ПИТАННЯ 24. Класифікація криміналістичних версій

Криміналістичні версії можуть бути класифікованими за різними підставами. Криміналісти сьогодні розробили класифікаційні системи різних видів версій. В основу цих систем покладено ознаки, які мають криміналістичне значення: суб'єкт висунення версії; обсяг юридичного знання; вид логічного судження; визначеність версії; направленість версії тощо.

За суб'єктом висунення, а, отже, за характером діяльності, яка здійснюватиметься і пов'язана зі встановленням істини у справі, виділяють слідчі, судові, оперативно-розшукові й експертні версії.

Сл/дч/верс/ївисуваються під час порушення кримінальної справи і розслідування події, що має ознаки злочуну. Суб'єктом побудови слідчих версій може бути лише особа, яка проводить розслідування справи-дізнавач, слідчий, прокурор. Припущення, що висловлені іншими учасниками процесу, можуть розглядатись як слідчі версії лише у випадку прийняття їх особою, яка проводить розслідування.

Після закінчення розслідування кримінальної справи слідчий у своєму обвинувальному висновку відображає не версії, як свої припущення про фактичні обставини справи, а доказане з погляду слідства обвинувачення як істину ("версію обвинувачення"), яка встановлена у процесі досудового слідства.

Під час судового розгляду суд може висувати різні припущення щодо обставин справи, яку він розглядає: прийняти версії слідства або ж висунути інші, які відрізняються чи навіть протилежні слідчим припущенням. Ці припущення суд перевіряє наявними в його розпорядженні засобами сам або повертає справу на додаткове розслідування. Такі обґрунтування припущення називаються судовими версіями.

Оперативно-розшукові версії висувають оперативні співробітники. Вони можуть бути висунуті як до порушення кримінальної справи, так і паралельно з її розслідуванням під час оперативного супроводу досудового слідства. Зв'язок цих версій зі слідчими зумовлений єдністю предмета дослідження і тому в деяких випадках оперативно-розшукові версії можуть збігатися зі слідчими. Однак, при цьому передбачені відмінні способи їхньої перевірки - в процесуальному і непро-цесуальному порядках.

У процесі експертного дослідження висуваються експертні версії, їхня побудова та перевірка перебувають у безпосередньому зв'язку з об'єктом дослідження і тими завданнями, що поставлені органом розслідування і які вирішує експерт. Від слідчих і оперативно-розшукових версій експертні відрізняються не лише за суб'єктом висунення, а ще й за методами і способами їх перевірки. Як частина експертного дослідження, вони перевіряються здебільшого за допомогою лабораторних методів і з використанням відповідних науково-розроблених експертних методик.

За обсягом встановлення обставин події, яка досліджується, версії поділяються на загальні й окремі.

Загальні версії будуються для пояснення характеру досліджуваної події загалом, охоплюючи весь склад злочину, що розслідується (вбивство, самогубство, нещасний випадок тощо).

Окремі версії висуваються для встановлення і пояснення окремих обставин і фактів, що мають значення для розслідування. До них належать версії про місце і час вчинення злочину, про знаряддя злочину, про механізм утворення окремих слідів, про кількість співучасників злочину тощо.

За обґрунтованістю і логічним взаємозв'язком виділяють основні версії і контрверсії. Базою для основної версії є зібраний слідчим матеріал, який дає підстави для її висунення. Логіч-

ним запереченням основної версії є контрверсія. Вона слугує, начебто, додатковим гарантом об'єктивності дослідження, запобігає односторонності і суб'єктивності основної версії. Контрверсія завжди має певні підстави для висунення, а в разі відсутності таких підстав просто не висувається.

Припущення найбільш загального характеру називають типовими версіями. Типова версія - це найбільш характерне для цієї ситуації з точки зору відповідної галузі знання пояснення окремих фактів чи події в цілому. Під типовою криміналістичною версією розуміють пояснення події злочину в цілому або окремих його сторін, що ґрунтується на даних узагальненого досвіду слідчої, судової, оперативно-розшукової і експертної практики за аналогічними справами. Смисл таких версій полягає у поясненні подій при мінімальних вихідних даних, що надзвичайно необхідно для визначення напрямку розслідування справи у разі дефіциту інформації. Особливістю таких версій є те, що вони мають досить обмежене пізнавальне значення, даючи досить загальні пояснення події, яка досліджується.

Практичне значення типових версій підтверджується ефективністю розроблених на їх основі типових програм дій слідчо-оперативної групи, яка отримала повідомлення про конкретний злочин і здійснює перевірку такого повідомлення. Такі типові програми базуються на мінімальній вихідній інформації, що узагальнена типовою версією. У багатьох випадках вони приймаються на озброєння чергових частин органів внутрішніх справ та Служби безпеки і дають змогу найбільш раціонально організовувати роботу групи на місці події й направити її учасників на пошук можливих слідів та інших доказів злочину і його розкриття за гарячими слідами.

За відношенням до предмета доказування версії поділяються на обвинувальні- спрямовані на доказування обвинувачення підозрюваного у причетності до вчинення злочину, і виправдовувальні - направлені на підтвердження непричетності підозрюваного до вчинення злочину.

Під час класифікації інколи виокремлюють робочі версії'як ті, що належать до більш дрібних, другорядних обставин злочину і прийняті для перевірки та знаходять своє підтвердження або відпадають у процесі розслідування.