Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Наказ про проведення інвентаризації №10





«20» грудня 20 р.

У зв’язку з підготовкою до складання річної фінансової звітності, керуючись Законом України “Про бухгалтерський обліку та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99.р. № 996 – ХІV, зі змінами та доповненнями, Інструкцію з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94.р. № 69, зі змінами та доповненнями, а також іншими нормативними документами, що регулюють порядок проведення інвентаризації, з метою підтвердження правильності та достовірності відображення даних у річній фінансовій звітності, НАКАЗУЮ:

1. Провести повну інвентаризацію активів і зобов’язань підприємства з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження станом на 30 грудня 20__ року з обов’язковим складанням відповідних інвентаризаційних описів. Інвентаризацію провести в такі терміни:

а. товарно-матеріальних цінностей на складах, у незавершеному виробництві та готової продукції – з 26 по 30 грудня 20__ року;

б. грошових коштів у касі, цінних паперів, бланків суворого обліку – з 26 по 30 грудня 20__ року;

в. основних засобів, незавершених ремонтів основних засобів, нематеріальних активів, фінансових вкладень – з 28 по 30 грудня 20__ року;

г. розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами – з 21 по 30 грудня 20__ року.

2. Призначити постійно діючу інвентаризаційну комісію у складі:

Голова комісії: заступник директораБілоус Б.С.

посада ПІБ

Члени комісії:

Головний бухгалтерМороз М.З.

Посада ПІБ

менеджер з постачанняСапюк С.К.

посада ПІБ

головний технологДмитренко Д.О.

посада ПІБ

 

3. Інвентаризацію провести у присутності матеріально відповідальної особи:

КомірникаСидорчука Семена Семеновича

Посада ПІБ

4. Постійно діючий інвентаризаційній комісії у п’ятиденний термін після закінчення інвентаризації передати матеріали інвентаризації на затвердження керівнику.

5. У своїй роботі постійно діючій інвентаризаційній комісії керуватися Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94.р. № 69, зі змінами і доповненнями.

6. Зі змістом наказу під розписку ознайомити всіх працівників, пов’язаних з проведенням інвентаризації.

7. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Директор Полікарпов П.В.

ПІБ

До складу інвентаризаційної комісії доцільно включати фахівців, добре обізнаних в складовій справі (технології зберігання запасів); інженерно-технічних працівників, здатних дати оцінку технічного стану засобів; економістів та бухгалтерів; спеціалістів з маркетингу (які можуть встановити ринкову вартість будь-якого активу). Комісію очолює керівник підприємства або його заступник.

Наказ вручається голові інвентаризаційної комісії перед початком інвентаризації або від’їздом до місця її проведення. Разом з ним видається пломбіра тор або інші технічні засоби.

Перед проведенням інвентаризації керівник збирає інвентаризаційну комісію і проводить інструктаж з наступних питань:

v ознайомлення з виданим наказом, метою, завданням, способами інвентаризації;

v висвітлення загальних правил і специфічних особливостей в методиці інвентаризації певних об’єктів;

v уточнення об’єктів, які підлягають інвентаризації;

v забезпечення бланками описів, канцтоварами, вимірювальними приладами складу комісії;

v ознайомлення з правилами оформлення інвентаризаційних описів;

v пояснення порядку прийняття заходів у випадку необхідності проведення повторної інвентаризації;

v висвітлення обов’язків, прав і відповідальності кожного члена інвентаризаційної комісії;

Для початку проведення інвентаризації матеріально відповідальної особи в присутності комісії складають звіт про останні проведені операції, відображають їх у регістрах обліку і разом з описом документів під розписку здають до бухгалтерії.

Це дозволяє розмежовувати документи, що відносяться до моменту проведення інвентаризації та після її проведення, що має важливе значення для правильного визначення облікових даних та виведення результатів інвентаризації. Складений матеріально відповідальною особою звіт та додані первинні документи детально перевіряють члени комісії.

Інвентаризація повинна проводиться в присутності всіх членів комісії та матеріально відповідальних осіб. При колективній (бригадній) матеріальній відповідальності – з обов’язковою участю бригадира.

 

В приміщення, де проводиться інвентаризація, сторін особи не допускається. Інвентаризаційна комісія зобов’язана:

v припинити операції щодо руху майна на складі;

v опломбувати всі місця зберігання активів, де є окремі чи додаткові входи та виходи (склади, підвали, підсобні приміщення);

v отримати та перевірити звіти матеріально відповідальних осіб з доданими до них виправдовуючи ми документами. Для цього матеріально відповідальній особі пропонується рознести в книгу (картки) складського обліку всі прибуткові та видаткові документи, з виведенням залишків на момент інвентаризації;

v взяти у матеріально відповідальних осіб розписку;

v організувати необхідну підготовку майна до інвентаризації;

v перевірити правильність ваговимірювальних приладів.

Інвентаризація повинна проводитись так, щоб все майно було відображене в інвентаризаційних описах та щоб виключалась можливість пред’явлення одних і тих же активів повторно.

При зберіганні однорідного майна в декількох місцях (склади, комори, і т.п.) в період інвентаризації в одному з них доступ до інших повинен бути забороненим. Перед тим, як опломбувати окремі місця зберігання майна, матеріально відповідальна особа повинна зачинити їх на ключ, при цьому ключі залишаються у матеріально відповідальної особи.

Припинення операцій з надходженням та відпуску майна не повинно негативно впливати на роботу підприємства. Через це важливо правильно здійснити розрахунок потреб необхідних запасів для виробничих потреб на час інвентаризації та попередньо видати його зі складу. У тих випадках, коли зробити це неможливо, як виняток, допускається здійснення господарських операцій з руху майна в процесі інвентаризації. Відпуск майна здійснюється при обов’язковій участі інвентаризаційної комісії.

Перевірка вагомого господарства є обов’язковою процедурою підготовчої стадії. Наявні ваговимірювальні пристрої повинні бути перевірені за терміном клеймування і точністю виміру, а результати такої перевірки оформлені актом.

Під час перерви в роботі комісії ключі від місця зберігання знаходяться у матеріально відповідальної особи, а печатка у голови комісії.

Записи фактичних залишків майна, виявленого при інвентаризації, комісія здійснює в інвентаризаційних описах, що складає в процесі до і після закінчення інвентаризації (застосовуючи робочі зошити). Бланки інвентаризаційних описів видає бухгалтерія.

Заповнення будь-яких реквізитів в описах до початку інвентаризації забороняється. Грубим порушенням порядку проведення інвентаризації є видача на руки комісії описів, в яких відображена наявність активів за даними бухгалтерського обліку.

Інвентаризаційні описи складають тільки на дату початку інвентаризації з подальшим коригуванням на цю ж дату фактичної наявності того майна, по якому відбувався рух в період інвентаризації.

Початком інвентаризації вважається час пред’явлення матеріально відповідальною особою комісії всіх виправдовуючи документів, складання звіту, опечатування і отримання розписки про повноту пред’явлення документів.

Інвентаризаційні описи складають окремо:

· по кожній матеріально відповідальній особі;

· кожному місцю зберігання майна;

· окремо на майно, що надійшло в ході інвентаризації;

· окремо на майно, що знаходиться на відповідальному зберіганні;

· окремо на майно, зіпсоване і не придатне для використання в процесі виробництва;

Описи повинні складатися охайно, без помарок і підчисток, текст і цифри слід писати чітко і розбірливо.

В процесі заповнення інвентаризаційних описів здійснюють взаємну звірку кожної сторінки опису і у випадку виявлення розбіжностей по окремих позиціях негайно здійснюють перерахунок порівняння тих запасів, по яких виявилися розбіжності з фактом.

Допущені помилки при заповненні описів і неточності виправляють у всіх екземплярах (обов’язкова наявність підтверджуючих підписів). Якщо помилки були виявлені працівниками бухгалтерії, то про їх виправлення повідомляють осіб, що допустили помилки. Працівники бухгалтерії також підписуються при виправленні.

В інвентаризаційних описах не дозволяється залишати незаповнені рядки. В останніх листах (сторінках) вони прокреслюються. Ціни повинні відповідати одиниці виміру майна.

При оформленні інвентаризаційного опису кожна його сторінка нумерується. В кінці сторінки цифрами і прописом виводиться підсумок натуральних одиниць, записаних на сторінці. Після закінчення записів вказується кількість заповнених рядків. Кожна сторінка та опис в цілому підписуються всіма учасниками інвентаризації.

Кількість примірників інвентаризаційних описів повинна бути достатньою, щоб не виникало необхідності їх додаткового складання (розмноження).

Оформлені згідно вимог інвентаризаційні описи підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальною особою, яка також дає розписку про те, що інвентаризація проведена правильно і претензії до інвентаризаційної комісії вона не має. Інвентаризаційна комісія, що підписує описи, несе відповідальність за дотримання порядку, способів та строків проведення інвентаризації, за правильність підрахунку та занесення записів до опису.

Інвентаризаційні описи та інші документи передають до бухгалтерії тільки через членів інвентаризаційної комісії за переліком під розписку, де зазначається кількість зданих документів.

Остаточні результати проведеної інвентаризації можна визначити лише за порівняльними відомостями.

Необоротні нематеріальні активи

При інвентаризації необоротних матеріальних активів, передусім, перевіряється наявність і стан регістрів аналітичного обліку (інвентарних карток, інвентарних книг, описів); технічних паспортів та іншої технічної документації; документів на необоротні матеріальні активи, які прийняті в оренду або на зберігання. Також перевіряється наявність документів на земельні ділянки, водоймища та інші об’єкти природних ресурсів, які знаходяться у власності підприємства.

Інвентаризаційна комісія визначає обґрунтованість віднесення активів до складу необоротних матеріальних активів, виявляє активи, які не використовуються внаслідок непридатності до експлуатації.

При перевірці правильності оцінки необоротних матеріальних активів вивчаються всі документи, якими було оформлено роботи щодо їх відновлення, з метою визначення характеру проведених робіт (капітальні вкладення чи ремонт).

Під час інвентаризації слід також встановити чи відповідає залишкова вартість об’єкта його справедливій вартості. Комісія встановлює причини зменшення корисності об’єктів основних засобів, за якими нарахована 100% амортизація, але які продовжують експлуатуватись. Інвентаризаційна комісія визначає підстави для проведення переоцінки (уцінки, дооцінки), перегляду строку корисного використання окремих об’єктів основних засобів, вносить пропозиції щодо використання та обліку таких об’єктів.

Якщо на момент проведення інвентаризації деякі інвентарні об’єкти тимчасово відсутні (наприклад, предмети прокату, що знаходяться у використанні), то дані про них заносяться до окремого опису на підставі первинних документів (типових форм ОЗ-1, ОЗ-6) і документів, які підтверджують факт тимчасової відсутності зазначених об’єктів (наприклад, договори прокату).

На необоротні матеріальні активи, передані в оренду, комісія зобов’язана отримати інвентаризаційний опис від орендаря і тільки на його підставі прийняти рішення про включення таких активів до описів інвентаризації.

На прийняті в оренду необоротні матеріальні активи складається окремий опис у двох примірниках: за кожним конкретним орендодавцем з наступним надсиланням йому одного примірника опису.

У ході проведення інвентаризації можуть бути виявлені відсутні та зайві (невраховані) необоротні матеріальні активи. У такому випадку комісія фіксує факти виявлення недостач або надлишків у протоколі та вимагає від матеріально відповідальної особи письмового пояснення причин їх виникнення.

Якщо виявлено недостачу необоротних матеріальних активів, комісія приймає рішення про встановлення особи, винної у цьому, необхідність відшкодування заподіяної нею шкоди. При виявленні лишків необхідно з’ясувати, за чиїм розпорядженням вони були придбані або споруджені та за рахунок яких джерел здійснено фінансування. Лишки необоротних матеріальних активів слід оприбуткувати на баланс підприємства за первісною вартістю, а у випадку неможливості її встановлення – за справедливою вартістю необоротних матеріальних активів, визначено на дату виявлення лишків. Знос визначається експертним шляхом з урахуванням технічного стану необоротних матеріальних активів.

Нематеріальні активи

Одним з шляхів контролю за збереженням об’єктів нематеріальних активів є проведення інвентаризації, яка полягає в перевірці наявності документів, що підтверджують права на їх використання, а також правильності та своєчасності відображення нематеріальних активів на балансі підприємства.

При інвентаризації нематеріальних активів комісії слід врахувати наступне:

· перевірка нематеріальних активів здійснюється лише в грошовому (вартісному) вираженні на підставі первинних документів. До останніх відносяться акти приймання-передачі, платіжні документи, ліцензійні угоди, патенти та інші свідоцтва, що підтверджують факт придбання або створення нематеріальних активів;

· перевіряється відповідність нематеріальних активів вимогам, викладеним в П(С)БО8;

· визначається можливість отримання в майбутньому економічних вигід від використання нематеріальних активів.

Проведення інвентаризації нематеріальних активів починається з визначення правильності відведення сум, що обліковуються на рахунку 12 “Нематеріальні активи”, саме до складу нематеріальних активів, після чого проводиться перевірка обґрунтованості їх оприбуткування, тобто наявності документів, на підставі яких оформлено придбані майнові права.

За всіма нематеріальними активами інвентаризаційна комісія перевіряє наявність розпорядчого документу підприємства про затвердження корисного строку їх встановлення. Також інвентаризаційною комісією повинна бути встановлена наявність на підприємстві документів з детальним описом кожного нематеріального активу та порядку його використання.

Програмні продукти перевіряються за їх наявністю на відповідних насіях та експлуатаційного пробою.

У ході проведення інвентаризації нематеріальних активів складається інвентаризаційний опис об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № НА-4) в одному примірнику, окремо за кожним місцезнаходженням об’єктів права інтелектуальної власності та за кожною особою, відповідальною за використання об’єктів права інтелектуальної власності. До інвентаризаційного опису включається кожний окремий об’єкт прва інтелектуальної власності. При його складанні особа, відповідальна за використання об’єктів права інтелектуальної власності дає розписку про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові та видаткові документи передані бухгалтерській службі і всі об’єкти права інтелектуальної власності, одержані для використання і зберігання, оприбутковані, а ті об’єкти, що вибули (ліквідовані), списані.

При інвентаризації об’єктів права інтелектуальної власності їх наявність встановлюється або за документами, що були підставою для оприбуткування, або додатковою за документами, якими оформлені (тобто підтверджуються) майнові права.

При інвентаризації об’єктів права інтелектуальної власності до інвентаризаційного опису вписуються наступні дані: назва, характеристика, первісна вартість, сума зносу, дата придбання, термін корисного використання. При цьому перевіряється обґрунтованість сум.

При виявленні об’єктів права інтелектуальної власності, що не прийняті до обліку, інвентаризаційна комісія повинна включити їх до інвентаризаційного опису із зазначенням необхідних даних.

Запаси

При перевірці запасів інвентаризаційна комісія повинна дотримуватись наступних вимог:

1) переважування, обмірування, підрахунок запасів проводяться в порядку їх розміщення у цьому приміщенні, не допускаючи безладного переходу комісії від одного виду запасів до іншого;

2) інвентаризаційні описи складаються окремо на запаси, що перебувають у дорозі, неоплачені у строк покупцями відвантажені запаси, ті, що знаходяться на складі інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, в переробці);

3) у випадку надходження або витрачення запасів під час проведення інвентаризації, матеріально відповідальною особою в присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови на видаткових та прибуткових документах робиться позначка “після інвентаризації”, з посиланням на дату опису, де записано такі запаси.

Наявність запасів, що знаходяться в дорозі, підтверджується розрахунковими документами постачальника, а товарів відвантажених – копіями пред’явленими покупцями документів на відвантаження запасів. При проведенні інвентаризації виробничих запасів одночасно перевіряють наявність тара за видами.

Інвентаризація МШП проводиться за місцями їх знаходження і особами, на відповідальному зберіганні яких вони знаходяться. В процесі інвентаризації слід встановити правильність віднесення господарських засобів до групи малоцінних і швидкозношуваних предметів.

Незавершене виробництво

Перед початком інвентаризації всі непотрібні цехам матеріали, напівфабрикати, деталі, вузли і агрегати, обробка яких на даному етапі закінчена, підлягають здачі на склад. Сировина, матеріали і купівельні напівфабрикати, які знаходяться на робочих місцях та не були ще в обробці, до опису незавершеного виробництва не включаються.

При інвентаризації незавершеного виробництва перевіряється: фактична наявність заділів (деталей, вузлів, агрегатів) і виробів, виготовлення яких або зборка яких ще не закінчена; фактична комплексність незавершеного виробництва за анульованими замовленнями, а також за замовленнями, виконання яких призупинене; оцінка незавершеного виробництва.

Готівка в касі

Інвентаризаційна комісія перевіряє наявність коштів шляхом повного перерахунку всіх готових коштів, наявних у касі, цінних паперів, чекових книжок тощо. Під час проведення інвентаризації залишок готівки в касі звіряється за даними обліку за касовою книгою. Готівка, що зберігається в касі, але не підтверджена прибутковими касовими ордерами, вважається лишком готівки в касі. При застосуванні підприємством у розрахунках РРО наявна на місці проведення розрахунку готівка звіряється касиром-оператором РРО із сумою, зазначеною в денному звіті РРО. В умовах амортизованого введення касової книги слід проводити перевірку правильності роботи програмних засобів обробки касових документів; здійснюється методом звірки залишків по банківських виписках. Суть інвентаризації полягає у встановленні реальності залишків шляхом перевірки відповідності сальдо по всіх банківських виписках і облікових регістрах на кінець інвентаризаційного періоду, встановлення можливих розбіжностей і претензій до обслуговуючого банку, якщо останні мали місце.

Векселі

Інвентаризації підлягають всі векселі, як ті, що знаходяться в портфелі, так і ті, що вилучили з нього (на інкасо, в забезпечення, обліковані та бланкіровані). За кожною категорією векселів слід скласти окремий опис. При великій кількості векселів бажано завчасно скласти описи, що суттєво прискорює роботу комісії. За векселями, що знаходяться в банківських установах, до описів необхідно додавати письмові довідки банків.

Зобов’язань

Метою проведення інвентаризації зобов’язань є встановлення правильності розрахунків за довгостроковими та поточними зобов’язаннями, обґрунтованості та реальності цих сум.

Об’єктами інвентаризації виступають дані щодо стану розрахунків за зобов’язаннями на певну дату: розрахунки за одержаними довгостроковими та короткостроковими позиками та відсотками за ними; заборгованість за довгостроковими та короткостроковими векселями виданими; довгострокові зобов’язання за облігаціями та з оренди; розрахунки з постачальниками та підрядниками; розрахунки за податками, обов’язковими платежами та за страхуванням; розрахунки з оплати праці та з учасниками; інші довгострокові та поточні зобов’язання; доходи майбутніх періодів.

Кожний об’єкт інвентаризації має вартісну оцінку, правильне визначення якої є однією з вимог дотримання принципу об’єктивності.

Специфіка проведення інвентаризації зобов’язань полягає в тому, що перевірка здійснюється за допомогою прийомів документального контролю:

1) прийоми перевірки окремого документу: формальна перевірка; арифметична перевірка; нормативно-правова перевірка;

2) прийоми перевірки декількох документів, що відображають одну і туж або взаємопов’язані операції: зустрічна перевірка; взаємний контроль;

3) прийоми перевірки документів, що відображають рух однорідних цінностей: контрольне порівняння; відновлення кількісно-сумового обліку; хронологічна перевірка.

Перевірці підлягають всі первинні документи, що містять інформацію про виникнення та погашення (списання) зобов’язань.

Суми заборгованостей за такими розрахунками слід обов’язково узгодити перед складанням річної фінансової звітності. Залишати їх в обліку неврегульованими не допускається.

Специфікою процесу інвентаризації зобов’язань є необхідність перевірки поряд з суто бухгалтерською інформацією відповідності здійснених операцій законодавчо-правовим нормам.

Зокрема, в ході проведення інвентаризації зобов’язань слід встановити термін їх виникнення та частину заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.

Загальний строк позовної давності для правовідносин, що регулюються роки. Але для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність, менша або триваліша порівняно із загальною (від 1 до 10 років).

Для міжнародних договорів можуть бути встановлені інші правила, які відповідають Конвенції про позову давність у міжнародній купівлі-продажу товарів А\СОNF\15, яка ратифікована Україною. Відповідно до неї строк позовної давності становить 4 роки.

Дата виникнення заборгованості та початку строку позовної давності можуть не збігатися, тому важливо перевірити обидві дати. Суми, за якими минув строк позовної давності, повинні бути списані з балансу з відображенням у складі доходів.

 

В ході проведення інвентаризації потрібно:

¨ оформити виписки, що вказують на реальне існування кредиторської заборгованості, та надіслати їх всім кредиторам підприємства за погодженням із замовником. Підприємства-кредитори протягом 10-ти днів з дня одержання цих виписок повинні підтвердити таку заборгованість або заявити свої заперечення з цього приводу;

¨ якщо це обумовлено договором, вимагати від постачальників надати розрахунково-платіжні документи за невідфактурованими поставками (після перевірки бухгалтерією підприємства таких поставок). Невідфактурованим поставкам необхідно приділяти особливу увагу при проведенні інвентаризації у зв’язку з тим, що без документального підтвердження суми господарської операції її неможливо точно відобразити в бухгалтерському обліку; невідфактуровані поставки можуть виникнути не лише через те, що не оформлено товаросупровідних документів, але й через розкрадання ТМЦ або за інших серйозних причин. Якщо на підприємстві наявні невідфактуровані поставки, обов’язково необхідно з’ясувати їх причину. Постачальниками надаються відповідні документи або заявляється про відсутність заборгованості. Якщо надання документів неможливе, постачальники повідомляють причини цього.

При інвентаризації розрахункових взаємовідносин з постачальниками і підрядниками слід перевірити правильність і повноту оприбуткування майна, що надійшло, випадки переплат і недоплат, помилково занесені суми за неоримане майно або отримане від інших підприємств.

З цією метою слід ознайомитись з договорами, порядком оплати та перевірити фактичний стан розрахунків за виписками банків. При бартерних розрахунках слід проаналізувати (звірити) своєчасність відвантаження товару, що передається, та отримання зустрічного за первинними документами та зіставити з порядком, зазначеним у бартерному договорі. За імпортними (експортними) операціями обов’язково слід вивчити дотримання встановлених законами стоків поставок та перерахування коштів.

На рахунках обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками, іншими кредиторами повинні залишитись включно погоджені суми. І тільки окремих випадках, коли до кінця звітного періоду розбіжності не усунено або вони залишились нез’ясованими, кожна сторона відображає у своєму балансі розрахунки з кредиторами в сумах, що випливають із записів у її бухгалтерському обліку і визнаються нею правильними. Зацікавлена сторона зобов’язана передати матеріали про розбіжності на вирішення суду.

В ході проведення інвентаризації за розрахунками з оплати праці перевіряється реальність заборгованості за розрахунковими відомостями, підсумки яких порівнюються з Головною книгою. Окрім цього, повинні бути виявлені суми, погашення яких не вимагалось своєчасно, і які підлягали перерахуванню на рахунок депонентів, а також суми та причини виникнення переплат (дебіторської заборгованості).

Перевіряється правильність нарахованих сум та утриманих податків, а також своєчасність їх перерахування до відповідних бюджетів; за документами встановлюється тотожність розрахунків з банком, іншими організаціями.

При здійсненні зустрічної перевірки розміру поточних та довгострокових зобов’язань необхідно врахувати, що кредити здебільшого, надають під відсотки. Таким чином, сума зобов’язань за кредитами в обліку може бути правильною, а заборгованість підприємства перед фінансово-кредитною установою, - більшою. Для перевірки даного питання необхідно переглянути договори підприємства, що регулюють дане питання.

Інвентаризації підлягають і векселі: як ті, що знаходяться в портфелі, так і вилучені з нього (на ікасо, в забезпечення, обліковані та бланкіровані). За кожною категорією векселів слід складати окремий опис. При великій кількості векселів бажано завчасно складати описи, що суттєво прискорює роботу інвентаризаційної комісії. За векселями, що знаходяться у банківських установах, до описів необхідно додавати письмові довідки банків.

Перед початком проведення інвентаризації необхідно скласти акти звірки взаємної заборгованості. В разі необхідності стан аналітичного обліку розрахунків з кредиторами приводять у відповідність до законодавства, так як нерідко підприємства ведуть аналітичний облік тільки за окремими кредиторами, а не за кожним документом (розрахунком). Це часто призводить як до розходжень в актах звірки розрахунків, так і до серйозніших наслідків – заниження або завищення сум податків. Комісія на підставі актів звірки встановлює тотожність розрахунків підприємства розрахункам банків, бюджету, фінансових, податкових органів. Неврегульованих сум за цими розрахунками на балансі підприємства бути не повинно: їх оцінюють як неправильне складання балансу.

За актами звірки розрахунків з дебіторами і кредиторами комісія встановлює строки виникнення, можливість погашення заборгованості й осіб, з вини яких пропущено строки позовної давності.

При інвентаризації заборгованостей складається акт інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими кредиторами та дебіторами.

В нормативних документах не передбачено порядку проведення інвентаризації доходів майбутніх періодів та не розроблено типових форм первинних документів для відображення їх результатів. Кожне підприємство на власний розсуд може розробити зручну для себе форму.

Результати інвентаризації зобов’язань можуть бути наступними:

¨ дані інвентаризації співпадають з даними, що відображені в бухгалтерському обліку підприємства;

¨ мають місце розбіжності між залишками на рахунках бухгалтерського обліку поточних та довгострокових зобов’язань з даними, що були отримані в ході проведення інвентаризації, а саме – лишки та недостачі;

¨ виявлено зобов’язання, строк позовної давності яких минув.

Остаточні результати інвентаризації відображаються впротоколі засідання комісії та наказах (розпорядженнях) керівника підприємства.

Фінансові інвестиції

Інвентаризація проводиться шляхом перевірки наявності цінних паперів, перевірки інформації в установчих та інших документах про паї і внески до статутного капіталу спільно створених підприємств та інформації депозитаріїв.

Перевіряється правильність оформлення договорів (установчих договорів, договорів займу), а також відповідних первинних і розрахункових документів (актів приймання-передачі майна, накладних, платіжних доручень), які підтверджують факт передачі майна і грошових коштів за вказаними договорами.

Інвенатризація цінних паперів проводиться за окремими емітентами з зазначенням в акті назви, серії, номінальної і фактичної вартості, строків погашення і загальної суми. Реквізити кожного цінного паперу порівнюються з даними описів (реєстрів), які зберігаються в бухгалтерії підприємства. Інвентаризація цінних паперів відбувається одночасно з інвентаризацією грошових коштів в касі.

Значну увагу інвентаризаційна комісія приділяє: перевірці фактичних вкладень в цінні папери і статутні (пайові) капітали інших підприємств, а також наданих позик; перевірці своєчасності відображення в бухгалтерському обліку фінансових вкладень; перевірці реальності оцінки в балансі фінансових вкладень.

Статутний капітал

Інвентаризацію статутного капіталу доцільно проводити в перший рік функціонування підприємства з метою контролю своєчасності і повноти сплати частин (акцій) засновниками. При інвентаризації перевіряється відповідність записів на рахунках 40 «Статутний капітал» та 46 «Неоплачений капітал», а також підтвердження цих запасів первинними документами (прибутковими касовими ордерами, виписками банку, накладними, актам приймання-передачі тощо). На кінець кожного звітного року потрібно перевірити відповідність вартості чистих актів величині статутного капіталу, а також перевірити розмір статутного капіталу, з метою контролю правильності оцінки і відображення в обліку операцій зі зменшенням або збільшенням статутного капіталу.

Крім того, в акціонерних товариствах необхідно перевірити організацію аналітичного обліку на рахунку 40 «Статутний капітал». При цьому встановлюється відповідність даних аналітичного обліку в розрізі видів (типів) розміщених акцій (з урахуванням реквізитів кожного випуску) даним засновницьких документів, змін і доповнень до них, звітів про випуск акцій.

Інвентаризація власного капіталу полягає у підтверджені сальдо по аналітичному обліку за кожним учасником, засновником. Тобто, інвентаризацією за відповідними документами виявляються залишки, вивчається обґрунтованість сум, що обліковуються на рахунках власного капіталу, встановлюються терміни виконання зобов’язань підприємства перед власниками, реальність часток засновників у статутному капіталі.

При цьому можуть бути виявлені факти, коли внеском до статутного капіталу є основні засоби, виробничі запаси, непридатні для використання (неякісні, несправні), і нематеріальні активи, що не мають практичної цінності.

Інвентаризація забезпечень зобов’язань

Інвентаризація забезпечень зобов’язань полягає в перевірці обґрунтованості

відповідності залишку зазначених сум на дату інвентаризації переліку створюваних забезпечень, затверджених розпорядчим документом керівника підприємства.

Інвентаризації, зокрема, підлягають суми створених забезпечень, що переходять на наступний звітній рік – на оплату відпусток працівників, забезпечення матеріального заохочення й інші резерви, передбачені галузевими вказівками щодо складу витрат, які включаються до собівартості продукції (робіт, послуг).

При інвентаризації забезпечень матеріального заохочення уточнюється розмір резерву, який не повинен перевищувати суми нарахованої винагороди. Залишок резерву на оплату відпусток, включаючи відрахування на державне соціальне страхування з цих сум, станом на кінець звітного періоду визначається за розрахунком, який базується на кількості днів невикористаної працівниками щорічної відпустки і середньоденної оплати праці працівників.

Інвентаризація страхового резерву, який створюється для покриття ризиків неповерненого основного боргу за кредитами, полягає в обгрунтуванні відповідності залишку зазначеного резерву граничному розміру резерву на дату інвентаризації.

Якщо на наступний звітний рік підприємство не має змін в обліковій політиці щодо забезпечення зобов’язань, то такий резерв продовжує відображатись в обліку та звітності в розмірі, підтвердженому спеціальним розрахунком на 31-ше грудня за даними інвентаризації щодо кількості невикористаних днів відпустки та середнього заробітку, обчисленого в порядку, встановленому для визначення середньої заробітної плати. У випадку зміни облікової політики на наступний звітний рік в частині створення забезпечень майбутніх витрат і платежів сальдо за цим рахунком на 31-ше грудня списується на збільшення фінансового результату: Д-т 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів», К-т 71 «Інший операційний дохід».

Для уточнення залишків при інвентаризації реєстрів, які мають перехідні залишки, проводиться відповідне коригування собівартості продукції (робіт, послуг). Метою періодичної інвентаризації резервів майбутніх витрат і платежів є перевірка обґрунтованості, правильності їх утворення й використання і, у разі необхідності, коригування сальдо відповідних рахунків. При коригуванні зайво зарезервовані суми сторнуються, а недостача забезпечень у разі виявлення помилки в їх нарахуванні поповнюється додаванням до витрат поточного періоду сум, яких бракує.

Внутрішньому контролеру слід перевірити, щоб резерви майбутніх витрат і платежів були використані для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких вони яких вони були створені. Варто відмінити, що в економічній літературі не розглянуто особливості та порядок перевірки цільового використання коштів резервів майбутніх витрат і платежів.

Одним із контрольних моментів при перевірці обґрунтованості нарахування резервів гарантійного обслуговування буде перевірка наявності у договорах на продаж товарів (робіт) умов щодо обслуговування і ремонту протягом визначеного сторонами гарантійного терміну.

При проведенні інвентаризації резервів майбутніх витрат і платежів необхідно перевірити операції як з їх нарахування, так і з використання, зокрема, правомірність їх створення та обґрунтування розміру на дату інвентаризації, а також фактичні витрати і платежі за даними кошторисів і розрахунків. Правильність формування і використання сум резервів перевіряється за даними кошторисів і, у випадку необхідності, в кінці року коригується.

Особливістю інвентаризації резервів є те, що перевіряються лише документи, а реального перерахунку активів не відбувається. У зв’язку із необхідністю покриття резервів реальними активами одночасно при проведенні інвентаризації резервів рекомендується перевіряти забезпеченість з використанням облікових регістрів (Журнали 1 та 7) та первинних документів щодо руху коштів на поточному рахунку підприємства.

Для проведення інвентаризації резервів наказом керівника призначається інвентаризаційна комісія, яка виявляє обсяг невиконаних робіт і неоплачених витрат за рахунок резервів, що створюються, які залишились на кінець року. Результати інвентаризації слід оформлювати актом, який передається до бухгалтерської служби. Він служить основою для виявлення сум кожного резерву, який потрібно залишити на кінець року.

Інвентаризаційна комісія за документами встановлює і включає до опису суми, що підлягають відображенню на рахунках обліку забезпечень зобов’язань. Перевірка правильності визначення залишку інших видів резервів майбутніх витрат і платежів на кінець року проводиться відповідно до внутрішніх правил створення і використання забезпечень, затверджених керівником підприємства. Інвентаризаційна комісія може скласти робочу таблицю до акту інвентаризації резервів майбутніх витрат.

Робоча таблиця до акту інвентаризації резервів майбутніх витрат і платежів

Розрахунково
Фак-тич-но  
Розра-хунко-во
Фак-тич-но  
Розра-хунко-во
Спи-сан-ню
Фак-тич-но  
№ рах., суб-рах.
Зали-шок на 01 січня звіт-ного року
Нараховано до дати інвентаризації
Використано до дати інвентаризації
Залишок на дату інвентаризації  
Результат інвентариза-ції підлягає
Дона-раху-ванню  
Всього

 

 


Вітчизняне законодавство не регламентує детального порядку відображення в обліку результатів інвентаризації резервів майбутніх витрат і платежів. Лише зазначено, що у разі відсутності ймовірності вибуття актів для погашення зобов’язань сума має сторнуватися.

У ситуації, коли фактична сума витрат виявляється меншою, ніж величина забезпечення, зменшення забезпечення може здійснюватися двома способами. Якщо звітний період, в якому створювалося забезпечення, не закінчився, правомірно сторнувати суми. А Якщо період завершено, отже, сторнування неможливе. За цих обставин правомірно відобразити зменшення забезпечення в корипсонденції з кредитом рахунку 71 «Інший операційний дохід», так як таку кореспонденцію (хоча вона відсутня у стандарті), дозволено Інструкцією № 291.

Існують наступні випадки зміни за результатами інвентаризації суми резерву. Вона може:

¨ бути збільшена на ті витрати, за рахунок яких створювався резерв, при отриманні додаткової суттєвої інформації, що дозволяє уточнити розрахунок величини резерву;

¨ бути зменшена з віднесенням коригування на інші позареалізаційні доходи організації при отриманні додаткової інформації, що дозволяє уточнити розрахунок величини резерву;

¨ залишитися без змін;

¨ бути списана повністю на доходи.

Методика перевірки правильності встановленого відсотку відрахувань у резерв на оплату відпусток полягає в обчисленні:

¨ тривалість відпустки одного середньоспискового працівника;

¨ тривалість відпустки одного працівника в місяць;

¨ середньоденної заробітної плати працівника;

¨ розміру оплати відпустки одного працівника на місяць;

¨ розміру відрахувань на соціальне страхування від місячної суми відпустки працівника;

¨ відсотку нарахувань у резерв на оплату відпусток працівникам.

Потім проводиться порівняння із відсотком, який застосовується. Якщо він менший за отриманий, це означає, що підприємство занизило собівартість продукції та безпідставно завищило прибуток.

Внутрішньому контролеру доцільно оформлювати робочу таблицю до Акту інвентаризації резерву виплат відпусток наступної форми.

Сума резерву виплат відпусток, якої не вистачає, до нараховується, а нарахована з надлишком – сторнується оборотами за грудень звітного року.

Робоча таблиця до Акту інвентаризації виплат відпусток

 
 

 


Бланки суворого обліку

Під час проведення інвентаризації бланків суворого обліку інвентаризаційній комісії необхідно перевірити фактичну наявність бланків суворої звітності, підрахувати їх вартість (за номінальною або фактичною собівартістю), встановити правильність оформлення бланків (наявність на них необхідних реквізитів).

Date: 2015-10-18; view: 1050; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию