Компетентні жуліки

Кому ж так стало вигідно

Усе трощить, ламать?

Звідки прийшли ті виродки,

Яким на все начхать?

Кому ж це стало вигідно,

Хотів би запитать,

Свою державу гудити,

А іншу захищать.

Навіть в людей здорових

І то щось та болить

А наша ж Україна

Ще ж учиться ходить.

То може почекаєм,

Поки пройде та біль,

І вийде з наших хлопчиків

Уже нарешті хміль.

Чи то така вже тактика,

Чи то новий прийом,

Чи супер нова практика,

Щоб заробить мільйон?

Що сталось, люди, з совістю?

Куди дівалась честь?

Чому на кожнім кроці

Людей чекає жесть?

Коли ж ви встигли, людоньки,

Себе переродить?

І знову претесь в щілинку,

З якої вийшли жить?

Коли ж ви встигли, людоньки,

Переродить себе?

Й поринути в дикунство,

Забувши про святе?

Невже була потреба

Перевертать все дном,

Щоб стать цивілізованим

І справжнім дикуном?

Нічого в цьому світі

Не розумію я,

Кому так заважала

Провірена сім’я?

Хіба ж не у Форосі

Почався той дует,

Як Горбачов із Рейганом

Зустрілись тет‑а‑тет?

Про що ті говорили

Не відав і не знав,

Та тільки з того часу

Союз наш і розпавсь.

Був колись один в нас дім,

Ну а зараз вулики.

Та зате куди не глянь –

Компетентні жуліки.

25.2.1998 р. – 3.3.1998 р.

ЯКЩО ТИ ЖУЛІК

Помста є, була і буде,

І якщо ти сучий син,

Не сховаєшся ніде ти,

Будь ти турок чи грузин.

Я упевнений на триста,–

/Хай Господь простить мене!/ –

Не сьогодні, значить завтра

Справедливість дожене.

А тому давно пора вже

Всім пройдисвітам збагнуть,

Що ніякі охоронці

Не врятують там і тут.

17.3.1998 р.

ДИВНИЙ НАРОД

Вже майже всіх нас вигнали з двора,

І без тюрми в тюрму нас посадили,

А люди й досі ще кричать "ура"!

І де у них береться стільки сили?

Не можу просто уловить,

Хто скаже, що з народом сталось,

Його грабують, душать, б’ють,

Роками грошей не дають,

А він живе, ще й смокче каву.

25.1.1998 р.

МИКОЛІ КАЗАКОВУ

Він же – Кислий