Так хочеться

Так хочеться кохатися з тобою,

І руки твої взяти у свої,

І там, де жито шепчеться з вербою,

Їх цілувать, як Сонечко гаї.

27.7.1998 р.

БОЖА МОВА

Той, хто хоче з Богом

Вік вести розмову,

Той повинен вивчить

Справжню Божу мову.

Бо вона єдина

Й всіх вона єднає,

Бо чарівне слово –

Меж воно не знає.

І не лише людям,

Навіть і тварина –

Варт їй посміхнутись –

Й та також щаслива.

Бо отим камінням,

Що на когось "грянеш",

Не сьогодні – завтра

Й сам себе пораниш.

11.2.1999 р.

ЧОРНЕ Й БІЛЕ

Жінка – це спекотне літо,

Це відомо всім панам.

Радує весняним цвітом

І належить тільки нам.

Очі жінки – то, як зорі,

А на місячні кільця

Варто лише задивитись –

Заїкаються слівця.

Все у ній найкраще в світі –

Найсолодше всяких мрій

І заодно все найгірше

Ви також знайдете в ній.

Так що, брате, годі мимрить,

Годі квіточки шукать,

В кожній жінці – чорне й біле,

Це вже, що зумієш взять.

16.2.1998 р.

БОЖА ЩЕДРІСТЬ

Гриць до жіночки: – Кохана,

Звідки щедрість в тебе, мем?

Та на Гриця подивилась:

– Нам Бог дав і ми даєм.

А чого б його жаліти,

В рай її не забереш,

То ж хто хоче і ще може

Хай її сьогодні теж.

3.7.1998 р.

У БОГА МІЛІЬЯРДИ ВУХ

У Бога мільярди вух,

Стільки очей, і стільки рук,

Тому із Богом не жартуй,

А краще душу ти рятуй.

3.7.1998 р.

КОЛИ ПРИХОДИТЬ ЗРІЛІСТЬ

Коли дозріває дівча молоденьке,

Не втримає батько, не втримає ненька.

І що б не казали у той час ви їй –

На думці у неї – Грицько чи Матвій.

Отож, моя мила, іди й не барись,

Бо так вже не буде, як було колись.

Бо все має час свій і має свій вік

Й про це знає ненька і нень‑чоловік.

21.8.1999 р.

ЯКЩО ВМІРУ

Якщо хочеш довше жити –

Менш жінок старайсь любити,

Бо любов хоч й гарне діло,

Та тоді – як все це вміру.

13.6.1999 р.

ІВАНУШКА, РАДІЙ!

Ти, Іванушка, радій,

Що живеш серед повій,

То хоч будеш, хлопче, знати:

Сам не будеш сумувати.

14.6.1999 р.