейських префектурах.

У Росії першим криміналістичним експертним закладом стала створена в 1889 р. Є. Ф. Буринським судово-фотографічна лабораторія при Петербурзькому окружному суді. В1892 р. було створено першу державну судово-фотографічну лабораторію при прокуророві Санкт-Петербурзької судової палати, яка почала працювати з січня 1893 р.

На зміну цій лабораторії за законом Державної думи в 1912 р. було створено кабінет науково-судової експертизи при прокуророві Санкт-Петербурзької судової палати. У 1913-1914 рр. такі ж за структурою та завданнями кабінети були створені в Москві, Києві, Одесі. При Сискних відділеннях поліції створювалися фотографічні лабораторії і дактилоскопічні бюро. Відразу ж після Жовтневої революції петербурзький і московський кабінети науково-судової експертизи, фотографічні лабораторіїта дактилоскопічні бюро, як і всі поліцейські органи царського режиму,

були зруйновані, позаяк у новонародженій державі їх визнали засобами пригнічення трудящих. Це було надзвичайно необдуманим і згубним рішенням. Знищення цих криміналістичних закладів призвело до значного погіршення стану справ у виявленні та розкритті злочинів. Тому вже в 1918 році було створено Вищий інститут фотографії і фототехніки, в якому поряд з іншими спеціалістами готувалися перші експерти-криміналісти.

Необхідно зазначити, що кабінети науково-судової експертизи в Києві та Одесі ніколи не зупиняли повністю своєї криміналістичної діяльності, навіть у роки революції і громадянської війни. Зважаючи на важливість завдань, що вирішувалися в інтересах розслідування злочинів, у 1923 р. в Україні було організовано третій кабінет науково-судової експертизи -в м. Харкові. Ініціатива його створення належить видатному спеціалістові в галузі судової медицини - доктору медичних наук, професорові М. С. Бокаріусу.

У 1925р. РНКУРСР затвердила нове "Положення про кабінети науково-судової експертизи", яким на них було покладено обов'язок не лише проведення судових експертиз за завданнями судово-слідчих органів, а й ведення науково-дослідної роботи. Тоді ж кабінети науково-судової експертизи в Україні були реорганізовані в Інститути науково-судової експертизи. З цього часу починається плідна науково-дослідна й експертна діяльність українських експертних закладів, в надрах яких сформувалася перша українська школа криміналістів. До них належать професори М. С. Бокаріус, Б. О. Вахліс, М. П. Макаренко, Ю. С. Сапожніков, В. І. Фаворський.

У 30-40-х рр. XX ст. почалося створення криміналістичних лабораторій при юридичних і правових інститутах: Саратова (1930 р.), Ленінграда (1936 р.), Москви (1936 р.), Ташкента (1940 р.), які невдовзі поряд із забезпеченням навчального процесу та науковими розробками стали виконувати експертизи для органів прокуратури і суду.

У 1935 р. було організовано криміналістичну лабораторію в Інституті кримінальної політики при Прокуратурі, Верховному Суді СРСР і Наркомюсті РРФСР. У 1938 р. цю лабораторію передано до Інституту права АН СРСР, а в 1951 р. - до ВИДІ криміналістики Прокуратури СРСР.

Новим криміналістичним закладом, що зіграв важливу роль у розвитку криміналістики, стала Центральна криміналістична лабораторія Мінюсту СРСР, яку було створено в 1944 р. Після неї були створені аналогічні за завданнями лабораторії майже в усіх республіках Союзу. Більшість із них пізніше стали Науково-дослідними інститутами судової експертизи.

Паралельно з названими закладами питання криміналістичних досліджень і розробок вирішувалися в експертних підрозділах системи НКВС, а потім - МВС, МДБ і КДБ.

Так, перший відомчий кабінет науково-судової експертизи почав діяти з 1919 р. при Центральному управлінні кримінального розшуку Росії. У 1921 р. кабінет було реорганізовано в науково-технічний підвідділ Відділу кримінального розшуку НКВС. Аналогічні науково-технічні підрозділи було створено у 1922 р. в усіх республіках. Ці підрозділи мали експертів, лабораторії, а також реєстраційні бюро і статистичні частини. Співробітники цієї служби провели значну роботу щодо організації криміналістичних обліків, розробки в галузі дактилоскопії, впровадження у практику розшуку словесного портрета, методів судово-оперативної фотографії.

У роки Великої Вітчизняної війни експертну діяльність в Україні здійснювали в основному науково-технічні відділи органів міліції, Київський, Харківський та Одеський науково-дослідні інститути судових експертиз, які відновлювали свою діяльність після зняття окупації. Наприкінці 1945 р. було створено Науково-дослідний Інститут криміналістики Головного управління міліції НКВС, який і очолив систему відомчих експертних підрозділів.

З 1958 р. почалася цілеспрямована підготовка експертів-кри-міналістів для потреб різних правоохоронних органів на базі вищої юридичної освіти у Вищій школі МВС СРСР.

Сьогодні в Україні діють Науково-дослідні інститути судових експертиз Міністерства юстиції України та їх відділення, зокрема: Київський НДІСЕ і його відділення - Вінницьке, Тернопільське, Черкаське, Чернігівське; Одеський НДІСЕ і його відділення -Миколаївське, Кіровоградське, Херсонське; Харківський НДІСЕ і його відділення - Сумське, Севастопольське, Полтавське; Дніпропетровський НДІСЕ; Кримський НДІСЕ ум. Сімферополі; Донецький НДІСЕ і його відділення - Луганське; Львівський НДІСЕ і його відділення - Волинське у м. Луцьку.

Експертна служба МВС України включає такі підрозділи: Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС, як головна відомча судово-експертна установа; науково-дослідні експертно-криміналістичні центри (НДЕКЦ) при головних управліннях МВС в Криму, м. Києві та Київській області, управліннях МВС в областях, м. Севастополі й на транспорті.

У Службі безпеки України експертні підрозділи входять до складу Експертно-криміналістичної служби при Науково-технічному управлінні СБ України. Також функціонують експертні підрозділи, що створені у інших відомствах (Збройних Силах України, Державній митній Службі, податковій міліції) і на які може бути покладено завдання щодо проведення окремих видів судових експертиз. Так, наприклад, наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 березня 2004 р. з метою судово-експертного та техніко-криміналістичного забезпечення діяльності органів ДПС України створено Центральну лабораторію криміналістичних досліджень паспортних документів.

Рекомендована навчальна література до Розділу І

1. Курс криминалистики / Й.С.Андреев, Г.И.Грамович, Н.И.По- рубов. - Минск: Вьіш. шк., 2000. - С.5-25.

2. Криміналістика: Підручник/За ред. П.Д.БІленчука. -2-ге вид. Випр. і доп. - К.: Атіка, 2001. - С.6-53.

3. Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец, ви щих закладів освіти. - Кол. автор. /За ред. В.Ю.Шепітька. - К.: Вид. Дім "Ін Юре", 2001. - С.6-57.

4.Криминалистика: Учебник/Подред. Т.А.Седовой, А.А.Зксар- хопуло. - СПб.: Изд-во "Лань", 2001.- С.4-72.

5.Криміналістика: Спеціальний курс лекцій /1.В.Гора, В.А.Ко- лесник. - К.: Вид-во НА СБ України, 2002. - С.4-64.

6. Белкин Р.С. Курс криминалистики: Учеб. пособие для вузов. - 3-є изд., дополн. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон й право, 2001. - С. 10- 276, 419-444, 480-507.

7.Криміналістика: Навчальний посібник/Кузьмічов В.С., Про- копенко Г.І. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - С.5-51

8.Криміналістика: Курс лекцій, (ч. 1). /Бахін В.П., Гора І.В., Цим- бал П.В. - Ірпінь: Акад. ДПС України, 2002. - С. 5-59

9.Криміналістика: Підручник / За ред. В.Ю.Шепітька. - 2-ге вид.- К.: Концерн "Видавничий Дім "Ін Юре", 2004. - С. 6-59

..,

РОЗДІЛИ