ПИТАННЯ 14. Зміст поняття криміналістична ідентифікація та основні етапи розвитку цієї криміна-лістичноїтеорії

Термін "ідентифікація" походить від латинського слова "ісІепМісаге", що означає ототожнювати. У криміналістиці він використовується у трьох значеннях. Ним визначають: мету і результат дослідження матеріальних об'єктів, процес дослідження і метод пізнання, що є найважливішою частиною загальної теорії криміналістики.

Криміналістична ідентифікація має на меті встановлення індивідуальної тотожності об'єктів, які мають значення для розслідування злочину. Отже, ідентифікація - це процес встановлення конкретного матеріального об'єкта шляхом його виокремлення із заданої сукупності об'єктів за неповторним комплексом ознак, які відображені за обставин, пов'язаних зі злочином.

Теорія криміналістичної ідентифікації вважається однією з найбільш розроблених окремих криміналістичних теорій. З моменту формулювання С. М. Потаповим у 1940 р. її основних положень і до сьогоднішнього часу ця теорія займає одне з провідних місць у криміналістичних наукових дослідженнях.

Вона стала першою окремою криміналістичною теорією, яка виступала не як сума окремих теоретичних розробок, а як систематизоване знання, як упорядкована система понять.

У криміналістичній літературі існують різні думки щодо етапів розвитку теорії криміналістичної ідентифікації. Так, Р. С. Бєлкін виділяв три етапи. Перший-з 1940 до 1950рр.-етап формування загальних основ теорії, її вихідних положень та принципів. Другий - з початку 50-х до кінця 60-х рр. - етап формування на базі загальних положень теорії криміналістичної ідентифікації судово-трасологічної, судово-графічної тощо. Третій - з початку 70-х рр. до цього часу - характеризується як переглядом, уточненням і доповненням окремих загальних положень теорії криміналістичної ідентифікації, так і продовженням дослідження її окремих положень, спробами розширити коло об'єктів ідентифікації, розглядом можливостей застосування нових методів ідентифікації, вивченням її інформаційного, доказового і логічного аспектів, початком математизації та кібернетизації процесів ідентифікації.

Загальні принципи теорії ідентифікації розробив С. М. Пота-пов, який поділив об'єкти на ті, які ідентифікуються, тобто ототожнюються, та ідентифікуючі, тобто ті, за допомогою яких ототожнюють, і називав це основним принципом криміналістичної ідентифікації. На думку С. М. Потапова, саме цей принцип є первинною основою для вирішення питання про те, в яких випадках ідентифікація може дати позитивні результати: у разі здійснення її безпосередньо слідчим або судом; за допомогою реєстраційних методів або шляхом експертизи.

Важливий внесок у розвиток теорії криміналістичної ідентифікації зробили А. І. Вінберг, В. Я. Колдін, В. С. Мітрічев, М. В. Сал-тевський, Т. А. Сєдова, М. Я. Сегай, М. В. Терзієв, Б. І. Шевченко.