ПИТАННЯ 7. Зв'язок криміналістики з іншими правовими науками

Місце криміналістики в системі наукового знання можна показати через з'ясування її зв'язків із суміжними науками. Даючи характеристику місця криміналістики в системі наукових знань, необхідно опиратися на її предмет, враховувати значення криміналістики для практики боротьби зі злочинністю, вплив, який виявляють юридичні науки на криміналістику і який вона, в свою чергу, виявляє на них. Насамперед, криміналістика тісно пов'язана з кримінальним правом, кримінологією, правовою статистикою, адміністративним правом, судовою медициною та психіатрією, юридичною (судовою) психологією, теорією опе-ративно-розшукової діяльності. Безумовно, що найбільш тісні зв'язки криміналістика має з наукою кримінально-процесуального права.

Питання про зв'язок та розмежування предметів криміналістики й науки кримінального процесу вважається одним із найскладніших у цьому аспекті. Криміналістика як самостійна галузь наукового знання виникла в межах науки кримінального процесу, а тому предмет криміналістики почав сформуватись у межах кримінального процесу. Лише у міру накопичення власного емпіричного матеріалу і його теоретичних узагальнень криміналістика виокремилась із кримінального процесу в самостійну галузь юридичної науки. Змістом науки кримінального процесу є норми чинного кримінально-процесуального права, які регулюють діяльність із розслідування кримінальних справ, а також сама діяльність органів дізнання, слідства, прокуратури і суду з порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ. Але жоден закон не в змозі передбачити у своїх нормах всі можливі ситуації, які виникають у процесі розслідування злочинів і вимагають прийняття обґрунтованих рішень. Це завдання вирішується криміналі-

етикою шляхом розробки рекомендацій щодо застосування процесуальних засобів для досягнення мети правосудця. Техніко-кри-міналістичні засоби, тактичні прийоми і методичні рекомендації з розкриття і розслідування злочинів, які розроблені криміналістикою, лише тоді будуть обґрунтованими, коли вони узгоджуються з чинним кримінально-процесуальним законом і спрямовані на забезпечення правильного його застосування.

Отже, правові основи криміналістики полягають у пріоритеті правової норми перед рекомендаціями цієї науки. Рекомендації криміналістики не можуть бути протиставлені кримінально-процесуальному законодавству, тому що це означало б підрив основного принципу кримінального процесу-дотримання законності. Правові основи криміналістики становлять систему визначених законом і підзаконними актами принципів та правил, що визначають умови допустимості криміналістичних рекомендацій, характер і зміст, мету та порядок їх застосування.

Кримінально-процесуальне законодавство допускає свободу дій слідчого і суду в певних межах, заздалегідь окреслених законом. Але криміналістичні рекомендації передбачають і зворотний зв'язок із кримінально-процесуальними нормами, вони можуть відповідно впливати на закон. Наприклад, поява нових способів фіксації інформації, які почали застосовуватися для фіксації процесу і результатів слідчих дій, зумовила необхідність їх законодавчого закріплення у відповідній процесуальній нормі.

Кримінальне право як наука вивчає закономірності, що визначають види й форми злочинних проявів, процес розвитку злочинної діяльності, види покарань і умови їх застосування до осіб, котрі винні у вчиненні злочину. Зв'язок криміналістики і кримінального права зумовлений тим, що неможливо розслідувати той чи інший злочин, не знаючи ознак його складу, характеристики об'єктивної сторони, мотивів, способів вчинення тощо. Норми кримінального права визначають певне діяння як злочин, що потребує розслідування, і постають підставою для розробки окремих криміналістичних методик.

Кримінологія, яка вивчає закономірності злочинності як соціального явища, його причини, особу злочинця, попередження правопорушень, безпосередньо впливає на криміналістику. Дані кримінологічної статистики, закономірності, що виявляються кри-

мінологією, зокрема, залежність характеру злочинного діяння і способу його вчинення від властивостей особи винного, повинні враховуватися криміналістикою під час розробки рекомендацій щодо розкриття і розслідування злочинів.

Судова статистика як спеціальна галузь соціальної статистики вивчає кількісний вираз закономірностей, що визначають стан і динаміку злочинності, судимості, а також показники, які характеризують заходи з боротьби зі злочинністю. Зв'язок кри-міналістики з судовою статистикою проявляється в тому, що у кінцевому результаті остання з них відображає в своїх даних ефективність застосування на практиці положень криміналістики й розроблених нею засобів та методів виявлення, розслідування й попередження злочинів. Криміналістика ж враховує і використовує дані судової статистики для оцінки ефективності своїх рекомендацій та визначення напрямків діяльності правоохоронних органів, які потребують отримання відповідних криміналістичних рекомендацій, впровадження спеціально створених нових криміналістичних засобів і методів, які сприятимуть підсиленню боротьби зі злочинністю.

Має значення для криміналістики така юридична наука, як адміністративне право, тобто та його частина, що присвячена збиранню, дослідженню й оцінці доказів у справах про адміністративні правопорушення. Мають зв'язок з криміналістикою розділи, які присвячені побудові системи управління правоохоронною сферою, що має значення для правильної організації розкриття й розслідування злочинів.

Розробляючи криміналістичні рекомендації, криміналістика враховує розробки в галузі судової медицини та судової психіатрії. В свою чергу судова медицина використовує дані криміналістичної трасології для вирішення власних завдань, широко застосовує методи криміналістичної ідентифікації для відповідних судово-медичних досліджень, багато криміналістичних прийомів та науково-технічних засобів із успіхом використовуються судовою медициною.

Судова психіатрія досліджує психіку людини в нормі та її патології в разі вчинення суспільне небезпечних дій, дає пояснення поведінці людини у випадках розладів психічної діяльності. Визначення психічного стану особи має безпосереднє значення

для вирішення питань щодо можливості проведення з цією особою слідчих дій, притягнення до кримінальної відповідальності, призначення покарання. Вказані питання можливо вирішити лише в результаті призначення судово-психіатричної експертизи. Підготовка відповідних матеріалів для призначення судової психіатричної експертизи проводиться за правилами підготовки експертиз, розробленими криміналістикою.

Судова психологія розкриває фактори, які впливають на поведінку учасників судочинства, їх психологічні особливості залежно від процесуального статусу та слідчої ситуації. Дані психології широко використовуються в тактиці й методиці розслідування, її рекомендації дають змогу здійснювати правильний психологічний вплив на допитувану особу, визначати її комунікативні якості, емоційний стан. Ці дані криміналістика враховує під час розроблення тактичних прийомів і рекомендацій щодо проведення окремих слідчих дій. У свою чергу судова психологія бере з криміналістики значну частину емпіричного матеріалу, на базі якого формуються її власні теоретичні викладки.